Тулон

Туло́н (фр. Toulon) — місто та муніципалітет у Франції, у регіоні Прованс — Альпи — Лазурний Берег, адміністративний центр департаменту Вар. Населення — 163 974 осіб (2011)[1], що робить його 15-тим містом Франції за населенням. Тулон є центром агломерації із населенням 559,421 жителів (2008), дев'яте місце серед французьких агломерацій.

Тулон
Toulon

 
Країна  Франція
Регіон Прованс — Альпи — Лазурний Берег 
Департамент Вар 
Округ Тулон
Код INSEE 83137
Поштові індекси 83000, 83100, 83200
Координати 43°07′20″ пн. ш. 5°55′48″ сх. д.
Висота 0 - 584 м.н.р.м.
Площа 42,84 км²
Населення 163 974 (2011-01-01)
Густота 3827,59 ос./км²
Розміщення
Влада
Мер
Мандат		 Hubert Falco
2020-2026
Офіційна сторінка 

Муніципалітет розташований на відстані[2] близько 700 км на південний схід від Парижа, 50 км на південний схід від Марселя.

Фонтан на площі Свободи

Демографія

Динаміка населення (Cassini[3] і INSEE[4] ):

Розподіл населення за віком та статтю (2006)[5]:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 78 508 13 983 10 488 21 393 18 941 12 159 1544
Жінки 89 290 13 240 10 263 21 696 21 659 18 584 3848

Економіка

2010 року серед 102 475 осіб працездатного віку (15—64 років) 70 718 були активними, 31 757 — неактивними (показник активності 69,0%, у 1999 році було 65,3%). З 70 718 активних мешканців працювало 59 659 осіб (31 605 чоловіків та 28 054 жінки), безробітними було 11 059 (5348 чоловіків та 5711 жінок). Серед 31 757 неактивних 10 178 осіб було учнями чи студентами, 8483 — пенсіонерами, 13096 були неактивними з інших причин[6]. У 2010 році у муніципалітеті числилось 78933 оподатковані домогосподарства, у яких проживали 167522,0 особи, медіана доходів виносила 16 987 євро на одного особоспоживача[7].

Історія

В давнину Тулон був грецьким містом, потім римською колонією. У 3 ст. н. е. він згадується як римська гавань (Telo Martius). У середні століття Тулон був резиденцією єпископа. З кінця 15 — початку 18 ст. першокласна морська фортеця.

Завдяки укріпленням, збудованим у 1679—1701 рр.. французьким інженером Вобаном, Тулон перетворився на першокласну фортецю, яка витримала в 1707 р. облогу імперських військ під командуванням Євгена Савойського. У липні 1793 р. Тулон був захоплений контрреволюційними бунтівниками, підтриманими англійським флотом. У грудні 1793 р. за масованим вогнем французької артилерії (командувач Наполеон Бонапарт) англійські кораблі вимушені були піти, і Тулон був взятий штурмом. З 1815 р. Тулон — головна стоянка французького військово-морського флоту. У Другу світову війну 1939—1945 рр.. після капітуляції Франції (1940 р.) в Тулоні залишалася частина французького флоту. Коли німецько-фашистські війська, що вторглися в листопаді 1942 р. в не окуповану зону Франції, намагалися захопити французький флот, патріоти-моряки 27 листопада 1942 потопили свої кораблі і підірвали арсенал. Тулон був звільнений французькою армією в серпні 1944 р.

У Королівській вежі — Тур-Руаяль (Tour Royale), що була побудована на початку 16 ст. і відреставрована в 17 ст. і грала важливу роль в обороні міста, розташовується морський музей (Musee de la marine). У форті Тур-Бомон (Tour Beaumont) знаходиться Меморіальний музей висадки союзних військ (Musee memorial du debarquement). Біля входу на рейд — форт Балагьер (Balaguier), де перебував Наполеон під час бойових дій проти Англії в 1793 р. По ту сторону рейду на території Домен-де-Шатовалон (Domaine de Chateauvallon) проводяться щорічні фестивалі. Неподалік від порту знаходиться мерія, на фасаді якої написаний девіз: concordia parvae res crescunt («За згодою і малі справи зростають»). Атланти, що символізують міць та завзятість, створені П'єром Пюже в 1657 р.

На проспекті Лафайета (Cour Lafayette) можна побачити справжній середземноморський базар, де продаються тканини, парфуми, спеції, а також овочі та фрукти всіх кольорів веселки. На площі Луї-Блан (Place Louis Blanc) знаходиться фонтан «Тамбурин», зведений в 1839 р. на честь традиційного музичного інструменту Провансу, і церква в стилі бароко Сен-Франсуа-де-Поль (Saint-Francois-de-Paul), побудована в 1744 Собор Сент-Марі-де-ла-Сивий (Sainte-Marie de la Seds) почав будуватися в 11 в. в романському, але в XVI ст. був розширений і перебудований в готичному стилі. У каплиці собору, розташованої в глибині правого нефа, знаходиться чудова картина Ван Лоо «Тріумф Святого Причастя». У лівому нефі — вівтар Діви Марії, скульптури якого створені в 1839 р., а в центральному нефі — кафедра, твір тулонской скульпторів 19 ст. Юбака і Сенека. На площі Пюже (Place Puget) знаходиться один з 18 фонтанів Тулона, що вважається самим чудової з них — «Трьох Дельфінів» (Trois Dauphins), створений в 1782 р. трьома скульпторами з Екса. На площі Віктора Гюго (Place Victor Hugo) знаходиться театру, або «опера», як називають його тут, побудованому в 1862 р., з багато оздобленим фасадом і численними картинами всередині. Цікава також башта старовинної будівлі Ощадної каси з чудовою дзвіницею. У центрі площі Свободи (Place de la Liberte) коштує монументальний фонтан «Звільнення» (Liberation), зведений в 1889 р. на честь сторіччя революції.

Сусідні муніципалітети

Уродженці

Галерея зображень
  • Вид на місто з гори Фалон
  • Оперний театр
  • Площа Луї Блана
  • Катедральний собор
  • Мерія
  • Форт Сен-Луї
  • Італійські ворота
  • Королівська башта
  • Площа Ледо
  • Вид на затоку

Джерела
  • Le Chevallier à découvert, Jean-Pierre Thiollet, Laurens Ed., 1998. ISBN 2-911838-51-3

Див. також

Посилання

Примітки
  1. Кількість населення у 2011 році. INSEE. Процитовано 28 вересня 2014.(фр.)
  2. Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
  3. http://cassini.ehess.fr/ Population avant le recensement de 1962, наведено за французькою вікіпедією
  4. INSEE: Population depuis le recensement de 1962, наведено за французькою вікіпедією
  5. Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.). INSEE. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011.
  6. Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базисні показники: зайнятість та активність населення в 2010 році] (фр.). INSEE. Процитовано 15 листопада 2013. (наближені дані, в 1999 році тимчасова зайнятість врахована частково)
  7. Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.). INSEE. Процитовано 18 жовтня 2013. Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.