Ізмаїл

Ізмаї́л (у 1812—1856 роках — Тучко́в) — місто в Одеській області України, адміністративний центр Ізмаїльського району, колишній центр Ізмаїльської області. Являє собою окрему Ізмаїльську міську громаду. Відстань до Одеси становить понад 200 км і проходить автошляхом E87, із яким збігається М15. Друге найбільше місто області за кількістю населення — понад 70 тисяч осіб.

Ізмаїл
Герб Ізмаїла Прапор Ізмаїла
Собор Покрови Богородиці
Основні дані
Країна  Україна
Область Одеська область
Район  Ізмаїльський район
Громада Ізмаїльська міська громада
Код КАТОТТГ: UA51080030010072039
Засноване 1589
Перша згадка 1589 (433 роки)[1]
Статус міста з 1830 року
Населення ▼ 70 731 (на 01.01.2021)
Площа 53,5[2] км²
Густота населення 1347 осіб/км²
Поштові індекси 68600—633
Телефонний код +380-4841
Координати 45°21′ пн. ш. 28°50′ сх. д.
Висота над рівнем моря 28 м
Водойма Дунай
Назва мешканців ізмаїльці, ізмаїлець, ізмаїлка
Відстань
Найближча залізнична станція Ізмаїл
До обл./респ. центру
 - залізницею 280 км
 - автошляхами 240 км[3]
До Києва
 - фізична 581[4] км
 - автошляхами 697 км
Міська влада
Адреса 68600, Одеська обл., Ізмаїльський р-н, м. Ізмаїл, пр. Суворова, 62
Вебсторінка Ізмаїльська міськрада
Міський голова Абрамченко Андрій В'ячеславович

Ізмаїл у Вікісховищі

Карта
Ізмаїл
Ізмаїл

Географія

Розташування

Розташований на півдні області, на лівому березі річки Дунай (простягнувся на 13 кілометрів уздовж Кілійського гирла), 80 кілометрів від берега Чорного моря. З протилежного берега Дунаю навпроти міста лежить румунське село Плауру. Протяжність з півночі на південь — 7,3 км, із заходу на схід — 6,2 км.[5] У місті діє управління однойменного прикордонного загону ДПСУ та пункт контролю на кордоні з Румунією Ізмаїл-Плауру.

Ізмаїл лежить у Причорноморській низовині (Буджацький степ). Середня висота міста над рівнем моря — 28 метрів, а найменша — 12 метрів над рівнем моря (берег Дунаю). Попри велику кількість природних водойм навколо Ізмаїла основним джерелом водопостачання тут є артезіанські свердловини.[5]

Місто знаходиться у східноєвропейському часовому поясі.

Клімат

Ізмаїл знаходиться у південній зоні помірного клімату: спекотне, посушливе літо та помірно холодна зима. Період активної вегетації тут припадає на період з 15 квітня по 20 жовтня[5]. Найтепліший місяць — липень з середньою температурою 22,6 °C (72,7 °F). Найхолодніший місяць — січень, з середньою температурою -1,5 °C (29,3 °F).[6]

Клімат Ізмаїла
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Абсолютний максимум, °C 17,1 23 27,6 31,2 38,7 37,8 40,1 38,8 35,9 32,2 25,5 19,9 40,1
Середній максимум, °C 2,3 4,1 9 16,1 22,3 26 28,5 28,2 23,5 17 10,1 4,4 16
Середня температура, °C −1,5 −0,1 4,1 10,6 16,6 20,4 22,6 21,9 17,1 11,2 5,9 0,8 10,1
Середній мінімум, °C −4,8 −3,6 0 5,5 10,9 14,6 16,5 15,7 11,4 6,3 2,2 −2,4 6,1
Абсолютний мінімум, °C −25,4 −24,1 −19 −10,6 0 5,6 9,1 3,6 −3,3 −8,9 −17,6 −20,8 −25,4
Норма опадів, мм 31.2 33.4 28.7 35.3 45.2 57.5 48.8 37.9 39 27.9 37.8 35.9 458.8
Годин сонячного сяйва 55,8 109,2 179,8 225 300,7 354 328,6 310 219 155 60 86,8 2383,9
Днів з опадами 13,8 10,8 9 8,5 7 6,3 3,9 2,8 8,8 7,5 11 12,1 101,5
Днів з дощем 6 6 10 14 13 13 10 8 8 9 10 8 115
Днів зі снігом 9 9 5 0 0 0 0 0 0 0 3 6 32
Вологість повітря, % 81.1 73.5 70.8 67.2 61.7 60.9 58.9 60.7 70.5 74.1 81.7 79.1 70
Джерело: Weatherbase

