Приз Кларенса С. Кемпбела

Приз Кларенса С. Кемпбела засновано клубами НХЛ, щоб відзначити вклад та заслуги Презедента Ліги Кларенса С. Кемпбела, на початку розширень Сучасної ери. Із сезону заснування (1967—1968) до сезону 1973-74 вручався переможцям регулярного чемпіонату Західного дивізіону.[1] З перебудовою НХЛ у 1974-75 рр. нагороду отримував переможець регулярного чемпіонату Конференції Кемпбел до сезону 1980-81.[1] На початку сезону 1981-82 було вирішено, що нагороду буде отримувати переможець плей-оф Конференції Кемпбел. У 1993-94рр. Конференцію Кембел перейменували на Західну, і до сьогоднішніх днів приз вручається команді, яка пройшла у фінал Кубку Стенлі від Західної конференції.[1]

Приз вручає заступник комісіонера НХЛ капітанові команди. Проте, серед гравців НХЛ є повір'я, що неможна торкатися чи підіймати трофей (аналогічно у Східній конференції та з призом принца Уельського), коли вони виграли звання чемпіонів конференції. Гравці вважають, що Кубок Стенлі — єдина нагорода в НХЛ і лише його можна підіймати.[2]