Притула Олена Юріївна

Олена Юріївна Притула (нар. 10 березня 1967) українська журналістка, співзасновниця[1] та власниця[2] суспільно-політичного інтернет-видання «Українська правда». Була головною редакторкою видання у 2000‒2014 роках. Входила до 10 найвпливовіших жінок України за версією журналу «Фокус» у 2011‒2014 роках[3][4][5][6].

Олена Притула
Ім'я при народженні рос. Алёна Юрьевна Чистова
Народилася 10 березня 1967(1967-03-10) (54 роки)
Заволжя, Горьківська область, Російська РФСР
Громадянство Україна
Діяльність журналістка
Alma mater Одеський політехнічний інститут
Знання мов українська і російська
Посада головний редактор
Нагороди
Заслужений журналіст України

Біографія

Початок кар'єри

Народилася 10 березня 1967 року в місті Заволжя Горьківської області РРФСР[1][2]. У віці шести місяців переїхала з сім'єю до міста Ізмаїл Одеської області[2]. У 1989 році закінчила факультет автоматики та обчислювальної техніки Одеського політехнічного інституту за фахом «Електроакустика та ультразвук»[1][7]. Незабаром переїхала з чоловіком до Севастополя, де працювала інженером у закритому НДІ[7].

У 1991 році під впливом чоловіка, який зайнявся журналістикою, покинула НДІ та стала кореспонденткою агентства УНІАР[1][7]. У 1993 році перейшла до агентства «Інтерфакс-Україна», де пропрацювала до весни 2000 року. З 1993 до 1995 року також працювала стрингером агентства «Рейтер» в Криму[1][8]. У 1996 році переїхала до Києва. У тому ж році проходила стажування у Дюкському університеті в Північній Кароліні[9]. З 1996 по 1999 рік висвітлювала діяльність президента України Леоніда Кучми для «Інтерфаксу»[1][8]. У липні 1999 року отримала звання заслуженого журналіста України[7].

«Українська правда»

У грудні 1999 року Олена Притула разом з журналістами Сергієм Шолохом і Георгієм Гонгадзе прибула до Вашингтона з метою привернути увагу влади США до утиску свободи слова в Україні[8]. За словами Притули, саме тоді виникла ідея про необхідність створення української новинної інтернет-газети[10]. У квітні 2000 року Гонгадзе та Притула заснували «Українську правду». Гонгадзе став головним редактором, а Притула — його заступницею[8].

Після смерті Гонгадзе у вересні 2000 року Притула стала головною редакторкою «Української правди». У 2003 році отримала Стенфордську журналістську стипендію імені Джона Найта; період з серпня 2003 року по червень 2004 року провела у Стенфордському університеті, де вивчала інтернет-комунікації та нові медіатехнології[1][11]. Незабаром після її повернення в Україну почалася Помаранчева революція, протягом якої «Українська правда» відігравала важливу роль у наданні своєчасної інформації для публіки в атмосфері цензурних обмежень[12].

Уже 2005 року «Українська правда» вийшла на самоокупність, отримуючи доходи від реклами[2][7]. Згодом Притула доповнила «Українську правду» новинними сайтами, присвяченими економіці, світському життю, місцевим новинам, створивши інтегровану інтернет-медіагрупу[7]. У жовтні 2014 року Притула передала посаду головної редакторки Севгіль Мусаєвій, залишившись в проєкті відповідальною за стратегію видання та спецпроєкти[13][14].

Особисте життя

У 1990-х роках була дружиною журналіста Володимира Притули[15]. З 1997 року в Олени Притули був роман з Георгієм Гонгадзе[16][17]. Вона була останньою, хто бачив його живим до викрадення та вбивства у вересні 2000 року[16].