Історія
Штурм Ізмаїла 1790 року
Центр міста на початку XX ст. Праворуч пам'ятник Фердинандові І (не зберігся)

У 1918–1940 роках — під румунською юрисдикцією (з 1925 до 1938 року — центр однойменного жудця). Тоді місто не мало пасажирського залізничного сполучення (через відсутність залізниці), але було частиною маршруту Галац — Вилкове внутрішніх водних шляхів Румунії (рум. Navigatia Fluviala Romana). Також працювала авіалінія (використовувалися аеростати) Бухарест — Галац — Ізмаїл — Аккерман — Кишинів і назад.[8]

22 липня 1922 року Святий Синод Православних церков Румунії створив у Кишинівській архієпархії дві нові єпархії: Хотинську та Аккермансько-Ізмаїльську, котрі існували до 1944. Щоправда, резиденцією останньої визначили місто Четатя-Албе (сучасний Білгород-Дністровський).[9]

Влітку 1940 року, як і передбачав додаток до підписаного Пакту Молотова — Ріббентропа, місто разом з околицями у ході Бессарабсько-буковинського походу окупували радянські війська (201-ша ПДБр). Тоді ж було створено Аккерманську (згодом — Ізмаїльська) область УРСР, адміністративним центром якої з 7 грудня 1940 став Ізмаїл. 8 липня 1941 року група радянських кораблів (частина так званого «Дунайського десанту») проривається до міста при відступі від Старої Кілії, але менш ніж за два тижні полишає позиції. З 19 липня 1941 до 25 серпня 1944 територія Ізмаїльської області перебувала під владою Румунії в складі Губернаторства Бессарабія. Реокупація населеного пункту у німецько-румунських військ відбулася 26 серпня 1944 року, після вдалого завершення Кишинівсько-Ізмаїльської наступальної операції. Відтоді й до 15 лютого 1954 місто знову стає обласним центром.

Після об'єднання Ізмаїльської та Одеської областей Ізмаїл став районним центром УРСР, з 1991 — незалежної України.

Влітку 2017 (12 червня) у місті розпочато набір у патрульну поліцію[10]. Також голова МВС України анонсував в Ізмаїлі створення та розміщення тут додаткового підрозділу Національної гвардії[11].

Назва

Ізмаїл стоїть на місці, де в IV—V сторіччях знаходилась грецька колонія Антиофілас[12]. Потім там виникло поселення «Сміл». За деякими даними ще у 360 році римський картограф Касторій позначив Сміл на своїй карті[13]. Також фіксують варіант назви «Сініл» — так у Середньовіччі називали поселення генуезькі купці. Після створення та експансії Османської імперії у XVI ст. цю територію захопили османи та на цьому місці виникла фортеця, яку назвали «Ішмаел» (Ізмаїл). Деякі дослідники вважають, що таким чином османи просто пристосували до своєї мови назву «Сміл». Після відступу османів, 26 жовтня 1812 р. Ізмаїл отримав статус міста і назву Тучков на честь коменданта фортець Бессарабії генерал-майора Сергія Тучкова[14]. Назву Ізмаїл місту повернули 1856 року[15].

Адміністрація
Міська рада (1930-ті роки, сучасний проспект Суворова, 20)

До складу міської ради входять 50 депутатів, котрих раз на 5 років обирають мешканці міста.

З 2010 року в міській раді були представлені 7[16] політичних сил: Партія регіонів, партія «Сильна Україна», Комуністична партія України, партія «Руський блок», Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина», партія «Фронт Змін», Партія промисловців і підприємців України.

