Примаченко Вадим Вікторович

Народився 14 вересня 1951 року в селі Новий Мирополь на Житомирщині. 1977 року закінчив Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка, факультет міжнародних відносин і міжнародного права. Кандидат економічних наук.

З 1977 до 1990 — працював у міжнародному відділі Академії Наук України.

З 1990 до 1991 — перший секретар відділу двосторонніх відносин і регіонального співробітництва МЗС УРСР

1991 року — перший секретар Посольства СРСР в Югославії.

З 1991 до 1993 — представник МЗС України в Югославії.

З 1993 до 1995 — генеральний консул України в Белграді.

З 1995 до 1996 — радник-посланник, тимчасовий повірений у справах України в Югославії.

З 03.07.1996[1] до 01.04.1998[2] — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Югославії.

З 09.1998 до 02.1999 — заступник начальника Третього територіального управління МЗС України.

З 02.1999 до 2001 — начальник Історико-архівного управління МЗС України.

З 18.02.2002[3] до 12.07.2003[4] — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Ісламській Республіці Іран.

З 20.10.2004[5] до 12.03.2007[6] — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Індонезії.

З 12.03.2007[7] до 06.05.2011[8] — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Словенії.

• Посольство України в Словенії

• В. М. Матвієнко. Примаченко Вадим Вікторович // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4