Присяжний Костянтин Васильович
Присяжний Костянтин Васильович (15 січня 1936, Ротфронт — 2 вересня 2015) — архітектор, художник, реставратор, педагог.
Присяжний Костянтин Васильович | |
---|---|
Народився |
15 січня 1936 Чернігівський район, Запорізька область, Українська СРР, СРСР |
Помер | 2 вересня 2015 (79 років) |
Країна |
СРСР Україна |
Діяльність | архітектор, митець |
Премії | |
Біографія
Народився у с. Ротфронт (нині село Владівка, Чернігівського району, Запорізької області). Закінчив Дніпропетровський політехнічний інститут (1956). Протягом 1960–1972 років працював у Дніпропетровську. 1972 року переїхав до Львова. До 1992 працював у реставраційних майстернях (тепер інститут «Укрзахідпроектреставрація»). 1986 року за реставрацію Львівського оперного театру нагороджений Державною премією Ради Міністрів СРСР (у складі колективу). Дійсний член ICOMOS. Від 1993 року доцент на кафедрі реставрації і реконструкції архітектурних комплексів Львівської політехніки. Від 2004 року — науковий працівник Державного історико-культурного заповідника у Белзі. Автор та співавтор низки проєктів реставрації. Друкував статті у фаховій періодиці. Займався графікою (рисунок, ліногравюра), акварельним живописом.
Помер 2 вересня 2015 року.[1] Похований на 27 полі Личаківського цвинтаря.
- Роботи
- Перше місце на всесоюзному конкурсі проєктів реконструкції центру Коломиї (спільно з Романом Могитичем)[2].
- Конкурсний проєкт монументу в Асуані в Єгипті. 1967 рік. Заохочувальна премія.
- Пам'ятник Іванові Манжурі. Встановлений 1970 року у Дніпропетровську, знищений 1973. Відновлений 1989. Скульптор Едуард Курильов.
- Проєкт комплексу Дніпропетровського університету (1969–1971).
- Пам'ятник Лазарю Глобі у Дніпропетровську. Встановлений 1972 року. Скульптор Едуард Курильов.
- Санаторій «Южный» у Трускавці (1972).
- Проєкт реставрації і пристосування костелу в Дрогобичі (спільно з Євгеном Соболевським).
- Реставрація Міського арсеналу у Львові (1973–1978, у співавторстві).
- Реставрація ансамблю бернардинського монастиря у Львові.
- Реставрація костелу святих апостолів Петра і Павла у Кам'янці-Подільському.
- Реставрація оперного театру у Львові (у співавторстві).
- Реставрація церкви монастиря святого Йоакима Оссоговського в Македонії[3].
- Реставрація Свірзького замку (у співавторстві).
- Реставрація Скиту манявського.
- Концептуальні «проєкти-провокації».
- Пам'ятник на могилі художника Євгена Лисика на Личаківському цвинтарі у Львові, поле 67[4] (2005), на могилі художника Зеновія Флінти там же, поле 21[5]. Скульптор обидвох пам'ятників — Роман Петрук.
Примітки
- ZIK, 2.09.2015[недоступне посилання з липня 2019]
- Могитич Р. Мій Присяжний // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — 2006. — № 16. — С. 11.
- Бойко О. Патріярх реставрації // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — 2006. — № 16. — С. 13.
- Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 371. — ISBN 966-8955-00-5..
- Криса Л., Фіголь Р. Личаківський… — С. 227.
Джерела
- Кость Присяжний // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — 2006. — № 16. — С. 6.
- Присяжний Кость Васильович // 50-річчя Укрреставрації. Історія корпорації. — Київ-Львів, 2007. — С. 111.
- Основні творчі праці та бібліографія Костя Присяжного // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — 2006. — № 16. — С. 14—19.