VII скликання депутатів було представлено лише двома партіями: БПП (58,9 %, 28 депутатів) та Опозиційним блоком (15 %, 8 депутатів)[17][18]. Єдиною фракцією в Ізмаїльській міськраді тоді стала Фракція партії "Блок Петра Порошенка «Солідарність»[19].

Після місцевих виборів 2020 року абсолютну більшість у міськраді отримала партія «Слуга народу»: 29 депутатів з-поміж 38, решта місць відійшла ОПЗЖ[20].

Населення

У 1810—1811 рр. генералом Тучковим при фортеці був заснований посад, населений переважно болгарами. До кінця 1813 тут налічувалося 6000 жителів, а 1817 року кількість населення зросла до 9000.

У 1892 році у місті мешкало 31171 особа (17461 чоловіка і 13710 жінок)[21].

У 1918—1930 рр. через безробіття, голод, хвороби та щорічне зростання смертності населення в Ізмаїлі скоротилося до 26 тисяч мешканців станом на 1931 рік. З міста емігрувало до СРСР та інших країн 13 % жителів.

За переписом 1931 року у місті жило 26 123 особи, а за розрахунками 1937 року населення становило вже 26 669 жителів, природний приріст склав 546 осіб, або 2,1 %[8].

На рубежі 1983-84 рр. в Ізмаїлі проживало 87 тис.осіб (30 національностей). 1990 року чисельність населення становила 94,1 тис.жителів.

На початку 2000-х у місті налічувалося 84,8 тис. мешканців (перепис 2001 року). Національний склад: росіяни — 43,7 %, українці — 38 %, болгари — 10 % і молдовани — 4,3 %.

Національний розподіл (2001)
національність відсоток
росіяни
  
 43.7%
українці
  
 38.0%
болгари
  
 10.0%
молдовани
  
 4.3%
гагаузи
  
 0.9%
цигани
  
 0.3%
Мовний розподіл (2001)[22]
мова відсоток
російська
  
 74.24%
українська
  
 18.04%
болгарська
  
 4.58%
румунська
  
 1.83%
гагаузька
  
 0.38%
циганська
  
 0.26%

У 2012 році населення міста становило 73 тис. мешканців[23].

Економіка та промисловість
Ізмаїльський морський торговельний порт. Прохідна ППК-1 (1-й район)

У місті розташований головний офіс Українського Дунайського пароплавства (засноване 1944 року) і морський порт. Ізмаїл — найбільший український порт на Дунаї, який складається із трьох вантажних районів та одного пасажирського.

В середині квітня 2019 року АМПУ завершила реконструкцію Ізмаїльського морського вокзалу. Роботи такого масштабу востаннє проводилися тут 45 років тому. Модернізована будівля морського вокзалу, окрім своїх традиційних функцій стане місцем проведення ділових і культурних заходів.[24]

Також у місті базується державне підприємство водних шляхів «Устьдунайводшлях», котре брало участь у таких державних проєктах, як будівництво глибоководного судноплавного каналу «Дунай — Чорне море», розширенні підхідного каналу Дніпро-Бузького морського торгового порту тощо.

Ізмаїльський судноремонтний завод свою офіційну історію веде з 15 липня 1947, хоча судноремонтні майстерні міста були перейменовані лише у 1954. 2009 року підприємство було приватизоване і розділене на дві частини: ВАТ "Ізмаїльський річковий порт «ДУНАЙСУДНОСЕРВІС» та ТОВ "Судноремонтне підприємство «ДУНАЙСУДНОСЕРВІС». На сьогодні про діяльність заводу за профілем відомо небагато.

Завод ТОВ «Ізмаїльська виробничо-комерційна фірма Істр» виробляє оцинкований посуд, металічні вироби будівельного призначення та інші товари народного споживання з 1955.

З 1964 у місті працює целюлозно-картонний комбінат.

Ізмаїльський олієекстракційний завод (заснований 2003 року), що використовує цехи колишнього гіганта оборонної промисловості — заводу «Еталон», спеціалізується на перероблюванню олійних культур, а також гуртової торгівлі продуктами такого перероблювання.

