Притула Олена Юріївна
Олена Юріївна Притула (нар. 10 березня 1967) — українська журналістка, співзасновниця[1] та власниця[2] суспільно-політичного інтернет-видання «Українська правда». Була головною редакторкою видання у 2000‒2014 роках. Входила до 10 найвпливовіших жінок України за версією журналу «Фокус» у 2011‒2014 роках[3][4][5][6].
Олена Притула | |
---|---|
Ім'я при народженні | рос. Алёна Юрьевна Чистова |
Народилася |
10 березня 1967 (54 роки) Заволжя, Горьківська область, Російська РФСР |
Громадянство | Україна |
Діяльність | журналістка |
Alma mater | Одеський політехнічний інститут |
Знання мов | українська і російська |
Посада | головний редактор |
Нагороди | |
Біографія
Початок кар'єри
Народилася 10 березня 1967 року в місті Заволжя Горьківської області РРФСР[1][2]. У віці шести місяців переїхала з сім'єю до міста Ізмаїл Одеської області[2]. У 1989 році закінчила факультет автоматики та обчислювальної техніки Одеського політехнічного інституту за фахом «Електроакустика та ультразвук»[1][7]. Незабаром переїхала з чоловіком до Севастополя, де працювала інженером у закритому НДІ[7].
У 1991 році під впливом чоловіка, який зайнявся журналістикою, покинула НДІ та стала кореспонденткою агентства УНІАР[1][7]. У 1993 році перейшла до агентства «Інтерфакс-Україна», де пропрацювала до весни 2000 року. З 1993 до 1995 року також працювала стрингером агентства «Рейтер» в Криму[1][8]. У 1996 році переїхала до Києва. У тому ж році проходила стажування у Дюкському університеті в Північній Кароліні[9]. З 1996 по 1999 рік висвітлювала діяльність президента України Леоніда Кучми для «Інтерфаксу»[1][8]. У липні 1999 року отримала звання заслуженого журналіста України[7].
«Українська правда»
У грудні 1999 року Олена Притула разом з журналістами Сергієм Шолохом і Георгієм Гонгадзе прибула до Вашингтона з метою привернути увагу влади США до утиску свободи слова в Україні[8]. За словами Притули, саме тоді виникла ідея про необхідність створення української новинної інтернет-газети[10]. У квітні 2000 року Гонгадзе та Притула заснували «Українську правду». Гонгадзе став головним редактором, а Притула — його заступницею[8].
Після смерті Гонгадзе у вересні 2000 року Притула стала головною редакторкою «Української правди». У 2003 році отримала Стенфордську журналістську стипендію імені Джона Найта; період з серпня 2003 року по червень 2004 року провела у Стенфордському університеті, де вивчала інтернет-комунікації та нові медіатехнології[1][11]. Незабаром після її повернення в Україну почалася Помаранчева революція, протягом якої «Українська правда» відігравала важливу роль у наданні своєчасної інформації для публіки в атмосфері цензурних обмежень[12].
Уже 2005 року «Українська правда» вийшла на самоокупність, отримуючи доходи від реклами[2][7]. Згодом Притула доповнила «Українську правду» новинними сайтами, присвяченими економіці, світському життю, місцевим новинам, створивши інтегровану інтернет-медіагрупу[7]. У жовтні 2014 року Притула передала посаду головної редакторки Севгіль Мусаєвій, залишившись в проєкті відповідальною за стратегію видання та спецпроєкти[13][14].
Особисте життя
У 1990-х роках була дружиною журналіста Володимира Притули[15]. З 1997 року в Олени Притули був роман з Георгієм Гонгадзе[16][17]. Вона була останньою, хто бачив його живим до викрадення та вбивства у вересні 2000 року[16].
Перебувала у стосунках з Павлом Шереметом, з яким познайомилась у 2008 році[18]. У 2011 році Шеремет переїхав до Києва[18], а у 2014 став виконавчим директором «Української правди»[19]. У липні 2016 року Шеремет загинув у результаті вибуху машини, що належала Олені Притулі[20]. Слідство розглядало замах на Притулу як одну з версій[21]. У лютому 2018 року Притула у своїй заяві до генпрокурора Юрія Луценка виступила з вимогою розслідувати загибель Шеремета як терористичний акт[22].