Перебувала у стосунках з Павлом Шереметом, з яким познайомилась у 2008 році[18]. У 2011 році Шеремет переїхав до Києва[18], а у 2014 став виконавчим директором «Української правди»[19]. У липні 2016 року Шеремет загинув у результаті вибуху машини, що належала Олені Притулі[20]. Слідство розглядало замах на Притулу як одну з версій[21]. У лютому 2018 року Притула у своїй заяві до генпрокурора Юрія Луценка виступила з вимогою розслідувати загибель Шеремета як терористичний акт[22].

Нагороди

Примітки

  1. Резюме на порталі ЮНЕСКО Архівовано 27 вересня 2006 у wayback.archive-it.org (англ.)
  2. Алена Притула: «Пока никак не могу решиться взять интервью у Кучмы». Телекритика. 13 лютого 2008. Архів оригіналу за 10 вересня 2012. Процитовано 28 січня 2012.
  3. Алёна Притула, Фокус (27 жовтня 2011)
  4. Алёна Притула, Фокус (29 листопада 2012)
  5. Алёна Притула, Фокус (20 листопада 2013)
  6. 100 самых влиятельных женщин Украины 2014 года, Фокус (18 листопада 2014)
  7. Светлана Остапа (6 квітня 2010). Алёна Притула: «Наша общая ближайшая проблема — это возвращение цензуры и самоцензуры». Телекритика. Архів оригіналу за 26 лютого 2012. Процитовано 28 січня 2012.
  8. Майкл Макфол (27 грудня 2004). Майкл Макфол: Своей свободой Украина обязана журналистам. Mercury News. ИноСМИ. Архів оригіналу за 26 лютого 2012. Процитовано 28 січня 2012.
  9. Притула Олена Юріївна, СЕРЖ
  10. Главный редактор «Украинской правды» Алена Притула: «Не исключаю, что исчезновение Гонгадзе было разыграно под уже готовую запись. Но сам Георгий не мог участвовать в этом спектакле». Факты (20 грудня 2000)
  11. International Knight Fellows named at Stanford: 5/03. Stanford News. 13 травня 2003. Архів оригіналу за 10 вересня 2012. Процитовано 28 січня 2012.
  12. Knight Fellowships: Sixth John S. Knight Fellowships Reunion and Conference. John S. Knight Journalism Fellowships. 2005. Архів оригіналу за 3 вересня 2006. Процитовано 28 січня 2012.
  13. «Українська правда» отримала нового головного редактора, УНІАН (23 жовтня 2014)
  14. В «Украинской правде» новый главный редактор, Українська правда — Блоги (23 жовтня 2014) (рос.)
  15. Алена Притула, Фокус (30 вересня 2017)
  16. Звіт Kroll про розслідування справи Гонгадзе. Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського. 25 вересня 2001. Архів оригіналу за 10 вересня 2012. Процитовано 28 січня 2012.
  17. Текстова розшифровка документального фільму «Killing the Story» Тома Менголда, показаного по ВВС2. 21 квітня 2002. Архів оригіналу за 10 вересня 2012. Процитовано 28 січня 2012.
  18. Відмова від правосуддя: розслідування вбивства Павла Шеремета в Україні не дало результатів, Спеціальний звіт Комітету захисту журналістів (12 липня 2017)
  19. Журналист Павел Шеремет: жизнь и судьба // DW. — 2016. — 20 липня.
  20. У Києві від вибуху в машині загинув журналіст Павло Шеремет // Українська правда. 2016. — 20 липня.
  21. Слідство розглядає чотири версії вбивства Павла Шеремета // Детектор медіа (4 серпня 2016)
  22. Засновниця «Української правди» Олена Притула вимагає розслідувати загибель Павла Шеремета як теракт // Детектор медіа. — 2018. — 27 лютого.
  23. John R. Aubuchon Award honors Press Freedom, Journalism Institute (15 червня 2019)
  24. Не бійся казати правду, Україна молода (23 липня 2005)
  25. Олена Притула отримала премію імені Олександра Кривенка, УКУ (13 травня 2009)

Посилання

Попередник: Власник «Українська правда»
20002021
Наступник:
Георгій Гонгадзе вона сама та Томаш Фіала
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.