Премія Лайонела Ґелбера

Премія Лайонела Ґелбера (англ. Lionel Gelber Prize) — щорічна літературна премія за найкращу фахову публікацію англійською мовою на тему міжнародних відносин, котра робить внесок у поглиблення дискусії про вагомі міжнародні проблеми.

Премія Лайонела Ґелбера
англ. Lionel Gelber Prize
Країна  Канада
Тип літературна премія
Вручає: Фундацією імені Ґелбера
часописом «Foreign Policy»
Школою ґлобальних справ ім. Мунка
Статус вручається
Нагородження
Засновано: 1989
Перше: 1990
Нагороджені:
Черговість

Історія

Нагорода була заснована у 1989 році відомим канадським дипломатом Лайонелем Ґелбером[1]. Вручається щороку Фундацією імені Ґелбера у партнерстві із часописом «Foreign Policy» та Школою ґлобальних справ ім. Мунка Торонтського університету. Переможець отримує приз у розмірі 15 000 доларів. Номінанти премії оцінюються журі, що складається із експертів з Канади, Великої Британії та США.

Перелік переможців премії
  • 1990: «The Search for Modern China» («У пошуках сучасного Китаю»). Джонатан Спенс.
  • 1991: «Code of Peace: Ethics and Security in the World of Warlord States». Дороті В. Джонс.
  • 1992: «Truman» (Трумен). Девід Маккалоу.
  • 1993: «Cruelty and Silence: War, Tyranny, Uprising and the Arab World». Кенан Макія.
  • 1994: «Blood and Belonging: Journeys Into the New Nationalism». Майкл Ігнатьєв.
  • 1995: «The Age of Extremes: The Short Twentieth Century, 1914–1991» («Епоха крайнощів. Коротке двадцяте століття. 1914—1991»). Ерік Гобсбаум.
  • 1996: «Inside the Kremlin's Cold War: From Stalin to Khrushchev». Владислав Зубок та Констянтин Плешаков.
  • 1997: «Aftermath: The Remnants of War». Донован Вебстер.
  • 1998: «Loosing the Bonds: The United States and South Africa In the Apartheid Years». Роберт Кінлох Массі.
  • 1999: «King Leopold's Ghost: A Story of Greed, Terror and Heroism In Colonial Africa». Адам Гохшильд.
  • 2000: «A Great Wall: Six Presidents and China|A Great Wall: Six Presidents and China: An Investigative History». Патрік Тайлер.
  • 2001: «John Maynard Keynes, Fighting for Britain 1937-1946». Роберт Скідельський.
  • 2002: «Special Providence: American Foreign Policy and How It Changed the World». Волтер Рассел Мід.
  • 2003: «America Unbound: The Bush Revolution in Foreign Policy». Іво Даалдер та Джеймс М. Ліндсей.
  • 2004: «Ghost Wars: The Secret History of the CIA, Afghanistan, and Bin Laden, from the Soviet Invasion to September 10, 2001». Стів Колл.[2]
  • 2006: «Bury the Chains: Prophets and Rebels in the Fight to Free an Empire's Slaves». Адам Гохшильд.
  • 2007: «The Looming Tower|The Looming Tower: Al Qaeda and the Road to 9/11». Ловренс Райт.
  • 2008: «The Bottom Billion|The Bottom Billion: Why the Poorest Countries are Failing and What Can Be Done About It». Пол Кольєр.
  • 2009: «A Choice of Enemies: America Confronts the Middle East». Ловренс Фрідман.
  • 2010: «The Generalissimo: Chiang Kai-shek and the Struggle for Modern China». Джей Тейлор.[3]
  • 2011: «Polar Imperative: A History of Arctic Sovereignty in North America». Шела Ґрант.[4]
  • 2012: «Deng Xiaoping and the Transformation of China». Езра Фоґель.[5][6]
  • 2013: «Plutocrats: The Rise of the New Global Super-Rich and the Fall of Everyone Else». Христя Фріланд[7][8][9].
  • 2014: «The Blood Telegram: Nixon, Kissinger, and a Forgotten Genocide». Gary J. Bass.[10]
  • 2015: «The Last Empire: The Final Days of the Soviet Union». Сергій Плохій[11][12]
  • 2016: «Objective Troy: A Terrorist, A President, and the Rise of the Drone». Скотт Шейн[13]
  • 2017: «A Rage for Order: The Middle East in Turmoil, from Tahrir Square to ISIS». Роберт Ф. Ворт.
  • 2018: «Red Famine: Stalin's War on Ukraine» («Червоний голод: війна Сталіна проти України»). Енн Епплбаум[14][15][16].

Примітки
  1. The Lionel Gelber Prize The Munk School of Global Affairs(англ.)
  2. HONORS. «The Washington Post». 3 березня 2005. Процитовано 15 березня 2018 — через washingtonpost.com.(англ.)
  3. The Generalissimo — Jay Taylor - Harvard University Press. Процитовано 15 березня 2018.
  4. Shelagh D. Grant wins Lionel Gelber Prize for Polar Imperative.
  5. Vogel wins Gelber Prize for book. 27 лютого 2012.
  6. Book examining China's transformation wins $15,000 Lionel Gelber Prize. news.harvard.edu.(англ.)
  7. Чому в уряд Канади беруть українців, а не грузинів. «Депо». 5 листопада 2015. Процитовано 15 березня 2018.
  8. The 2013 Gelber Prize winner: Chrystia Freeland’s ‘Plutocrats’.
  9. Mark Medley (4 лютого 2013). Lionel Gelber Prize longlist revealed. «National Post». Архів оригіналу за 4 лютого 2014. Процитовано 15 березня 2018.(англ.)
  10. Bass Wins 2014 Lionel Gelber Prize. 31 березня 2014. Процитовано 15 березня 2018.(англ.)
  11. Книжка Сергія Плохія дістала нагороду ім. Лайонела Ґелбера. «Критика». березень 2015.
  12. Lionel Gelber Prize Announces 25th Anniversary Winner:. newswire.ca. 2015. Процитовано 15 березня 2018.(англ.)
  13. Prize, The Lionel Gelber. Scott Shane Wins the 2016 Lionel Gelber Prize for Objective Troy. Процитовано 15 березня 2018.
  14. Дослідниця Енн Епплбаум здобула премію Ґелбера за книжку про Голодомор. «Радіо Свобода». 14 березня 2018. Процитовано 15 березня 2018.
  15. Red Famine by Anne Applebaum | PenguinRandomHouse.com (амер.).
  16. Fitzpatrick, Sheila (25 СЕРПНЯ 2017). Red Famine by Anne Applebaum review – did Stalin deliberately let Ukraine starve?. «The Guardian». Процитовано 15 березня 2018.(англ.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.