Преголя
| Преголя | |
|---|---|
 | |
| 54°38′52″ пн. ш. 21°47′26″ сх. д. | |
| Витік | злиття Інструча й Анграпи |
| • координати | 54°38′52″ пн. ш. 21°47′26″ сх. д. |
| Гирло | Віслинська затока Балтійського моря |
| • координати | 54°41′20″ пн. ш. 20°22′40″ сх. д. |
| Басейн | Pregolya Basind |
| Країни: | Росія |
| Регіон | Калінінградська область |
| Довжина | 123 км |
| Площа басейну: | 15 500 |
| Середньорічний стік | 90 |
| Притоки: | Лина, Baydukovkad, Borovayad, Bol'shayad, Gvardeyskayad, Glubokayad, Golubayad, Gremyach'yad, Guryevkad, Lakovkad, Dajnad, Анграпа, Інструч, Torfyanayad і Deymad |
| Ідентифікатори і посилання | |
| код ДВР Росії | 01010000212104300009873 |
| GeoNames | 505540 |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Прего́ля (стародавня назва Хрон[1], давньопрусськ. Прейгара, нім. Pregel — Прегель, лит. Prieglius, пол. Pregoła) — річка, що впадає до Балтійського моря, точніше до прісноводної Калінінградської (Віслинської) затоки. Довжина Преголі — 123 км, разом з Анграпою (одна з найважливіших приток) — 292 км. Площа басейну Преголі — 15,5 тис. км². Прусська назва річки — Скара, що означає «вигнута», пізніша — Претора — «безодня». Назва Претора трансформувалась у німецьке Прегель[2].
Географія
Преголя є найдовшою річкою, що цілком протікає в межах Калінінградської області. Преголя бере початок від злиття Інструча й Анграпи, в районі міста Черняхівськ. Ширина Преголі в Черняхівську становить 20 метрів, в Калінінграді — 80 метрів. Глибина від 2-3 метрів у верхній течії й до 8-16 у нижній. За Гвардійськом, в районі селища Озерки, Преголя розділяється на два паралельних русла, Нова Преголя (північне русло) і Стара Преголя (південне русло). У багатьох місцях ці русла з'єднуються протоками, таким чином утворюється велика кількість островів. Останній острів перед гирлом — Кнайпхоф (острів Канта) в Калінінграде, за ним Стара й Нова Преголя з'єднуються до єдиного русла.
Над Преголею (від витоку до гирла) розташовані такі міста й селища міського типу: Черняхівськ, Знаменськ, Гвардійськ, Калінінград.
Преголя з'єднана каналом з річкою Німан. Фактично рукавом Преголі є річка Дейма, яка відходить від Преголі у Гвардійську та впадає до Куршської затоки у Поліську.
Гідрографія
Весінній паводок (березень — квітень), літньо-осінній межень. Середня витрата води 90 м³/с. В заплаві Преголі розташовано декілька озер-стариць, найкрупніші з них — Вороняче й Пусте в районі Озерків.
Шістдесят відсотків стоку Преголі припадає на Калінінградську затоку, решта сорок відсотків через Дейму відводяться до Куршської затоки.
Преголя — рівнинна річка, швидкість течії варіюється від 0,5 м/с нижче Черняхівська до 0,1 м/с в гирлі та в рукаві Дейми.
Живлення річки змішане, дощова складова 40 %, снігова — 35 %, ґрунтова — 25 %. Під час паводків річка розливається, затоплюючи заплаву. Нагони можуть призводити до повеней, останні сильні повені стались 19 листопада 2004 року й 10 серпня 2005 року[3]. В минулому відбувались катастрофічні повені.
Притоки
Основні притоки — Інструч і Анграпа, які, зливаючись, утворюють Преголю.
Наступна за значимістю й довжиною лівобережна притока Лава впадає в районі Знаменська на 72 км від витоку Преголі. Також Преголя з'єднана з Куршською затокою річкою Дейма.
До Преголі впадають й інші малі річки, серед них від гирла впадають:
- лівобережні — Байдуківка на 43 км, Боброва на 50 км, Гвардійська на 50 км, Велика на 83 км, Голуба на 102 км;
- правобережні — Лаківка на 4 км, Гур'ївка на 18 км, Глибока на 86 км, Гремляча на 109 км.
Фауна
В Преголі та її притоках проживає близько сорока різних видів риб, в тому числі: товстолобик, щука, плотва, окунь, йорж, сом, короп, лящ, плоскирка, краснопірка, жерех, верховодка, верхівка, чехоня, сиг, ряпушка, кумжа, сьомга, налим, корюшка, вусач, мересниця річкова, підуст, форель, харіус, палія, рогатка, в'юн, судак.
Через забруднення Преголі в дійсності багато з цих риб зустрічаються рідко. Багато риби, що йде на нерестилище у середній течії Преголі, гинуть перед гирлом Преголі (в районі Калінінграда), оскільки ця частина річки найбільш забруднена побутовими й промисловими відходами. Але останнього часу, у зв'язку з закриттям целюлозно-паперового заводу, чисельність риби помітно збільшилась.
