Премія Геделя

Премія Геделя (англ. Gödel Prize) — щорічна премія за визначні праці у теоретичній інформатиці, що присуджується з 1993 року організаціями ACM та EATCS (англ. European Association for Theoretical Computer Science). Названа на честь Курта Геделя.

Премія включає у себе нагороду у розмірі 5000 доларів США. Премія вручається або на американському симпозіумі STOC (англ. Symposium on Theory of Computing), або на європейській конференції ICALP (англ. International Colloquium on Automata, Languages and Programming). До участі приймаються усі роботи, час від першої публікації яких не перевищує 14 років.

Лауреати

Рік Імена За що Рік публікації
1993Ласло Бабай, Шафі Ґолдвассер, Сільвіо Мікалі, Шломо Моран та Чарльз Рекофза розробку інтерактивних систем доведення1988[праця 1], 1989[праця 2]
1994Йохан Хостадза експонентну нижню межу розміру логічних циклів з константною глибиною (для функції парності).1989[праця 3]
1995Ніл Іммерман та Роберт Селепченіза теорему Іммермана-Селепчені стосовно недетермінованої просторової складності1988[праця 4], 1988[праця 5]
1996Марк Джерум та Елістер Сінклерза роботу над ланцюгами Маркова і апроксимацією перманента1989[праця 6], 1989[праця 7]
1997Джозеф Галперн та Йорам Мосесза визначення формального запису «знань» у розподілених середовищах1990[праця 8]
1998Сеіносуке Тодаза теорему Тода, яка показала зв'язок між обчисленими розв'язками (PP) і чергуванням кванторів (PH)1991[праця 9]
1999Пітер Шорза алгоритм Шора для факторизації чисел за поліноміальний час на квантовому комп'ютері1997[праця 10]
2000Моше Варді та П'єр Волперза роботу над перевіркою моделей із скінченними автоматами1994[праця 11]
2001Сенджев Арора, Уріель Фейґе, Шафі Ґолдвассер, Ларстен Лунд, Ласло Ловас, Раджів Мотвані, Шмуель Сафра, Мадху Судан та Маріо Сеґедіза PCP-теорему та її застосування до складності апроксимації1996[праця 12], 1998[праця 13], 1998[праця 14]
2002Жеро Сенізерґза доведення того, що еквівалентність детермінованих стекових автоматів є розв'язуваною2001[праця 15]
2003Йоув Фруенд та Роберт Шапіроза алгоритм AdaBoost1997[праця 16]
2004Моріс Герлігу, Майкл Сакс, Нір Шавіт та Фотіос Загароґлоуза застосування топології до теорії розподілених обчислень1999[праця 17], 2000[праця 18]
2005Ноґа Алон, Йоссі Матіас та Mario Szegedyза їхній фундаментальний внесок до потокових алгоритмів1999[праця 19]
2006Маніндра Аґравал, Нірадж Каяль, Нітін Саксеназа тест простоти AKS2004[праця 20]
2007Олександр Разборов, Стівен Редікза природні доведення1997[праця 21]
2008Шанг-Хуа Тенг, Деніель Спілменза згладжений аналіз алгоритмів2004[праця 22]
2009Омер Реінгольд, Саліл Вадген, Аві Віґдерсонза зигзаговий добуток графів та ненапрямлену зв'язність у логарифмічному просторі2002[праця 23], 2008[праця 24]
2010Сенджев Арора, Джозеф Мітчелза їхнє одночасне відкриття поліноміальної апроксимаційної схеми для евклідової задачі комівояжера (ETSP)1998[праця 25],

1999[праця 26]

2011Йохан Хастадза покращення PCP-теореми за допомогою нових імовірнісних верифікаторів, що дозволяють перевірити належність слова до NP-мови, прочитавши не більше ніж три біти з відповідного доведення2001[праця 27]
2012Elias Koutsoupias, Христос Пападімітріу, Noam Nisan, Amir Ronen, Tim Roughgarden and Éva Tardosза закладення основ алгоритмічної теорії ігор[1]2009,[праця 28] 2002,[праця 29] 2001[праця 30]
2013Ден Бонех, Matthew K. Franklin, and Antoine Jouxза багатосторонній протокол Діффі-Геллмана та схему Боєна-Франкліна в криптографії[2]2003,[праця 31]