Окрім цього, наявна харчова промисловість, зокрема, виловлювання риби та виноробство.

Міжнародна співпраця

У 1996 році був підписаний договір про співпрацю та взаємодію між містами Добрич та Ізмаїл. У 2001 році договір був продовжений.

31 серпня 2016 року міськрада підтримала вступ до Асоціації транскордонної співпраці «Єврорегіон „Нижній Дунай“». Повноцінне членство заплановане на 2017-й.[25]

Транспорт
Залізничний вокзал
Катер морської охорони

Залізничний

Станція зараз є кінцевим пунктом 90-кілометрової залізничної неелектрифікованої гілки Арциз — Ізмаїл Одеської залізниці. У місті розташована залізнична станція, діє зал очікування та каса у вокзалі.

Курсує пасажирський потяг з Києва (щоденно)[26][27].

Повітряний

Місто має свій аеропорт (з 2010 року законсервовано на невизначений термін[28], у червні 2014 року облрада продовжила консервацію на три роки[29])

Автомобільний

Дістатися до Одеси та інших міст України суходолом можливо лише транзитом через Молдову. Відстань до обласного центру автошляхом E87 через автомобільний міст у Маяках становить 239 км, через комбінований міст понад гирлом Дністра у Затоці, використовуючи Н33 — 260 км.

Автодороги М15 Т 1607 Т 1631 зв'язують місто з іншими населеними пунктами півдня області.

Міські перевезення

У місті діють близько 25 маршрутів автобусів і таксі. Є приміське автобусне сполучення. З 19 лютого 2015 року вартість проїзду у маршрутних таксі міста складала 4 гривні[30], з вересня 2018 — 7 гривень[31].

Ізмаїл не має громадського електротранспорту. За радянських часів були плани запустити тролейбусну лінію у випадку, якщо населення міста перевищить 100 тисяч осіб.

Географічне розташування між гирлами Дунаю, Дністра та Чорним морем усього регіону в цілому та міста зокрема сильно ускладнює транспортну комунікацію з рештою країни.

Культура
Ізмаїльський палац культури ім. Т.Г. Шевченка
Мала мечеть, у якій розміщується діорама «Штурм фортеці Ізмаїл»

У місті є музей Олександра Суворова, розташований в центрі міста і відділ музею — Діорама «Штурм фортеці Ізмаїл», що розташований в Малій мечеті на території Фортеці. Музей був закритий на ремонт з 2004 по 2009 рік. Знову відчинений для відвідувачів у 2009 році.

Також є картинна галерея, Палац культури ім. Т. Г. Шевченка, краєзнавчий музей, меморіальний парк-музей «Фортеця». Працює «Спілка художників Ізмаїла».

У будівлі Управління ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство» працює музей історії пароплавства і Дунайського судноплавства.

Заклади освіти:

З 1945 року в місті існує музична школа.

На початку червня 2015 року у місті вперше пройшов Парад вишиванок[32].

Парки
Баранівський ліс (ландшафтний заказник)

Загалом на території міста налічується 19 парків та скверів[33]

  • «Барано́вський ліс» (за містом), створений 2009 року[34]
  • парк мініатюр Ізмаїльського меморіального парку «Фортеця»
  • Гагарінський парк (між Болградським шосе, вулицею Михайлівською та залізничною гілкою у 1-й район порту)
  • Міський сад (квартал між вулицями Покровською, Адмірала Холостякова, Бендерською та проспектом Суворова — колишній Комсомольський сквер), приблизна дата створення — 1900[35] або 1912[36] рік
  • Парк ім. Богдана Хмельницького (між вулицями Рєпіна, Чехова, провулком Короленка та проспектом Суворова), закладений 1956 року
  • Парк Пам'яті (між вулицями Шевченка, Михайла Грушевського та проспектом Миру — колишнє Старе кладовище), закладений 2000 року[37]
  • Клушинський сквер (на розі вулиці Клушина та проспекту Миру), закладений 2015 року[38]

