Посвідка на постійне проживання

По́свідка на пості́йне прожива́ння (ППП, заст. укр. вид на проживання[1]) документ, що підтверджує право іноземця чи особи без громадянства на постійне проживання в країні. Зазвичай, це документ, який надає право на вільний виїзд з країни та в'їзд до неї протягом усього терміну дії дозволу на постійне проживання. В той же час, в деяких країнах наявність посвідки на постійне проживання не звільняє від необхідності отримання особами, що постійно проживають на їх території, в'їзних та виїзних віз.

Посвідка на постійне проживання
Тип документу посвідчення особи
Призначення ідентифікація особи

Про посвідку

В Україні іноземні громадяни можуть отримати посвідку на постійне проживання на підставі дозволу на імміграцію.

В законодавстві деяких країн (наприклад, Швейцарія, Австрія, Іспанія, Італія, Мальта, Естонія тощо) є положення, що дозволяють заможним іноземцям отримати ППП без права на роботу. В перелічених країнах іноземці можуть отримати інший тип ППП — з правом на роботу.

Можливість переходу з Посвідки на тимчасове проживання на ППП (або статус постійного резидента) виникає зазвичай через 5 років для більшості країн ЄС. Тим не менше, в таких країнах як Бельгія або Угорщина, такий перехід можливий через три роки легального проживання в країні. В Швейцарії у більшості випадків перехід на статус постійного жителя (Permit C) можливий після 10 років перебування у статусі тимчасового жителя (Permit B).

Слід зазначити, що згідно з Законом України «Про імміграцію»[2] громадяни іноземних держав, які отримали посвідку на постійне проживання, прирівнюються у своїх правах до громадян України. Серед них можна виокремити наступні:

  • право на освіту;
  • право на отримання громадянства України;
  • право на працевлаштування без додаткових дозволів;
  • право на пенсійне забезпечення тощо.[3]

Отримання Посвідки на Постійне Проживання в Україні

Посвідка на постійне проживання оформляється Державною міграційною службою[4] на підставі Дозволу на імміграцію в порядку, встановленому МВС.[5] та прибуття на постійне місце проживання до України.

У Законі України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»[6] зазначено, що іноземці можуть у встановленому порядку іммігрувати в Україну на постійне проживання (для отримання посвідки на постійне проживання іноземцями, для яких в'їзд на територію України передбачений за візовим режимом, необхідною умовою є оформлення довгострокової імміграційної візи типу «Д» та в'їзд в Україну саме по цій візі[7]).

Порядок отримання послуги

Для отримання послуги, потрібно:

  1. Зібрати необхідні документи;
  2. Звернутись до територіального підрозділу ДМС України за місцем проживання;
  3. Подати заяву разом з паспортом та необхідними документами;
  4. Отримати посвідку у підрозділі ДМС України за місцем проживання.

Вартість послуги та пільги

  • Адмінпослуга — 253,00 грн.
  • Бланк без електронного носія - 66, або 97,50. З електронним носієм 234,00 (приблизно)
  • Держмито — 85,00 грн.

Від сплати державного мита звільняються:

  • громадяни, віднесені до категорій 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;
  • інваліди Великої Вітчизняної війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;
  • інваліди I та II груп.

Подача заяви здійснюється особисто.

Див. також

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.