Принц Євген (лінкор)
Лінкор «Принц Євген» («Принц Ойген», нім. SMS Prinz Eugen) — був одним з бойових кораблів класу Теґеттгофф (Вірібус Унітіс) військово-морських сил Австро-Угорщини, до якого належали до якого належали лінкори «Теґеттгофф», «Вірібус Унітіс», «Святий Стефан». Названий на честь австрійського фельдмаршала XVII–XVIII ст. Євгена Савойського.
| "Принц Євген" | ||
|---|---|---|
| SMS Prinz Eugen | ||
 | ||
| Роззброєний лінкор у Тулузі. 1920 | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | лінкор | |
| Держава прапора |  | |
| Належність | Ц.к. військово-морські сили Австро-Угорщини (KuK Kriegsmarine) | |
| Корабельня | Stabilimento Tecnico Triestino Трієст | |
| Закладено | 24 вересня 1910 | |
| Спущено на воду | 30 листопада 1912 | |
| Введено в експлуатацію | 8 липня 1914 | |
| Виведений зі складу флоту | Потоплений 28 червня 1922 | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | стандартна 22 078 т | |
| Довжина | 160 м | |
| Ширина | 27,3 м | |
| Осадка | макс. 8,8 м | |
| Бронювання | Борт 100-280 мм
Цитадель 180-200 мм Палуба 48 мм Башти 205 мм Барбети 280 мм Каземати 100 мм Передня бойова рубка 250-356 мм Задня рубка 250 мм | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | 12 котлів Ярроу, 4 парові турбіни Парсонса | |
| Гвинти | 4 | |
| Потужність | 25 000 к.с. | |
| Швидкість | max. 20 вуз.(37 км/год.) | |
| Автономність плавання | 4200 миль (7800 км)(10 - вузловим ходом (19 км/год.)) | |
| Екіпаж | 962-1.050 чол. | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 12 × 30,5 см (у 4 баштах)
12 × 15,0 см (в одиночних казематах) 18 × 7,0 см | |
| Торпедно-мінне озброєння | 2 торпедні апарати 2×∅ 53,3 см (під водою по сторонах) | |
Історія
Був збудований на верфі Трієсту. Після зачислення до складу флоту був відправлений 7 серпня 1914 для підтримки німецького важкого крейсеру «Гебен» і відкликаний наступного дня. Брав участь 23 травня 1915 в обстрілі узбережжя Італії, 8 червня у невдалому поході до проливу Отранто.
Після розпаду Австро-Угорщини 5 листопада до 1 грудня 1918 ходив під італійським прапором. Був переданий по умовах мирного договору Франції і переведений 25 серпня 1920 до бази в Тулоні. Був використаний 28 липня 1922 як ціль для французьких лінкорів і потоплений після обстрілу з далекої дистанції.
Див. також
- Prinz Eugen — важкий крейсер у складі Крігсмаріне. Отримав назву 1938 року, після аншлюсу, на знак спадковості військово-морських традицій Австро-Угорщини в Третьому Рейху .
Джерела
- Siegfried Breyer: Schlachtschiffe und Schlachtkreuzer 1905–1970. J. F. Lehmanns Verlag, München 1970, ISBN 3-88199-474-2.
- Anthony Preston, Randal Gray (Hrsg.): Conway's All the World Fighting Ships 1906–1921. Conway Maritime Press Ltd, London 1985, ISBN 0-85177-245-5.
- Wladimir Aichelburg: K.u.k. Flotte 1900–1918. Österreichische Staatsdruckerei, Wien 1998, ISBN 3-8132-0573-8.
- Richard Hough: Dreadnought. A History of the Modern Battleship. Verlag Periscope Publishing Ltd., Penzance 2003, ISBN 1-904381-11-1.