Пошта Майдану

У відповідь на жорстокий розгін студентів на Майдані Незалежності та на вулиці Хрещатик почали стихійно встановлюватись намети. Люди приїздили з усіх куточків України. Незважаючи на хуртовину й різке похолодання, люди почали облаштовувати наметове містечко.

Кінець осені та початок зими 2013-го року об'єднав велику кількість цікавих людей зі своїми ідеями, своїм баченням, своїм нестандартним мисленням і прагненням змінити щось у своєму житті і житті країни.

Наприкінці січня атмосфера на Майдані була досить пригніченою. Два місяці стояння, постійні морози і найголовніше — перші вбивства, що стались на вулиці Грушевського. Саме тоді Марта Чабанюк, львівський архітектор, вирішила створити пошту на Майдані Незалежності, щоб трішки відволікти людей і подарувати їм можливість спілкування за допомогою листів. Існує вислів: нове — це добре забуте старе. Мартина бабця, яка колись була поштаркою УПА в тяжкі часи української історії, розповідала, з яким нетерпінням тоді люди чекали листів, а потім з яким бажанням вони писали листи на фронт. Тому Марта вирішила, що створенням пошти вона може хоч якось допомогти людям залишатися людьми в цей складний період.

Її ідея полягала в тому, щоб розмістити на кожному наметі поштову скриньку і донести до всіх людей, які перебувають на Майдані, що вони можуть писати листи один одному, а кияни і люди, які приїжджають на Майдан час від часу, можуть писати листи подяки, слова підтримки та вдячності майданівцям. Як поштові скриньки було вирішено використати звичайні лотки, які зазвичай використовують для зберігання чи транспортування їжі. В них паяльником робився отвір для вкидання листів, а за допомогою мотузки скринька прикріплювалась до намету чи іншої архітектурної споруди Майдану. Саме в цей час починає формуватися майбутня команда Пошти Майдану.

Було розроблено план розташування наметів та будівель на Майдані і надання їм індивідуальних адрес. Для полегшення доставки листів і для більшої схожості з реальною поштою, кожен намет мав свій індекс. Намети обирали індекси самостійно: від 1 до 99, а згодом з'явилися і тризначні індекси. На першому етапі було закуплено 60 лотків, але згодом їх кількість значно збільшилася.

Офісним приміщенням Пошти Майдану став Український Дім.

Згадує Юрій Регліс — один з засновників Пошти Майдану:

Ми просто кожного вечора збиралися, тому, що там з'являлось особливе натхнення. Ми не знали, чим все це закінчиться, як довго ми будемо всім цим займатися, ми просто приходили, застеляли на східці старі поношені речі, сиділи, та обмірковували. Хто паяв скриньки, хтось писав індекси, назви наметів і робив малюнки, які б позначали цей намет, хтось в'язав мотузки на скриньки, а хтось просто грав на гітарі. І на останньому метро ми їхали додому чи залишались на Майдані. І так кожного вечора. Це був чудовий час

Індекси встановлених наметів, інструкція користування поштою та скринька для листів були розміщені на двох, спеціально розроблених стендах: один — в Українському Домі, другий — навпроти Головпоштамту.

Згадує Марта Чабанюк:

Спочатку люди не дуже розуміли, для чого ця Пошта Майдану і навіщо писати листи, коли можна просто зайти в намет поспілкуватись чи подзвонити. Поштарі намагались пояснювати, чому потрібно писати листи.

Біля Головпоштампу поставили стіл, де поштарі-волонтери розповідали людям про Пошту Майдану і закликали людей не бути байдужими і написати листа майданівцям. Одного разу в Український Дім завітала одна творча особа. Ознайомившись з тим, чим займається Пошта Майдану, він зауважив, що на всіх справжніх поштах завжди є марки і добре було б, що і на Пошті Майдану були марки. А на наступний день приніс на простих листах А4 марки, на яких було написано «Українська революція 2013—2014. 1 добра справа». Поштарі розрізали їх і почали клеїти на листи. Так з'явилась перша марка Пошти Майдану, а її автор — Микола Марусик. Приблизно у такому форматі Пошта працювала до 18 лютого 2014 року.