Пам'ятники

Наявні
Назва Дата встановлення Розташування Фото Джерело
Монумент героям30 травня 1930Російське військове кладовище, Фортеця Ізмаїл
45.339395° пн. ш. 28.814428° сх. д. / 45.339395; 28.814428		[39]
Пам'ятник Олександру Суворову
(скульптор Борис Едуардс)		26 серпня 1945
(відлито у 1913)		проспект Суворова, поблизу собору
45.340151° пн. ш. 28.834392° сх. д. / 45.340151; 28.834392		[40]
Пам'ятник Тарасу Шевченку1945
7 жовтня 2014 (реконструкція)		проспект Суворова, поблизу БК ім. Шевченка
45.345182° пн. ш. 28.835299° сх. д. / 45.345182; 28.835299
Пам'ятник Сергію Тучкову1 жовтня 1997проспект Суворова, навпроти картинної галереї
45.337504° пн. ш. 28.833923° сх. д. / 45.337504; 28.833923		[41]
Пам'ятник капітану Платону Семенюку26 серпня 1985сквер кап. Семенюка
45.344178° пн. ш. 28.826113° сх. д. / 45.344178; 28.826113		[42]
Пам'ятник морякам Дунайської військової флотилії30 липня 1967парк Дружба народів
45.332892° пн. ш. 28.833049° сх. д. / 45.332892; 28.833049		[42]
Пам'ятник воїнам-афганцям9 травня 1995Міський сад
45.341017° пн. ш. 28.833253° сх. д. / 45.341017; 28.833253		[43]
Пам'ятник Христо Ботеву (бюст)20 березня 1978вул. Рєпіна, поблизу ІДГУ
45.360554° пн. ш. 28.818886° сх. д. / 45.360554; 28.818886		[44]
Пам'ятник Миколі Глущенку (бюст)1984проспект Суворова, поблизу картинної галереї
45.337415° пн. ш. 28.833403° сх. д. / 45.337415; 28.833403		[45]

Демонтовані
Назва Дата встановлення Дата демонтажу Колишнє розташування Фото Примітка Джерело
Пам'ятник Фердинанду I19271945Біля будівлі Покровського собору на проспекті СувороваЗруйнований по приході до влади комуністів. На його місці зведено сучасний пам'ятник Олександру Суворову[46]
Пам'ятник Володимиру Леніну22 квітня 198612 лютого 2016перед будівлею міськвиконкому на проспекті СувороваДемонтований у рамках декомунізації.
Станом на лютий 2016-го був найбільшим в області		[47]
Пам'ятник Володимиру Леніну195317 лютого 2016Ленінський скверДемонтований у рамках декомунізації.[48]

Релігія

У 1751—1789 рр. Ізмаїл був резиденцією браїльського митрополита Константинопольського патріархату.

Нині переважна більшість вірян міста — православні Української Православної Церкви (МП). Зокрема, УПЦ МП належить візитівка міста — Свято-Покровський кафедральний собор. Окрім нього, в Ізмаїлі до Одеської єпархії УПЦ МП входять церква Святих Костянтина й Олени, церква Святих Жон-Мироносиць, Свято-Миколаївський та Успенський монастирі та Свято-Різдво-Богородична церква. Останній є єдиним храмом, де освячується шлюб між православними та старообрядцями.

Також у місті діє старообрядницька Свято-Миколаївська церква, підпорядкована Одесько-Ізмаїльському благочинню Вінницько-Одеської єпархії.

Римо-католицький костьол Непорочного зачаття (Бесарабський деканат Одесько-Сімферопольської дієцезії), що знаходиться неподалік від центру міста, приймає також протестантів та вірних греко-католицького обряду[49].

До 60-х років минулого сторіччя тут існувала Вірменська церква Сурб Геворг (Святого Георгія)[50].

16 вересня 2018 року в Ізмаїлі створено нову парафію УГКЦ[51].

  • Втрачені
  • Церква Різдва
    фото середини 1980-х рр.
  • Вірменська церква Сурб Геворг
    фото 1950-х рр.
  • Миколаївська церква
    (до 1963 р.)
  • Грецька церква
    фото 1900 р.