Нагороди
- 1999 — Заслужений журналіст України[7]
- 2005 — Міжнародна нагорода свободи преси імені Джона Об'юшона в номінації «Іноземні журналісти» (разом з Наталією Дмитрук)[23][24]
- 2009 — Премія імені Олександра Кривенка «За поступ у журналістиці»[25]
Примітки
- Резюме на порталі ЮНЕСКО Архівовано 27 вересня 2006 у wayback.archive-it.org (англ.)
- Алена Притула: «Пока никак не могу решиться взять интервью у Кучмы». Телекритика. 13 лютого 2008. Архів оригіналу за 10 вересня 2012. Процитовано 28 січня 2012.
- Алёна Притула, Фокус (27 жовтня 2011)
- Алёна Притула, Фокус (29 листопада 2012)
- Алёна Притула, Фокус (20 листопада 2013)
- 100 самых влиятельных женщин Украины 2014 года, Фокус (18 листопада 2014)
- Светлана Остапа (6 квітня 2010). Алёна Притула: «Наша общая ближайшая проблема — это возвращение цензуры и самоцензуры». Телекритика. Архів оригіналу за 26 лютого 2012. Процитовано 28 січня 2012.
- Майкл Макфол (27 грудня 2004). Майкл Макфол: Своей свободой Украина обязана журналистам. Mercury News. ИноСМИ. Архів оригіналу за 26 лютого 2012. Процитовано 28 січня 2012.
- Притула Олена Юріївна, СЕРЖ
- Главный редактор «Украинской правды» Алена Притула: «Не исключаю, что исчезновение Гонгадзе было разыграно под уже готовую запись. Но сам Георгий не мог участвовать в этом спектакле». Факты (20 грудня 2000)
- International Knight Fellows named at Stanford: 5/03. Stanford News. 13 травня 2003. Архів оригіналу за 10 вересня 2012. Процитовано 28 січня 2012.
- Knight Fellowships: Sixth John S. Knight Fellowships Reunion and Conference. John S. Knight Journalism Fellowships. 2005. Архів оригіналу за 3 вересня 2006. Процитовано 28 січня 2012.
- «Українська правда» отримала нового головного редактора, УНІАН (23 жовтня 2014)
- В «Украинской правде» новый главный редактор, Українська правда — Блоги (23 жовтня 2014) (рос.)
- Алена Притула, Фокус (30 вересня 2017)
- Звіт Kroll про розслідування справи Гонгадзе. Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського. 25 вересня 2001. Архів оригіналу за 10 вересня 2012. Процитовано 28 січня 2012.
- Текстова розшифровка документального фільму «Killing the Story» Тома Менголда, показаного по ВВС2. 21 квітня 2002. Архів оригіналу за 10 вересня 2012. Процитовано 28 січня 2012.
- Відмова від правосуддя: розслідування вбивства Павла Шеремета в Україні не дало результатів, Спеціальний звіт Комітету захисту журналістів (12 липня 2017)
- Журналист Павел Шеремет: жизнь и судьба // DW. — 2016. — 20 липня.
- У Києві від вибуху в машині загинув журналіст Павло Шеремет // Українська правда. 2016. — 20 липня.
- Слідство розглядає чотири версії вбивства Павла Шеремета // Детектор медіа (4 серпня 2016)
- Засновниця «Української правди» Олена Притула вимагає розслідувати загибель Павла Шеремета як теракт // Детектор медіа. — 2018. — 27 лютого.
- John R. Aubuchon Award honors Press Freedom, Journalism Institute (15 червня 2019)
- Не бійся казати правду, Україна молода (23 липня 2005)
- Олена Притула отримала премію імені Олександра Кривенка, УКУ (13 травня 2009)
Посилання
- Sara Catania (November 2005). Hellraiser: Olena Prytula. Mother Jones. Архів оригіналу за 18 травня 2012. Процитовано 28 січня 2012.
Попередник: | Власник «Українська правда» 2000—2021 |
Наступник: |
Георгій Гонгадзе | вона сама та Томаш Фіала |