Присінково-завитковий нерв
Присінково-завитковий нерв (переддверно-завитковий нерв) (лат. nervus vestibulocochlearis) — VIII пара черепно-мозкових нервів. Його відносять до нервів спеціальної чутливості, складається з двох частин: присінкового корінця (radix vestibularis) і завиткового корінця (radix cochlearis), що починаються усередині піраміди скроневої кістки у внутрішньому вусі.
| Переддверно-завитковий нерв | |
|---|---|
 | |
| Напрям і зв'язки лицевого нерва у скроневій кістці | |
 | |
| Вид людського мозку знизу, помічені черепні нерви. | |
| Латинська назва | Nervus vestibulocochlearis |
| Грей | subject #203 |
| До | завитковий нерв, вестибулярний нерв |
| MeSH | нерв Переддверно-завитковий нерв |
Присінковий нерв проводить імпульси від статичного апарата, розташованого перед і у півколових каналах внутрішнього вуха. Завитковий нерв є провідником імпульсів кортієвого органа, що знаходиться в раковині внутрішнього вуха і реагує на звукові подразники. Обидва нерви виходять з піраміди скроневої кістки у мозок через внутрішній слуховий отвір, проходячи внутрішнім слуховим проходом. Місце їх виходу розташовується латеральніше лицевого нерва. Волокна нервів закінчуються на ядрах цих нервів, що залягають у латеральних кутах ромбовидної ямки.
Джерела
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.