Медіа
інтернет-видання
  • »Бессарабія INFORM" — портал новин Бессарабії
  • «БессарабiЯ.UA» — інформаційно-аналітичний сайт із новинами та аналітикою подій півдня Одещини (про життя Ізмаїла, Рені, Кілії, Болграда, Арциза, Сарати, Татарбунарів, Тарутине, Білгорода-Дністровського, а також Одеської області й України) — проєкт ТОВ «Бессарабський медіа-холдинг»[52]
  • «Ізмаїл. Сity» — інтернет-видання про життя Ізмаїла та Ізмаїльського району Одеської області — проєкт перезапущений у липні 2019 року на базі колишнього інтернет-видання izmacity.com та Агенцією розвитку локальних медіа «Або».[53][54]
радіо

На території міста в межах радіочастот FM-діапазону своє мовлення проводять 6 всеукраїнських та регіональних радіостанцій:

телебачення

Місто знаходиться у межах 74-ї цифрової зони (5-й мультиплекс). Нову вежу радіотелестанції на Железнякова висотою 119 метрів будували з липня 2003 до липня 2004[55]. Приблизна зона покриття — у радіусі 35 км від вежі[56].

газети та журнали
  • рос. «Бессарабский вернисаж» — глянцеве іміджеве видання з нарисами та інтерв'ю з відомими ізмаїльчанами, історіями успіху людей, статтями на теми здоров'я, екології, спорту, культури, бізнесу, автомобільного ринку, страхування, моди та краси, дозвілля, подорожей, дизайну інтер'єру, будівництва та фоторепортажі про світське життя Ізмаїла й регіону. Журнал видається в Ізмаїлі з 2015 року (видавець — ТОВ "Видавничий дім «Кур'єр») накладом 4000 примірників. Обсяг — 100 (+/-) сторінок. Періодичність — щоквартально (зима, весна, літо, осінь).[60]
  • рос. «Собеседник Измаила» — міська російськомовна громадсько-політична газета. Заснована 15 липня 1940 року. У різний час виходила під назвами рос. «Знамя Советов», «Придунайська правда», «Придунайська зоря», «Радянський Ізмаїл»[61]
продакшн
  • «Правда PRO» — продакшн-студія, яка у 2016 році випустила трисерійний історичний документальний фільм «Ізмаїл» (автор — Олександр Дубовой, режисер — Сергій Шараєвський)[62][63][64]

Ізмаїл у кінематографі

Фільми, знімання яких проходило в Ізмаїлі, або дія яких відбувається в місті:[65]

  1. 1968 — «Служили два товариші», реж. Євген Карелов (частина знімання проходила у смт Суворове, селищі Ларжанка Ізмаїльського району та на озері Ялпуг)
  2. 1974 — «Гнів», реж. Микола Гібу, Леонід Проскуров (стрічка про Татарбунарське повстання знімалася в с. Озерне)
  3. 1977 — «Втеча з в'язниці», реж. Радомир Василевський
  4. 1981 — «Очікування», реж. Радомир Василевський (знімання проходили в Ізмаїлі, Кілії та Вилковому)
  5. 1987 — «Ваш спеціальний кореспондент», реж. Микола Гібу
  6. 1991 — «Чи винна я?», реж. Микола Гібу
  7. 1991 — «Гра в смерть, або Сторонній», реж. Микола Гібу
  8. 2012 — «Німа помста», реж. В'ячеслав Ломачинський (основна частина знімалася у Болграді, окремі сцени — в Ізмаїлі, у барі «2000»)
  9. 2013 — «Повернення», реж. Кирило Улятовський (стрічка повністю відзнята в Ізмаїлі)
  10. 2015 — «Захарич», реж. Кирило Улятовський (стрічка повністю відзнята в Ізмаїлі)
  11. 2016 — «Капітанша» (серіал), реж. Володимир Янощук (повністю відзнято в Ізмаїлі)

Спорт
Центральний стадіон Українського дунайського пароплавства

Найбільш популярними видами спорту у місті є бойові мистецтва (зокрема, бокс) та футбол.

