Монреаль Канадієнс

Клуб «Канадієнс» був утворений 4 грудня 1909 року Амброузом О'Браєном, одним із засновників Національної хокейної асоціації (НХА)[5][6], яка була попередником Національної хокейної ліги (НХЛ). Це була команда франкомовної громади у Монреалі, яка складалася з франкомовних гравців і керівництва. Перший сезон для команди не був успішним і вона фінішувала останньою. Після першого сезону новим власником клубу став Джордж Кеннеді[7], і вже наступного сезону команда почала показувати кращі результати. У сезоні 1915—16 команда стала переможцем свого першого Кубка Стенлі[5]. 1917 року, разом із чотирма іншими клубами НХА, «Канадієнс» утворили НХЛ[5], і в сезоні 1923—24 виграли перший Кубок Стенлі НХЛ. Наступного сезону в складі «канадців» з'явились два американці Джон Мац та Ферн Гедлі. З сезону 1926—27 команда почала проводити матчі на «Монреаль-Форумі»[5].

В 1930-х роках, клуб розпочав десятиліття, вигравши два Кубки Стенлі у 1930 і 1931 роках. У період Великої депресії результати клубу і його тодішнього головного суперника «Монреаль Марунс» погіршились через економічні труднощі. Власники клубу вирішили продати команду у Клівленд, Огайо. Однак згодом знайшлися місцеві вкладники для «Канадієнс», а «Марунс» збанкрутіла і припинила своє існування; декілька гравців цієї команди перейшли до «Канадієнс».

Завдяки так званій ланці «Панч Лайн», яку складали Моріс Рішар, Той Блейк і Елмер Лек, а також тренеру Діку Ірвіну для «Канадієнс» знов почався успішний період в НХЛ. З 1952 по 1960 роки команда виграла шість Кубків Стенлі, включаючи п'ять поспіль з 1956 по 1960 роки. У складі клубу грали такі зірки як: Жан Беліво, Діккі Мур, Дуг Гарві, Берні Жеффріон, Жак Плант і молодший брат Рішара, Анрі.

«Канадієнс» виграли ще десять Кубків Стенлі впродовж 15 сезонів з 1965 по 1979 роки[5], включаючи 4 чемпіонства поспіль з 1976 по 1979 роки[5]. У сезоні 1976—77 «Канадієнс» встановили новий рекорд найменшої кількості поразок, програвши лише 8 матчів з 80 у регулярному чемпіонаті. До наступного покоління гравців входили Гі Лафлер, Іван Курнуає, Кен Драйден, Пітер Маховлич, Стів Шатт, Боб Гейні, Серж Савар, Гі Лапойнт і Ларрі Робінсон. Скотті Боумен був головним тренером, коли команда здобула п'ять останніх Кубків Стенлі в кінці 1970-х років.

«Канадієнс» виграв Кубок Стенлі у 1986[5] і 1993 роках[5]. В 1996 році, команда переїхала з Монреаль-форуму, яка була їх домашньою ареною впродовж 71 сезону і 22 Кубків Стенлі, на Молсон-центр (зараз Белл-центр)[5].

29 грудня 2008 року «Канадієнс» обіграв з рахунком 5:2 «Флориду Пантерс» і стала першою командою в історії НХЛ, яка здобула 3,000 перемог.

Це частковий список останніх п'яти сезонів «Канадієнс». Повну історію сезонів, дивіться Список сезонів «Монреаль Канадієнс».

Скорочення: Ігор. = ігор проведено, Пер. = перемоги, Пор. = поразки, Н = нічиї, ПОТ = поразки в овертаймі, Очк = очки, ГЗ = голів забито, ГП = голів пропущено, Штр. = штрафні хвилини

Основні скорочення:
А — асистент капітана, C — капітан, Л — ліва, П — права, ЛК — лівий крайній, ПК — правий крайній, Ц — центровий,  — травмований.

Станом на 15 березня 2012

Воротарі
#	Країна	Гравець	Захват	Дата народження	Місце народження
30		Петер Будай	Л	18 вересня 1982	Банська Бистриця, Словаччина
31		Кері Прайс	Л	16 серпня 1987	Анагайм-Лейк, Канада

Захисники
#	Країна	Гравець	Кидок	Дата народження	Місце народження
17		Кріс Камполі	Л	9 липня 1984	Міссісога, Канада
22		Томаш Каберле	Л	2 березня 1978	Раковник, Чехія
26		Джош Горджес	Л	14 серпня 1984	Келона, Канада
61		Рафаель Діас	П	9 січня 1986	Баар, Швейцарія
62		Фредерік Сен-Дені	Л	23 січня 1986	Грінфілд-Парк, Канада
68		Яннік Вебер	П	23 вересня 1988	Моржес, Швейцарія
74		Олексій Ємелін	Л	25 квітня 1986	Тольятті, Росія
76		Пі Кей Суббан	П	13 травня 1989	Торонто, Канада
79		Андрій Марков А	Л	20 грудня 1978	Воскресенськ, Росія

Нападники
#	Країна	Гравець	Кидок	Дата народження	Місце народження
11		Скотт Гомес А	Л	23 грудня 1979	Анкоридж, США
14		Томаш Плеканець А	Л	31 жовтня 1982	Кладно, Чехія
15		Петтері Нокелайнен	П	16 січня 1986	Іматра, Фінляндія
20		Блейк Жеффріон	Л	3 лютого 1988	Плантейшн, США
21		Браєн Джіонта C	П	18 січня 1979	Рочестер, США
25		Бред Стобіц	П	28 липня 1984	Едмонтон, Канада
27		Рене Бурк	Л	10 грудня 1981	Лак-Ла-Біч, Канада
32		Тревіс Моен	Л	6 квітня 1982	Свіфт-Каррент, Канада
45		Майк Бланден	П	15 грудня 1986	Торонто, Канада
51		Давід Деарне	П	14 вересня 1986	Квебек, Канада
52		Матьє Дарш	Л	26 листопада 1976	Монреаль, Канада
53		Раєн Вайт	П	17 березня 1988	Брендон, Канада
60		Аарон Палушай	П	7 вересня 1989	Нортвілль, США
67		Макс Пачоретті	Л	20 листопада 1988	Нью-Канаан, США
71		Луї Леблан	Л	26 січня 1991	Пуент-Клер, Канада
72		Ерік Коул А	Л	6 листопада 1978	Освего, США
81		Ларс Еллер	Л	12 липня 1989	Редовре, Данія

Тренерський штаб

• Головний тренер — Ренді Канніворт
• Тренер — Леррі Карр'єр
• Тренер — Ренді Ладусер
• Тренер — Перрі Перн
• Генеральний менеджер — П'єр Готьє

• Офіційний сайт (фр.) (англ.)
• Офіційний сайт історії клубу (англ.)
• CBC Digital Archives: Montreal Canadiens at 100 (англ.)
• Історія «Монреаль Канадієнс» (рос.)