Постхолецистектомічний синдром

Постхолецистектомічний синдром (ПХЕС) (англ. Postcholecystectomy syndrome) — комплекс клінічних симптомів, що розвивається внаслідок оперативного видалення жовчного міхура.

Постхолецистектомічний синдром
Спеціальність гастроентерологія
Причини Холецистектомія
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-11 DC14.1
МКХ-10 K91.5
MeSH D017562
SNOMED CT 90782003

Постхолецистектомічний синдром зустрічається в середньому у 10-15 % пацієнтів (при цьому в різних групах wей показник доходить до 30 %). У чоловіків він розвивається практично вдвічі рідше, ніж у жінок.

Класифікація

Класифікація постхолецистектомічного синдрому(1988)

  1. Зміни, некореговані при холецистектомії
    • стенозуючий папіліт
    • стеноз жовчних проток, в тому числі камені жовчних проток
    • резидуальний холедохолітіаз
    • тубулярний стеноз загальної жовчної протоки на ґрунті хронічного панкреатиту
    • механічні порушення прохідності дванадцятипалої кишки на ґрунті високого дуоденального вигину і артеріомезентеральної непрохідності
    • кісти жовчних проток
    • паразитарні захворювання жовчних проток
  2. Хронічні захворювання гепатопанкреатодуоденальної зони, некореговані при холецистектомії
    • хронічний холангіогепатит
    • хронічний панкреатит
    • періхоледохеальний лімфаденіт
    • внутрішньопечінкові і парапечінкові абсцеси
    • холангіогенний сепсис
    • пухлини печінки, жовчних проток і підшлункової залози
  3. Зміни, що виникли в результаті оперативних втручань:
    • ятрогенні пошкодження жовчних проток
    • рубцеві стриктури і деформація жовчовивідних проток з порушенням відтоку жовчі
    • деформація дванадцятипалої кишки з порушенням евакуації її вмісту
    • "залишковий" жовчний міхур
    • сторонні предмети жовчних проток (нитки, голки, фрагменти дренажів)
    • рефлюкс-холангіт після трансдуоденальної сфінктеропластики і холедоходуоденостомії
    • невриноми пересічених нервів загальної жовчної протоки
  4. Органічні та функціональні захворювання:
    • грижа стравохідного отвору діафрагми
    • виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки
    • хронічний гастродуоденіт; коліт
    • пухлини шлунка і кишечника
    • нефроптоз
    • нирково-кам'яна хвороба і хронічний пієлонефрит
    • солярит
    • діенцефальний синдром
    • астеновегетативний синдром
    • абдомінальний ішемічний сяндром
    • деформуючий спондилоартроз
  5. Нервово-кінетичні порушення жовчних проток і дванадцятипалої кишки:
    • дискінезія жовчних проток і великого сосочка дванадцятипалої кишки
    • гіпотонія великого сосочка дванадцятипалої кишки
    • гіпертензія великого сосочка дванадцятипалої кишки
    • гіпокінезія дванадцятипалої кишки
    • рефлюкс-гастрит

У групу пацієнтів з постхолецистектомічний синдромом не входять хворі, у яких проведена холецистектомія з похибками, залишилися камені у жовчних протоках, розвинувся післяопераційний панкреатит, що супроводжується здавленням загальної жовчної протоки, холангіт[джерело?].

Етіологія

Основним патогенетичним фактором розвитку постхолецистектомічного синдрому є порушення у біліарній системі — патологічна циркуляція жовчі.

Він може розвинутися відразу після проведення оперативного видалення жовчного міхура, а може проявиться через тривалий час (кілька місяців, років).

Клінічні прояви

У ряді випадків діагностування розвивається постхолецистектомічний синдрому буває утруднено згладженою, слабо вираженою клінічною картиною. Для отримання повноцінної медичної допомоги пацієнту в післяопераційному періоді і у подальшому житті без жовчного міхура необхідно уважно ставитися до сигналів свого організму і однозначно повідомляти про наявні скаргах свого лікаря.

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.