Почесний знак «За вірну службу»

Почесний знак «За вірну службу» (нім. Treudienst-Ehrenzeichen) — нагорода Третього Рейху для відзначення працівників цивільних служб за тривалу і вірну службу.

Аверси знаків 2-го, 1-го і особливого ступеня.

Історія

Нагороду створено 30 січня 1938 року Адольфом Гітлером з нагоди п'ятої річниці його приходу до влади.

Точна кількість нагороджених невідома, оскільки знак був масовою нагородою. Вважається, що було більше 100 тис. нагороджених.

Умови нагородження

Право на отримання знаку мали державні службовці будь-якого рівня (місцевого, регіонального чи національного), які пропрацювали на своїй роботі 25, 40 чи 50 років.

Всього нагорода мала 4 варіанти:

  • Знак 2-го ступеня — за 25 років служби.
  • Знак 1-го ступеня — за 40 років служби
  • Знак 1-го ступеня з золотим дубовим листям і номером 50 на стрічці — за 50 років служби. Ступінь додали 12 серпня 1944 року, доповнення до указу почало діяти з 19 вересня 1944 року.
  • Спеціальна ступінь — за 50 років служби для робітників приватних підприємств.

Опис

Знак являв собою тевтонський хрест (розмір — 41×41 мм) з вінком із дубового листя, посередині — квадрат із чорною емалевою свастикою. На зворотньому боці квадрата — напис Für treue Dienste (укр. За вірну службу).

Знак 2-го ступеня виготовлявся із срібла.

Знак 1-го ступеня за 40 років служби виготовлявся із золота.

Знак 1-го ступеня за 50 років служби мав срібний грест і золотий вінок. На верхньому промені хреста — золоте число 50.

Знак особливого ступеня аналогічний знаку 1-го ступеня з золотим дубовим листям, єдина різниця — напис на зворотньому боці Für treue Arbeit (укр. За вірну працю).

Знак носили на блакитній стрічці, ширина — 35 мм.

Сучасний статус

Відповідно до закону Німеччини про порядок нагородження орденами та про порядок носіння від 26 липня 1957 року (нім. Gesetz uber Titel, Orden und Ehrenzeichen) носіння знаку дозволяється у денацифікованому вигляді — замість свастики зображене відповідне число (25, 40 чи 50).

Відомі нагороджені

Нагороджені знаком 1-го ступеня[1]
Ім'я Посада/звання Дата нагородження Примітки
Пауль Фюрст Співробітник поштової служби Еберсвальде.
  • Знак 2-го класу — 14 червня 1939
  • Знак 1-го класу — 21 серпня 1940
Ганс Гау Головний інспектор юстиції. 20 жовтня 1938
Густав Керль Головний інспектор поштової служби Касселя. 9 січня 1939 Інші нагороди:
Йозеф Пльоттке Санітар. 29 лютого 1940
Курт Шрайбер Генерал-лейтенант, співробітник протиповітряної оборони. 1942
Теодор Вайсс Інспектор Імперської залізниці. 26 вересня 1938 Інші нагороди:

Нагороджені знаком 2-го ступеня[2]
Ім'я Посада/звання Дата нагородження Примітки
Вільгельм Аренс Заступник майстра. 30 грудня 1941
Вільгельм Брук Вчитель. 20 жовтня 1938
Карл Дат Інспектор поштової служби. 26 червня 1942 Нагороджений Отто Майснером.
Йоганнес Еркман Головний пожежник пожежної служби Брауншвейга. 13 листопада 1939 Інші нагороди:
Еміль Фрей Майор вермахту, пожежник. Нагороджений за вірну службу в пожежній частині.

Інші нагороди:

Фрідріх Ґефекке .Залізничник з Гольтенсена. 9 травня 1939
Удо Ґрушвіц Високопоставлений чиновник, майор вермахту. 9 травня 1939 Інші нагороди:
Губерт Германс Фельдфебель вермахту. Інші нагороди:
Фріц Кун Вчитель, гауптман (капітан) резерву (6 вересня 1939). 1 вересня 1939 Інші нагороди:
Ганс Генріх Ламмерс Суддя, рейхсміністр без портфеля, обергруппенфюрер СС. 6 липня 1939
Еміль Могінґ Технічний секретар Імперської залізниці. 4 квітня 1939
Карл Ріхтер Залізничник. 9 січня 1939 Інші нагороди:
Ганс Рідль Обер-лейтенант резерву. 25 квітня 1941
Едуард Штеммерман Оберст (полковник) поліції. 23 липня 1938
Карл Уде-Емден Резервний машиніст локомотива з Гамбурга. 25 листопада 1938

Галерея
  • Знак 2-го ступеня.
  • Знак 1-го ступеня в нагородній коробці.
  • Нагородна коробка для знаку 1-го ступеня.
  • Нагородний сертифікат знаку 1-го ступеня, врученого спіробітнику пошти.

Примітки
  1. Treue Dienst Ehrenzeichen 1.Stufe 40 Jahre - TracesOfWar.nl. www.tracesofwar.nl (нід.). Процитовано 4 жовтня 2018.
  2. Treue Dienst Ehrenzeichen 2.Stufe 25 Jahre - TracesOfWar.nl. www.tracesofwar.nl (нід.). Процитовано 4 жовтня 2018.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.