2004[праця 32]

2014Ronald Fagin, Amnon Lotem, and Moni Naorза оптимальні алгоритми агрегації для проміжного програмного забезпечення[3]2003,[праця 33]
2015Daniel Spielman, Shanghua Teng за низку робіт з практично-лінійних розв'язувачів Лапласа[4]

2011[праця 34] 2013[праця 35] 2014[праця 36]

2016 Stephen Brookes and Peter W. O'Hearn за винахід Паралельної логіки розділення 2007[праця 37], 2007[праця 38]
2017[5] Cynthia Dwork, Frank McSherry, Kobbi Nissim, та Adam D. Smith за дослідження диференційної приватності 2006[праця 39]
2018[6] Oded Regev за введення у розгляд задачи навчання з помилками 2009[праця 40]
2019[7] Іріт Дінур за нове доведення PCP-теореми 2007[праця 41]

Переможні праці

  1. Babai, László; Moran, Shlomo (1988). Arthur-Merlin games: a randomized proof system, and a hierarchy of complexity class. Journal of Computer and System Sciences (Boston, MA: Academic Press) 36 (2): 254–276. ISSN 0022-0000. doi:10.1016/0022-0000(88)90028-1.
  2. Goldwasser, S.; Micali, S.; Rackoff, C. (1989). The knowledge complexity of interactive proof systems. SIAM Journal on Computing (Philadelphia: Society for Industrial and Applied Mathematics) 18 (1): 186–208. ISSN 1095-7111. doi:10.1137/0218012.
  3. Håstad, Johan (1989). Almost Optimal Lower Bounds for Small Depth Circuits. У Micali, Silvio. Randomness and Computation. Advances in Computing Research 5. JAI Press. с. 6–20. ISBN 0892328967. Архів оригіналу за 22 лютого 2012. Процитовано 17 грудня 2009.
  4. Immerman, Neil (1988). Nondeterministic space is closed under complementation. SIAM Journal on Computing (Philadelphia: Society for Industrial and Applied Mathematics) 17 (5): 935–938. ISSN 1095-7111. doi:10.1137/0217058.
  5. Szelepcsényi, R. (1988). The method of forced enumeration for nondeterministic automata. Acta Informatica (Springer-Verlag New York, Inc.) 26 (3): 279–284. doi:10.1007/BF00299636.
  6. Sinclair, A.; Jerrum, M. (1989). Approximate counting, uniform generation and rapidly mixing Markov chains. Information and Computation (Elsevier) 82 (1): 93–133. ISSN 0890-5401. doi:10.1016/0890-5401(89)90067-9.
  7. Jerrum, M.; Sinclair, Alistair (1989). Approximating the permanent. SIAM Journal on Computing (Philadelphia: Society for Industrial and Applied Mathematics) 18 (6): 1149–1178. ISSN 1095-7111. doi:10.1137/0218077.
  8. Halpern, Joseph; Moses, Yoram (1990). Knowledge and common knowledge in a distributed environment. Journal of the ACM 37 (3): 549–587. doi:10.1145/79147.79161.
  9. Toda, Seinosuke (1991). PP is as hard as the polynomial-time hierarchy. SIAM Journal on Computing (Philadelphia: Society for Industrial and Applied Mathematics) 20 (5): 865–877. ISSN 1095-7111. doi:10.1137/0220053. Архів оригіналу за 21 лютого 2007. Процитовано 17 грудня 2009.
  10. Shor, Peter W. (1997). Polynomial-Time Algorithms for Prime Factorization and Discrete Logarithms on a Quantum Computer. SIAM Journal on Computing (Philadelphia: Society for Industrial and Applied Mathematics) 26 (5): 1484–1509. ISSN 1095-7111. doi:10.1137/S0097539795293172.[недоступне посилання з квітня 2019]
  11. Vardi, Moshe Y.; Wolper, Pierre (1994). Reasoning about infinite computations. Information and Computation (Boston, MA: Academic Press) 115 (1): 1–37. ISSN 0890-5401. doi:10.1006/inco.1994.1092. Архів оригіналу за 25 серпня 2011. Процитовано 17 грудня 2009.
