Портупея

Портупе́я (фр. porte-épée, від porter — «носити» і épée — «меч, шпага») — частина військового спорядження, ремінний або галунний перев'яз у вигляді ременів (галуна) різної довжини і ширини, перекинута військовослужбовцем через плече (плечі) для носіння холодної зброї, ташки, а пізніше і вогнепальної зброї.

Шабля з портупеєю Федора Мстиславського, перша половина XVI століття, Каїр.

Портупея для носіння меча в римлян називалася «ба́лтеус» (лат. balteus).

Портупея призначена для носіння підвішеної до неї холодної (наприклад шашка, шабля), пізніше вогнепальної зброї (пістолет, револьвер). Російські гусари носили на портупеях так само ташки. У ЗС Росії виготовлялася з шкіри коричневого або чорного кольору.

Історія

У Російської армії солдати і унтер-офіцери носили портупею через праве плече для кріплення тесака. Підтримувалася на плечі погоном, який застібався поверх ременя. Для виготовлення портупеї використовувалася білена лосина шкіра шириною близько 9,35 см. Портупея мала лопать для тесакових піхов, які утримувалися гачком, протягнутим в отвір лопаті. Багнетові піхви чіплялися гачком за край портупеї позаду лопаті. Поруч з лопаттю пришивалась латунна пряжка зі шпеньком для припасування портупеї до зросту власника. Однак багато портупей не мали пряжок. По краях портупея прострочувалася, або на ній видушувалася канавка, щоб портупея не розтягувалася під час використання.

Обер-офіцери і штаб-офіцери, носили портупею для кріплення шпаги через праве плече, виготовлену із галунної перев'язі.

Від портупеї слід відрізняти парні плечові ремені (черезплічники)[1], що кріпляться до поясного ременя і служать для його підтримування (що необхідно у випадку кріплення до нього спорядження).

Галерея

Обер-офіцер і штаб-офіцер лейб-гвардії Преображенського полку з 1700 по 1732 рік.
«Портрет лейб-гусарського полковника Евграфа Володимировича Давидова». Орест Кіпренський.
Портрет П. С. Ванновського, помітна портупея.
Портрет Олександра III роботи Івана Крамського, помітна портупея і темляк.
Полковник Олександр Кованько, Санкт-Петербург, 1904 рік.
Василь Чапаєв у портупеї з шашкою, надітою поверх ременів спорядження.

Див. також

Ремінь

Примітки

Черезплічник // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Черезплічник // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.