Після подій 18-20 лютого, коли було знищено більше половини наметів, знищено майже все майно Пошти Майдану, а стіл і стенд пішли на облаштування барикад, майбутнє пошти Майдану стало проблемним, а подальші дії були невизначеними.

Наприкінці лютого до Пошти Майдану звернувся один з філателістів з пропозицією підтримати їх проект, та надав для цього необхідні матеріали: конверти, українські поштові марки з наддруківками «Польова Пошта Майдану», власноруч розроблені і роздруковані марки на різну тематику та календарний штемпель з пересувною датою. Штемпель був застосований 28 лютого, а офіційною датою його введення вважається 1 березня 2014 року. На цьому закінчується перший етап діяльності Пошти Майдану, головною функцією якої було поштове обслуговування наметового містечка на Майдані Незалежності.

1 березня 2014 починається новий етап в розвитку Пошти Майдану. Окрім вже звичної доставки листів у межах Майдану, листи почали відправлятися в межах Києва, України та навіть закордон, що стало можливим завдяки Укрпошті (на конверти окрім марок Пошти Майдану, клеїли стандартні державні марки згідно тарифу відправлень по Україні, також відправлялись за кордон). В перші дні було відправлено дуже багато листів (понад сто в день) в різні куточки нашої країни і світу. Процес набирав оберти, почали з'являтися нові ініціативи і проекти. Цілу весну Пошта Майдану працювала майже щодня (особливий ажіотаж був у вихідні дні). Марки і відправлення хоч і були безкоштовні, все ж мали номінальну ціну — одна добра справа (поштарі брали на себе функцію відправлення, а користувач зобов'язувався зробити одну, будь-яку, добру справу). Цей номінал на більшості марок діє і понині. Навесні 2014 було випущено близько 20 марок, поштарі почали робити перші власні конверти, започаткували різні проекти та ініціативи: «Підтримай українського солдата — напиши листа в Крим», «Шкільний лист», «Листи в АТО».

З 1 червня Пошта Майдану почала працювати тільки по вихідним (в суботу і неділю), такий графік діє й понині. Протягом цього періоду продовжувався вихід марок, особливу популярність завоювала серія «Світ Майдану» із зображенням головних символів й атрибутів революції. Автор марок — художниця Юлія Овчаренко. В серпні вийшла серія, присвячена століттю українських січових стрільців із 5 марок. Також Пошта Майдану продовжувала випуск нових конвертів, з'явились перші поштові листівки. Дуже популярною стала ініціатива Пошти Майдану «Розмалюй бруківку — збережи історію». Пересічні прохожі підходили і розфарбовували бруківку, прямо за поштовим столом. Дехто забирав її із собою (додому чи в музей), більшість залишали на майдані (була зроблена невеличка виставка бруківок в музеї майдану біля козацького редуту). Після знесення наметового містечка 9 серпня, попри все Пошта Майдану вийшла наступного дня на Майдан Незалежності. Це була одна з небагатьох ініціатив, що виникли на майдані в часи революції Гідності, яка попри зникнення майданівського середовища продовжила свою діяльність. 24 серпня на День Незалежності вийшла перша спільна марка Пошти Майдану та Козацької Пошти (автор якої, Андрій Пилюх, з липня 2014 почав активно допомагати і став одним із членів Пошти Майдану), присвячена 23-й річниці Незалежності. Також влітку 2014 Пошта Майдану робить невелику експозицію в своїй першій виставці «Вільний мікрофон».

В пам'ять про загиблих під час Євромайдану Пошта Майдану випустила пам'ятний блок «Небесна Сотня». На обкладинці використано малюнок Юрія Журавля. Автор малюнків всередині блоку — Юлія Овчаренко.