  12. Feige, Uriel; Goldwasser, Shafi; Lovász, Laszlo; Safra, Shmuel; Szegedy, Mario (1996). Interactive proofs and the hardness of approximating cliques. Journal of the ACM (ACM) 43 (2): 268–292. ISSN 0004-5411. doi:10.1145/226643.226652.
  13. Arora, Sanjeev; Safra, Shmuel (1998). Probabilistic checking of proofs: a new characterization of NP. Journal of the ACM (ACM) 45 (1): 70–122. ISSN 0004-5411. doi:10.1145/273865.273901. Архів оригіналу за 10 червня 2011. Процитовано 17 грудня 2009.
  14. Arora, Sanjeev; Lund, Carsten; Motwani, Rajeev; Sudan, Madhu; Szegedy, Mario (1998). Proof verification and the hardness of approximation problems. Journal of the ACM (ACM) 45 (3): 501–555. ISSN 0004-5411. doi:10.1145/278298.278306. Архів оригіналу за 10 червня 2011. Процитовано 17 грудня 2009.
  15. Sénizergues, Géraud (2001). L(A) = L(B)? decidability results from complete formal systems. Theor. Comput. Sci. (Essex, UK: Elsevier Science Publishers Ltd.) 251 (1): 1–166. ISSN 0304-3975. doi:10.1016/S0304-3975(00)00285-1.
  16. Freund, Y.; Schapire, R.E. (1997). A decision-theoretic generalization of on-line learning and an application to boosting. Journal of Computer and System Sciences (Elsevier) 55 (1): 119–139. ISSN 1090-2724. doi:10.1006/jcss.1997.1504.
  17. Herlihy, Maurice; Shavit, Nir (1999). The topological structure of asynchronous computation. Journal of the ACM 46 (6): 858–923. doi:10.1145/331524.331529.. Gödel prize lecture
  18. Saks, Michael; Zaharoglou, Fotios (2000). Wait-free k-set agreement is impossible: The topology of public knowledge". SIAM Journal on Computing 29 (5): 1449–1483. doi:10.1137/S0097539796307698.
  19. Alon, Noga; Matias, Yossi; Szegedy, Mario (1999). The space complexity of approximating the frequency moments. Journal of Computer and System Sciences 58 (1): 137–147. doi:10.1006/jcss.1997.1545.. First presented at the Symposium on Theory of Computing (STOC) in 1996.
  20. Agrawal, M.; Kayal, N.; Saxena, N. (2004). PRIMES is in P. Annals of Mathematics 160: 781–793. ISSN 0003-486X. doi:10.4007/annals.2004.160.781. Архів оригіналу за 7 червня 2011. Процитовано 17 грудня 2009.
  21. Razborov, Alexander A.; Rudich, Steven (1997). Natural proofs. Journal of Computer and System Sciences (Boston, MA: Academic Press) 55 (1): 24–35. ISSN 0022-0000. doi:10.1006/jcss.1997.1494.
  22. Spielman, Daniel A.; Teng, Shang-Hua (2004). Smoothed analysis of algorithms: Why the simplex algorithm usually takes polynomial time. J. ACM (ACM) 51 (3): 385–463. ISSN 0004-5411.[недоступне посилання з квітня 2019]
  23. Reingold, Omer; Vadhan, Salil; Wigderson, Avi (2002). Entropy waves, the zig-zag graph product, and new constant-degree expanders. Annals of Mathematics 155 (1): 157–187. ISSN 0003-486X. doi:10.2307/3062153. MR1888797.[недоступне посилання з квітня 2019]
  24. Reingold, Omer (2008). Undirected connectivity in log-space. J. ACM (ACM) 55 (4): 1–24. ISSN 0004-5411. Архів оригіналу за 12 червня 2011. Процитовано 17 грудня 2009.
  25. Arora, Sanjeev (1998). Polynomial time approximation schemes for Euclidean traveling salesman and other geometric problems. Journal of the ACM (ACM) 45 (5): 753–782. ISSN 0004-5411. doi:10.1145/290179.290180.
