Прибульці (фільм)
«Прибульці» (фр. Les Visiteurs) — французька комедія режисера Жана-Марі Пуаре. Було випущено продовження: «Прибульці 2: Коридори часу» (1998), «Прибульці 3: Взяття Бастилії» (2016), «Прибульці в Америці» (2001) — рімейк.
Прибульці | |
---|---|
Les Visiteurs | |
| |
Жанр |
комедія фантастика |
Режисер | Жан-Марі Пуаре |
Продюсер | Ален Терзян |
Сценарист | Крістіан Клав'є |
У головних ролях |
Жан Рено Крістіан Клав'є |
Оператор | Жан-Ів Ле Мене |
Композитор | Ерік Леві |
Художник | Hugues Tissandierd |
Кінокомпанія | StudioCanal |
Дистриб'ютор | Gaumont і Netflix |
Тривалість | 107 хв |
Мова | французька |
Країна | Франція |
Рік | 1993 |
Кошторис | 50 мл. франків |
Касові збори | 98 800 000 $ |
IMDb | ID 0108500 |
Наступний | Прибульці 2: Коридори часу |
Сюжет
Франція, 1124 рік. Середньовічні діячі нерідко вдавалися до магії і чаклунства. Граф Годфруа де Монмірай, васал французького короля Людовика VI Товстого, повертаючись з бойового походу до своєї нареченої Френегонди, виявився зачарований спійманою по дорозі відьмою. В результаті Годфруа приймає свого тестя за ведмедя, що напав на Френегонду, і вбиває його стрілою з арбалету. Засмучена тим, що трапилося, Френегонда скасовує весілля. У надії виправити ситуацію Годфруа звертається за допомогою до великого чарівника Евсебіуса. Той відкриває коридори часу, щоб Годфруа зміг повернутися в момент, що передує трагедії і отримати можливість змінити хід подій. Але чаклун робить помилку в приготуванні чарівного зілля. В результаті Годфруа і його шахраюватий зброєносець Жакуй, випивши зілля, прибувають в 1992 рік.
Прибульці привертають увагу городян. В іншому часі їм все незрозуміло, здається ворожим, у всьому ввижаються підступи сатани. Осідлавши знайденого в полі коня, Годфруа вривається в найближчу церкву і попросивши притулку, намагається розібратися в тому, що трапилося. Священик по телефону повідомляє Беатріс де Монмірай про дивного незнайомця, та приїжджає, а після зустрічі з предком викликає поліцію. Приїхавши жандарми силою утримують Годфруа, який вже зрозумів по знайденому календарю, що потрапив в майбутнє. Остаточно зрозумівши ситуацію, що склалася, він приходить до висновку, що Беатріс — його далека правнучка. Беатріс в свою чергу пізнає в прибульцеві Юбера де Монмірая — свого кузена автогонщика, який зник безвісти. Видавши себе за Юбера, Годфруа слідує з нею в будинок Беатріс і її чоловіка-дантиста, Жан-П'єра Гуляра. Тим часом Жакуй знайомиться з бездомною дівчиною Жаннет, яка вирішила, що він і Годфруа — каскадери. Через зовнішню схожість Беатріс приймає Жакуя за брата Жак-Анрі Жакара, нащадка Жакуя. В даний час Жакар, будучи підприємцем, володіє замком де Монмірай, зробивши з нього дорогий готель. Годфруа намагається переконати Беатріс в тому, що насправді є її предком. Беатріс погоджується провести якийсь час з Годфруа в замку їх предків в надії, що це допоможе її кузену впоратися з амнезією. Вони розташовуються в номері, який колись був спальнею Годфруа. Він відкриває потайний вхід в каміні спальні, який веде до підвалу замку, де виявляється записка з адресою людини, яка знає про прибуття Годфруа в майбутнє. Ним є літній нащадок Евсебіуса. Старий дає Годфруа приготоване зілля для повернення назад і попереджає, що він і Жакуй повинні встигнути повернутися в свій час до півночі, інакше коридори часу закриються на наступні 30 років. Але Жакуй не має наміру повертатися, бажаючи залишитися жити в майбутньому і провести час з Жаннет. Жакар і сержант Жибон намагаються заарештувати Годфруа за заподіяний готелю збиток в результаті влаштованого Жакуєм з необережності погрому. Годфруа змушує Жакара і Жибона проковтнути усипляючі таблетки, після чого залишає їх в підвалі замку. Користуючись нагодою, Жакуй одягає в свій одяг Жакара. Годфруа заливає Жакару в рот зілля і допиває сам, після чого на очах у Беатріс відбувається переміщення в часі. Додатково до цього Жакуй продає частину вкрадених у покійного тестя Годфруа коштовностей в майбутньому. Дії Жакуя призводять до того, що коридори часу залишаються відкритими.
У ролях
- Крістіан Клав'є — Жакуй / Жакар
- Жан Рено — Граф Годфруа Де Монмірай
- Валері Лемерсьє — Френегонда де Пуй / Беатріс Гуляр де Монмірай
- Крістіан Бюжо — Жан-Пьер Гуляр
- Ізабель Нанті — секретарка Едгара Берне
- Марі-Анн Шазель — Женнет Саркле
- Жерар Сеті — Едгар Брене
- Дідьє Пен — Король Франції Людовик VI Товстий
- Жерар Мережі — Едгар Берне
- П'єр Віаль — маг Еусебіус / монсеньйор Фердинанд
- Мюель Жан-Поль — старший сержант Жибон
- Аріель Семенофф — Жаклін
- Мішель Пейрелон — Едуард Берне
- Тара Гано — Відьма
- Франсуа Лаланд — Священик отець Ерве
- Дідьє Бенюро — Інтерн Бавен
- Жан-Люк Карон — Ганелон
- Анна Гейлор — Тібоде де Монфокон, мати Годфруа
- Ерік Аверлан — Товстий чернець
- Давид Габісонія — Метрдотель
- Патрік Бюржель — Герцог Фульберт де Пуй, батько Френегонди
- Пол Бенд — Король Англії і герцог Нормандський Генріх I
Музика
Музика до фільму написана Еріком Леві, лідером проекту «Era». У фільмі звучать композиції, написані Леві ще до заснування Era і ввійшли пізніше в його альбоми.