Громадське телебачення

Мовлення каналу у прямому етері розпочалося 22 листопада 2013 о 14:00, це сталось раніше запланованого часу через рішення Кабінету Міністрів України про призупинення підготовки до підписання угоди про асоціацію з ЄС та пов'язаним Євромайданом.[6]

За два дні, 24 листопада, кількість переглядів «Громадського» сягнула 761 тисяч за 8 годин із середнім часом перегляду 12 хв 36 с, а максимальна кількість одночасних переглядів досягла 36 тис. Кількість пристроїв, з яких переглядали канал, склала 289 тисяч.[7] 29 листопада у Маріїнському парку у Києві невідомі побили двох журналістів «Громадського телебачення» — Дмитра Гнапа та Якова Любчича[8].

«Громадське телебачення» стало одним з найважливіших джерел інформації про події Євромайдану. 1 грудня трансляцію каналу дивилось близько 100 тис. глядачів.[9]

У листопаді 2014 року стало відомо, що YouTube-канал «Громадського телебачення» став найбільшим каналом в історії сайту за кількістю годин показаних у прямому ефірі.[10]

29 жовтня 2014 року з заявою «Годі вже просто жити та розмовляти російською. Треба жити та говорити російською для тих, хто не знає правду про Україну.»[11] Громадське анонсувало запуск «Громадское на русском». 28 січня 2015 у проєкту з'явився окремий сайт.[12]

Сайт позиціонує себе як джерело головних новин України російською мовою[12]. Проєкт було засновано командою українських та російських журналістів, медіапрофесіоналів з метою не протистояти російській пропаганді, яка невпинно міцнішає, а радше показати, що насправді відбувається в Україні та на пострадянському просторі, а також дати можливість вільній думці знову говорити російською мовою.[12]

1 вересня 2014 року розпочалося мовлення «Hromadske International» англійською мовою. Спочатку проєкт не мав окремого сайту і публікував статті на платформі medium.com[13] аж поки 21 січня 2015 у проєкту не з'явився окремий сайт.[14]

• Сергій Андрушко — лауреат премії «Телетріумф» у номінації «Репортер» (2010), шеф-редактор програм на телеканалі ТВі, блогер, відомий репортажист України.
• Андрій Баштовий — web-журналіст, ведучий на радіо «Свобода», відеограф, блогер.
• Роман Вінтонів — журналіст телеканалів К1, Інтер, BBC, 1+1, шеф-редактор новин телеканалу ZIK, редактор ток-шоу, інтернет-блогер, автор і ведучий програми «Але Є Одне Але», відомий як Майкл Щур — «ведучий Телебачення Торонто».
• Євген Глібовицький — експерт з довготермінових стратегій, викладач, засновник компанії зі стратегічного консультування та маркетингу pro.mova. Працював на телеканалах 1+1, Першому національному, локальним співпродюсером для телеканалів CBS (США) та BBC (Велика Британія). Ведучим чи журналістом Громадського не працював — долучався до створення проєкту як консультант. Наразі є членом Наглядової ради Громадського[19].
• Наталя Гуменюк — журналіст-міжнародник (Інтер, Новий канал, ICTV, 5 канал, К1), співпрацювала з виданнями «Український тиждень», Esquire Україна, «Українська правда», студією «1+1», радіо «Голос столиці», OpenDemocracy Russia (Велика Британія), RTL-Netherlands, M6 (Франція).
• Ангеліна Карякіна — з 2016 року шеф-редактор новин.
• Данило Яневський — український історик, головний редактор, теле- та радіоведучий, заслужений журналіст України, працював на радіо «Свобода», «Голос Америки», телеканалах 1+1, 5 канал.
• Мустафа Найєм — працював ведучим програм «Чорне та біле», «Сьогодні про головне» (ТВі), редактор програми «Свобода Савіка Шустера» на телеканалі «Інтер», журналіст «Української правди».
• Зураб Аласанія — співзасновник та директор медіа-групи «Об'єктив», засновник агентства «МедіаПорт», працював директором Харківської ОДТРК. Генеральний директор Національної телекомпанії України.[20][21]
• Тетяна Даниленко — телеведуча програм «Час новин» та «Час: підсумки» на 5 каналі, працювала кореспондентом на телеканалі СТБ та 5 каналі.
• Андрій Сайчук — працював кореспондентом на каналах Інтер, ТВі, був ведучим програми ранкових новин, програми «Дорогі депутати» на каналі ТВі та 5 каналі.
• Роман Скрипін — медіа-менеджер, журналіст, відомий телеведучий (СТБ, 5 канал, ТВі, Новий канал, радіо «Свобода», Громадське Радіо), співавтор створення 5 каналу, медіа-директор інформагенції РБК-Україна.
• Почтар Мар'яна — медіаконсультант, речник громадських та політичних організацій, експерт у галузі публічних комунікацій та зв'язків з громадськістю. Продюсер Skrypin Production.
• Анна Бабінець — журналіст агенції «Слідство.Інфо», колишній журналіст програми «Знак оклику» на ТВі.
• Дмитро Гнап — працював кореспондентом, редактором, ведучим новин на каналах СТБ, Перший Національний, UBC, ТВі. Відомий резонансними розслідуваннями. Координатор і репортер агентства «Слідство.Інфо».