  26. Mitchell, Joseph S. B. (1999). Guillotine Subdivisions Approximate Polygonal Subdivisions: A Simple Polynomial-Time Approximation Scheme for Geometric TSP, k-MST, and Related Problems. SIAM Journal on Computing (Philadelphia: Society for Industrial and Applied Mathematics) 28 (4): 1298–1309. ISSN 1095-7111. doi:10.1137/S0097539796309764.
  27. Hastad, Johan (2001). Some optimal inapproximability results. Journal of the ACM (ACM) 48 (4): 798–859. ISSN 0004-5411. doi:10.1145/502090.502098.
  28. Koutsoupias, Elias; Papadimitriou, Christos (2009). Worst-case equilibria. Computer Science Review 3 (2): 65–69. doi:10.1016/j.cosrev.2009.04.003.
  29. Roughgarden, Tim; Tardos, Éva (2002). How bad is selfish routing?. Journal of the ACM 49 (2): 236–259. doi:10.1145/506147.506153. Проігноровано невідомий параметр |citeseerx= (довідка)
  30. Nisan, Noam; Ronen, Amir (2001). Algorithmic Mechanism Design. Games and Economic Behavior 35 (1–2): 166–196. doi:10.1006/game.1999.0790. Проігноровано невідомий параметр |citeseerx= (довідка)
  31. Boneh, Dan; Franklin, Matthew (2003). Identity-based encryption from the Weil pairing. SIAM Journal on Computing 32 (3): 586–615. MR 2001745. doi:10.1137/S0097539701398521. Проігноровано невідомий параметр |citeseerx= (довідка)
  32. Joux, Antoine (2004). A one round protocol for tripartite Diffie-Hellman. Journal of Cryptology 17 (4): 263–276. MR 2090557. doi:10.1007/s00145-004-0312-y.
  33. Fagin, Ronald; Lotem, Amnon; Naor, Moni (2003). Optimal aggregation algorithms for middleware. Journal of Computer and System Sciences 66 (4): 614–656. arXiv:cs/0204046. doi:10.1016/S0022-0000(03)00026-6.
  34. Spielman, Daniel A.; Teng, Shang-Hua (2011). Spectral Sparsification of Graphs. SIAM Journal on Computing 40 (4): 981–1025. ISSN 0097-5397. arXiv:0808.4134. doi:10.1137/08074489X.
  35. Spielman, Daniel A.; Teng, Shang-Hua (2013). A Local Clustering Algorithm for Massive Graphs and Its Application to Nearly Linear Time Graph Partitioning. SIAM Journal on Computing 42 (1): 1–26. ISSN 0097-5397. arXiv:0809.3232. doi:10.1137/080744888.
  36. Spielman, Daniel A.; Teng, Shang-Hua (2014). Nearly Linear Time Algorithms for Preconditioning and Solving Symmetric, Diagonally Dominant Linear Systems. SIAM Journal on Matrix Analysis and Applications 35 (3): 835–885. ISSN 0895-4798. arXiv:cs/0607105. doi:10.1137/090771430.
  37. Brookes, Stephen (2007). A Semantics for Concurrent Separation Logic. Theoretical Computer Science 375 (1–3): 227–270. doi:10.1016/j.tcs.2006.12.034.
  38. O'Hearn, Peter (2007). Resources, Concurrency and Local Reasoning. Theoretical Computer Science 375 (1–3): 271–307. doi:10.1016/j.tcs.2006.12.035.
  39. Dwork, Cynthia; McSherry, Frank; Nissim, Kobbi; Smith, Adam (2006). У Halevi, Shai; Rabin, Tal. Calibrating Noise to Sensitivity in Private Data Analysis Theory of Cryptography (TCC). Lecture Notes in Computer Science 3876. Springer-Verlag. с. 265–284. ISBN 978-3-540-32731-8. doi:10.1007/11681878_14.
  40. Regev, Oded (2009). On lattices, learning with errors, random linear codes, and cryptography. Journal of the ACM 56 (6): 1–40. doi:10.1145/1568318.1568324. Проігноровано невідомий параметр |citeseerx= (довідка)
  41. Dinur, Irit (2007). The PCP theorem by gap amplification. Journal of the ACM 54 (3).

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.