Премія «Магрітт» найкращому режисеру
Премія «Магрітт» найкращому режисеру (фр. Magritte du meilleur réalisateur) — одна з кінематографічних нагород, що надається з 2011 року бельгійською Академією Андре Дельво в рамках національної кінопремії «Магрітт». Присуджується кінорежисеру, який своєю творчістю досяг значних успіхів у бельгійській кіноіндустрії[1]. Лауреатом першої премії «Магрітт» став у 2011 році Жако ван Дормель за найкращу режисерську роботу у фільму «Пан Ніхто»[2].
Премія «Магрітт» найкращому режисеру  | |
|---|---|
| Присуджується за | фр. Magritte du meilleur réalisateur |
| Засновник(и) | Академія Андре Дельво |
| Країна |
.svg.png.webp){kind=small} Бельгія |
| Рік заснування | 2011 |
| Поточний лауреат | Гійом Сене за Наші битви (2018) |
| lesmagritteducinema.com | |
Переможці та номінанти
Нижче наведено список режисерів, що отримали цю премію, а також номінанти. Лауреатів виділено окремим кольором та жирним шрифтом
2010-і
| Рік | Режисер(и) | Назва українською | Оригінальна назва |
|---|---|---|---|
| 2010 (1-ша) | Жако ван Дормель | Пан Ніхто | Mr. Nobody |
| Жоакім Лафосс | Приватні уроки | Élève libre | |
| Олів'є Массе-Депасс | Нелегал | Illégal | |
| Набіль Бен Надір | Барони | Les Barons | |
| 2011 (2-га) | Булі Ланнерс | Гіганти | Les Géants |
| Домінік Абель та Фіона Гордон | Фея | La Fée | |
| Жан-П'єр та Люк Дарденни | Хлопчик з велосипедом | Le Gamin au vélo | |
| Сем Гарбарський | Далеко по сусідству | Quartier lointain | |
| 2012 (3-тя) | Жоакім Лафосс | Після кохання | À perdre la raison |
| Люка Бельво | 38 свідків | 38 témoins | |
| Франсуа Піро | Дім на колесах | Mobile Home | |
| Патрік Рідремонт | Про що розповів мрець | Dead Man Talking | |
| 2013 (4-та) | Стефан Об'є та Венсан Патар | Ернест і Селестіна | Ernest et Célestine |
| Фридерик Фонтейн | Танго лібре | Tango libre | |
| Сем Гарбарський | Віджай і я | Vijay and I | |
| Вінсент Ланно | В ім'я сина | Au nom du fils | |
| 2014 (5-та) | Жан-П'єр та Люк Дарденни | Два дні, одна ніч | Deux jours, une nuit |
| Люка Бельво | Не в його стилі | Pas son genre | |
| Набіль Бен Надір | Марш | La Marche | |
| Йоланда Моро | Анрі | Henri | |
| 2015 (6-та) | Жако ван Дормель | Надновий заповіт | Le Tout Nouveau Testament |
| Бернар Белефруа | Мелоді | Melody | |
| Савіна Делікур | Усі кішки сірі | Tous les chats sont gris | |
| Фабріс Дю Вельц | Алілуя | Alleluia | |
| 2016 (7-ма) | Булі Ланнерс | Перший, останній | Les Premiers, les Derniers |
| Жоакім Лафосс | Економіка пари | L'Économie du couple | |
| Валері Розьє | Парасоль | Parasol | |
| Ксав'є Серон | Смерть від смерті | Je me tue à le dire | |
| 2017 (8-ма) | Філіпп ван Леу | У Сирії | InSyriated |
| Люка Бельво | З нами | Chez nous | |
| Набіль Бен Ядір | Сліпа зона | Dode hoek | |
| Стефан Стрекер | Весілля | Noces | |
| 2018 (9-та) | Гійом Сене | Наші битви | Nos batailles |
| Елен Катте, Бруно Форцані | Нехай трупи загоряють | Laissez bronzer les cadavres | |
| Олів'є Мейс | Гіркі квіти | Bitter Flowers | |
| Жан-Франсуа Енжен, Франсуа Трукен | Убивці | Tueurs | |
Примітки
- Denis, Fernand (13 жовтня 2010). André Delvaux, l’œuvre au jour. La Libre Belgique (фр.). Процитовано 31.01.2016.
- Le cinéma belge était à l’honneur lors de la Première édition des Magritte du cinéma belge francophone. Moniteur du film (French). Архів оригіналу за 05.12.2012. Процитовано 31.01.2016.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.