Курт Гедель
Курт Ге́дель (нім. Kurt Gödel; 28 квітня 1906, Брюнн, Австро-Угорщина (тепер Брно, Чехія) — 14 січня 1978, Принстон, США) — австрійський логік і математик, приват-доцент Віденського університету (1933–1938).
Курт Гедель | |
---|---|
нім. Kurt Friedrich Gödel | |
| |
Ім'я при народженні | нім. Kurt Friedrich Gödel |
Народився |
28 квітня 1906 Брно, Моравія, Австро-Угорщина |
Помер |
14 січня 1978 (71 рік) Принстон, Нью-Джерсі, США ·голод[1] |
Поховання | |
Місце проживання | Австрія |
Країна |
США Австрія Австро-Угорщина Перша Чехословацька Республіка |
Діяльність | математик, філософ, викладач університету, інформатик, фізик |
Alma mater | Віденський університет |
Галузь | теорія множин і математична логіка |
Заклад | Принстонський університет[1], Віденський університет[1], Університет Нотр-Дам[1] і Інститут перспективних досліджень[1] |
Вчителі | Philipp Furtwänglerd |
Членство | Лондонське королівське товариство, Американська академія мистецтв і наук, Французька академія наук[4] і Національна академія наук США |
Відомий завдяки: | Теорема Геделя про неповноту |
У шлюбі з | Adele Gödeld[1] |
Нагороди | Премія Альберта Ейнштейна (1951) |
Автограф | |
Висловлювання у Вікіцитатах Курт Гедель у Вікісховищі |
Біографія
Народився 28 квітня 1906 р. у Брюнні (нині місто Брно, Чехія). Закінчив Віденський університет, де захистив докторську дисертацію. 1940 року, після аншлюсу емігрував до США.
З 1953 року професор Принстонського інституту перспективних досліджень, член Національної АН США та Американського філософського товариства.
Доробок
Гедель був логіком і філософом науки. Найвідоміше досягнення Геделя — це сформульовані й доведені ним теореми про неповноту, опубліковані 1931 року[5]. Теореми Геделя стосувалися перш за все формальної системи, яка описує основу основ математики — формальної арифметики. Перша теорема стверджує: якщо формальна арифметика несуперечлива, то вона неповна. Друга теорема стверджує: несуперечливість формальної арифметики не може бути доведена засобами самої формальної арифметики. Отримані результати було поширено на найбільш відомі формально-аксіоматичні системи: Рассела—Вайтхеда, Цермело—Френкеля, Гільберта тощо. Стало зрозуміло, що будь-яка досить потужна несуперечлива система необхідно неповна. Більше того, така неповнота має принциповий характер, її не можна усунути поступовим приєднанням до системи нових аксіом[6]. Узагальнюючи це твердження можна сказати, що будь-яка мова, досить «потужна» для визначення натуральних чисел (наприклад, логіка другого порядку чи українська мова), є неповною, тобто містить висловлювання, які не можна ані довести, ані заперечити з аксіом мови. Доведені Геделем теореми мають широкі наслідки як для математики, так і для філософії (зокрема, для онтології й філософії науки).
Крім того Геделю належать роботи в галузі диференціальної геометрії й теоретичної фізики. Зокрема, він написав працю про загальну теорії відносності, в якій запропонував варіант розв'язку рівнянь Ейнштейна, з якого випливає, що Всесвіт може бути влаштований таким чином, що перебіг часу в ньому закільцьований (метрика Геделя)[7]. Теоретично такий розв'язок припускає подорожі в часі. Більшість сучасних фізиків вважають, що цей розв'язок є правильним лише формально й не має фізичного сенсу.
Праці
- Gödel, K. Collected Works. Vol. I. Publications 1929—1936. ― Oxford: Oxford University Press, 1986.
- Gödel, K. Collected Works. Vol. II. Publications 1938—1974. ― Oxford: Oxford University Press, 1990.
- Gödel, K. Collected Works. Vol. III. Unpublished essays and lectures. ― Oxford: Oxford University Press, 1995.
- Gödel, K. Collected Works. Vol. IV. Correspondence A-G. ― Oxford: Oxford University Press, 2003.
- Gödel, K. Collected Works. Vol. V: Correspondence H-Z. ― Oxford: Oxford University Press, 2003.
Визнання
Почесний доктор Єльського й Гарвардського університетів, член Американського наукового товариства[джерело?].
1951 року Курт Гедель удостоївся найвищої нагороди США — Ейнштейнівської премії. У статті, присвяченій цій події, Джон фон Нейман написав[джерело?]:
Внесок Курта Геделя до сучасної логіки воістину монументальний. Це – більше, ніж просто монумент. Це віха, що поділяє дві епохи… Без жодного перебільшення можна сказати, що роботи Геделя докорінно змінили сам предмет логіки як науки. |
Переклади українською мовою
Гьодель, К. Нотатка про взаємозв'язок між теорією відносності та ідеалістичною філософією. — Пер. з англ. — У публ.: Юрій Олійник. Обертові світи і відносність існування: сім кроків до філософії Курта Гьоделя. — Е-ресурс: www.tureligious.com.ua (також рос. мовою, у публ.: Юрий Олейник. Вращающиеся миры и относительность существования: семь приближений к философии Курта Геделя. — Е-ресурс: www.academia.edu)
Посилання
- Архів історії математики Мактьютор
- Find a Grave — 1995.
- http://www.cemeteryregister.com/search.asp?id=NJ_PRINCETON
- NNDB — 2002.
- K. Gödel (1931). Über Formal Unentscheidbare Sätze der Principia Mathematica und Verwandter Systeme, I. Monatshefte für Math.u.Physik 38: 173–198. (нім.)
- Курт Гьодель. Офіційний сайт ВМГО «Союз обдарованої молоді». Архів оригіналу за 19 серпня 2012. Процитовано 1 грудня 2010.
- Докл. про це див.: Юрій Олійник. Обертові світи і відносність існування: сім кроків до філософії Курта Гьоделя. — Е-ресурс: www.tureligious.com.ua
Джерела
- Голяндин, А. Гёдельwelt, Гёдeльworld, Гёдельgott // «Знание ― сила», 2005. — N 2.
- Глава 8 п.3 книги А. К. Сухотина «Філософія Математики» про праці Геделя (рос.)
- Юрій Олійник. Обертові світи і відносність існування: сім кроків до філософії Курта Гьоделя. — Е-ресурс: www.tureligious.com.ua
- Музыкантский, A. Теория противоречивости бытия. // «В мире науки», 2007. — N 3.
Література
- Гедель, Курт // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.