Судноплавство
Преголя стала судноплавною річкою завдяки роботам із поглиблення дна. На початку XX століття гирло Преголі з'єднали з Балтійським морем судноплавним каналом.
До будівництва залізниці Калінінград — Черняхівськ Преголя мала важливе значення як транспортна артерія. Нині її значення у цій якості сильно знизилось. Тим не менше комерційне судноплавство Преголею зберігається донині.
Гідротехнічні споруди
З метою покращення умов судноплавства Преголею у двадцятих роках було ухвалено програму будівництва гідротехнічних споруд, в рамках якої в період з 1921 по 1926 рік було зведено п'ять шлюзів та Інстенбурзький канал.
Шлюзи
Шлюзи було зведено на найскладнішій у навігаційному відношенні ділянці річки між Знаменськом та Заовражним. Всі шлюзи мають стандартні розміри: 45 м у довжину й 7,5 м у ширину. Поряд із кожним шлюзом знаходився будинок смотрителя.
Список шлюзів:
- Шлюз № 1 у Знаменську
- Шлюз № 2 в Талпакі
- Шлюз № 3 у Шлюзному
- Шлюз № 4 у Межиріччі
- Шлюз № 5 у Заовражному
Інстербурзький канал
Інстербурзький судоплавний канал починається біля шлюзу поряд із Новим Селищем і проходить через центр Черняхівська до русла Анграпи. Довжина каналу — 4 км, ширина — 7 метрів.
Мости
Мости перелічено за течією річки.
| Міст | Автомобільних смуг | Залізничних полотен | Трамвайних колій | Прольотів | Розвідний | Приимітки |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Мости від гирла до Талпаків | ||||||
| Міст у Бережковському | 1 | - | - | 3 | ні | До війни мав розвідний середній проліт. |
| Міст у Межиріччі | 2? | - | - | 3 | ? | |
| Мости на території Талпаків | ||||||
| Старий автомобільний міст | 2? | - | - | 3 | ні ? | Не використовується. Частково розібрано. |
| Естакадний міст на трасі А-229 | 2 | - | - | ? | ні | |
| Мости на території Знаменська | ||||||
| Естакадний міст на дорозі Р-514 | 2 | - | - | 7 | ні | |
| Мости на території Гвардійська | ||||||
| Автомобільний міст на дорозі Р-512 | 2 | - | - | ? | ні | |
| Мости на території Калінінграда [4] | ||||||
| «Берлінський» мост | 2 | - | - | ? | ні | Ще 2 смуги частково зруйновано та після війни не відновлювались. Через Стару й Нову Преголю. Окружна дорога Калінінграду. |
| Другий естакадний міст | 6 | - | - | ? | ні | В процесі будівництва. Через Стару й Нову Преголю. |
| "Високий" міст | 2 | - | 2 | 3 | Середній проліт | |
| "Ювілейний" міст | - | - | - | 3 | Середній проліт | Через Стару Преголю. Пішохідний. |
| "Дерев’яний" міст | 2 | - | 2 | 3 | Середній проліт | |
| "Медовий" міст | 1 | - | - | 3 | Середній проліт | Через канал між Старою та Новою Преголею. |
| Естакадний мост | 4 (6 не на всією довжиною мосту) | - | 2 | ? | ні | Через Стару й Нову Преголю |
| Залізничний міст | - | 1 | - | 3 | Середній проліт | Розведено та законсервовано |
| Двоярусний міст | 2 (нижній ярус) | 2 (верхній ярус) | - | 3 | Середній проліт | Пішохідні доріжки на нижньому ярусі. |
Примітки
- Кулаковський Ю. Карта Європейської Сарматії за Птолемеєм. Архів оригіналу за 30 липня 2018. Процитовано 5 лютого 2011.
- Вокруг Света (рос.). Архів оригіналу за 9 вересня 2017. Процитовано 5 лютого 2011.
- Сайт «750 років Кенігсбергу»
- Розташування мостів на островах Кенігсбергу склало фактичну основу задачі про сім мостів, вигаданої та вирішеної Леонардом Ейлером, що заклала основи теорії графів.
Література
- Федоров Г. М. У карты Калининградской области. Калининградское книжное издательство, 1986. стор. 88 (рос.)
Посилання
- Опис Преголі для туристичного сплаву нею[недоступне посилання з червня 2019]
- Преголя у ВРЕ[недоступне посилання з липня 2019]
- Преголя: від берега до берега й до самого дна // Журнал «Калінінградський риболов № 7 — 2002 р.»
- Інстербурзький канал та шлюзи на річках Преголя і Лава на сайті «Калінінградська область: сліди минулого»
- «Преголя» Випуск № 2 Другий художній додаток до «Балтійського альманаху» (2007). Річка Преголя. Адміністрація міського округу «Місто Калінінград». Архів оригіналу за 12 липня 2013. Процитовано 5 лютого 2011.