• У травні 2021 року репортаж hromadske «Позивний "Домовина". Історія арештантки» про зв'язкову та медсестру ОУН Ванду Горчинську здобув перемогу в журналістському конкурсі «Честь професії»[31]

19 січня 2016 розгорівся скандал навколо Романа Скрипіна[32] — тоді Наглядова Рада Громадського ТБ звинуватила журналіста в одноосібному контролі частини грошових коштів. Йшлося про більш ніж 150.000 євро і $ 36.000, які знаходилися на його рахунку.[33] Після цього пролунали звинувачення і від його колег — Дмитра Гнапа, Анастасії Станко, Богдана Кутєпова. У свою чергу, Роман заявив що готовий практично негайно перерахувати більшу частину коштів на будь-який наданий рахунок, але він повинен бути не в Україні.[34]

Станом на квітень 2016 року, канал подав заяву про вчинення злочину за ст. 190 КК (заволодіння чужим майном або шахрайство) Скрипіним на суму 38.324,08 $ та 215 203 євро. Також канал звинувачував поліцію в бездіяльності щодо цієї справи.[35]

Скрипін пояснив ситуацію тим, що створив рахунок для збору коштів для «Громадського» Paypal в Чехії через неможливість приймати платежі на український електронний рахунок. Згодом деякі з колег почали вважати, що Роман привласнив ці гроші і почали вимагати їх повернути[36].

2 квітня 2016 на каналі вийшла передача «Подвійне життя Президента», в якій на фоні відеоряду боїв під Іловайськом подавалась інформація про «реєстрацію» Петром Порошенком офшорних компаній[37]. 5 квітня редакційна колегія компанії визнала факти порушення каналом редакційної політики та зловживання використанням архівних кадрів, які відволікали глядача від суті розслідування та переводили її у площину емоцій. Жодної експертизи правників та економістів при підготовці програми про офшори не проводилось[38].

6 липня 2016 року журналісти Анастасія Станко, Костянтин Реуцький та кореспондент російської «Нової газети» Юлія Полухіна здійснили відеозйомку в зоні діяльності 81-ї ОАМБр в Авдіївці.

8 липня 2016 року Штаб АТО звинуватив журналістів у тому, що вони розмістили відео, що містить інформацію про місце та облаштування позицій, в публічному доступі. Пізніше це відео було поширене російською «Новою газетою», а штаб АТО запросив позбавлення акредитації Станко і всієї команди Громадського ТБ[39].

11 липня 2016 року «Громадське телебачення» у відповідь на звинувачення Штабу АТО виклало свою версію подій, в якій було зазначено, що:

• Журналістка російської «Нової газети» Полухіна мала окрему акредитацію від прес-центру АТО та їздила до Авдіївки в той же час, що і знімальна група «Громадського».
• Відео з промзони досі немає на сайті hromadske.ua та ніколи не було. «Громадське», під час зйомок 6 липня, взяло на себе добровільне зобов'язання не викладати відео з промзони Авдіївки протягом доби — на таких умовах журналісти Громадського домовились з командиром батальйону Гуріним Сергієм Геннадійовичем.
• Відео, відзняте «Громадським» в Авдіївці, було завантажено на Youtube 8 липня приблизно о 5:30 для того, аби узгодити його з військовими. Приблизно о 07:55 доступ до нього був закритий повністю — це рішення було ухвалено головним редактором на власний розсуд, жодних вимог прибрати матеріал не надходило.
• «Громадське» не виставляло сюжету з Авдіївки на свій сайт.
• Жодних конкретних претензій щодо начебто шкоди військовим «Громадське» не отримувало ані від прес-служби АТО, ані від Міністерства оборони.[40]

У березні 2021 року, після засудження активіста Сергія Стерненка до 7 років за «викрадення» 2014 року з вимогою ₴300, на Youtube hromadske.ua було опубліковано відео Олексія Братущака «В темі» з різними неправдивими та маніпулятивними твержденнями про Стерненка, що корелюють з російською пропагандою.[41] За кілька годин, через критику глядачів, відео було вилучено, а редакція пообіцяла опублікувати оновлену версію, назвавши випуск «недоопрацьованим».[42]