З 1998 року тут проводиться щорічний Відкритий міжнародний турнір з боксу пам'яті Олександра Суворова, організований Федерацією боксу Одеської області. Зазвичай гостями змагань є спортсмени з України, Румунії, Молдови, Придністров'я та Гагаузії. XVI Міжнародний турнір пам'яті видатного полководця проводився у місті з 20 по 23 серпня 2014 року[66].

У 1994 році створено клуб Шотокан карате-до «S-Campo». З того часу тут підготовлено 8 майстрів спорту (чорний пояс), 1 майстер спорту міжнародного класу, 29 кандидатів у майстри спорту з карате. Вихованці клубу брали участь у чемпіонатах України, Європи та світу.

Починаючи з 1969 року у місті не було футбольної команди, яка б представляла його у професійних змаганнях. Наразі в Ізмаїлі є лише один аматорський клуб, що знаходиться під патронатом міського голови.

Уродженцем міста є воротар Олександр Лавренцов, котрий станом на 2015 рік працює тренером молодіжної команди одеського Чорноморця.

Семінар з єдиноборств для бессарабських спортсменів бойових мистецтв у березні 2019 року провела легенда бойових мистецтв та зірка Голлівуду Синтія Ротрок. Заходи проходили в Ізмаїльському державному гуманітарному університеті. Організатори — Всесвітня Організація Шин Карате, Союз Фуллконтакт Карате України за підтримки громадської організації «Центр розвитку Бессарабії».[67]

У місті є стадіон — Центральний стадіон Українського дунайського пароплавства.

Охорона здоров'я

16 червня 2016 року в місті сталося масове отруєння через ротавірусну та норовірусну інфекції, а також біологічну кишкову паличку, що потрапили до води внаслідок підтоплення міста під час сильної зливи. Станом на 8:00 24 червня загальна кількість осіб, що звернулися за допомогою до лікувальних закладів досягла 635. 27 червня постраждалих вже було понад 730 осіб[68].

20 липня 2016 містяни знову звернулися до лікарень — за словами мера цього разу через отруєння фаст-фудом. Госпіталізовано 50 осіб, серед них 13 дітей. 21 липня число постраждалих збільшилося до 63, відкрито кримінальне впровадження.[69]

Пандемія COVID-19

На час пандемії Дунайська обласна лікарня потрапила до так званої «першої хвилі» опорних лікарняних закладів, що мають госпіталізовувати хворих на коронавірус та осіб із підозрою на COVID-19[70]. 29 серпня 2020 року 87 % її ліжок-місць вже були заповнені[71].

Станом на 24 серпня 2020 в Ізмаїлі було зафіксовано 122 випадки захворювання на коронавірус: за рівнем епідеміологічної небезпеки місто опинилося у «помаранчевій» зоні ризику[72], а вже з 31 серпня місто віднесли до «червоної» зони карантину[73].

Міста-побратими

Персоналії, пов'язані з містом

Уродженці Ізмаїла:

Певний час жили або перебували в Ізмаїлі:

Докладніше: Персоналії: Ізмаїл

Примітки
  1. Українські та нідерландські вчені вивчатимуть ранню історію Ізмаїла на півдні Одещини Архівовано 4 листопада 2018 у Wayback Machine.(рос.)
  2. Сучасний Ізмаїл. izmail-rada.gov.ua. Архів оригіналу за 1 жовтня 2020. Процитовано 13 грудня 2020.
  3. Розрахунок відстаней між містами на сайті Landi-Trans.Com. Архів оригіналу за 12 серпня 2011. Процитовано 26 лютого 2015.
  4. Відстань від Ізмаїла до Києва(рос.)
  5. Географічне розташування. www.izmail-rada.gov.ua. Архів оригіналу за 23 липня 2015. Процитовано 23 липня 2015.(рос.)
  6. Клімат Ізмаїла. Архів оригіналу за 10 квітня 2016. Процитовано 7 квітня 2016.
  7. «Измаил для нас всегда был и будет священным местом»: Генконсул Греции в Одессе посетила столицу Придунавья Архівовано 16 червня 2018 у Wayback Machine.(рос.)
  8. Жудець Ізмаїл. Архів оригіналу за 15 листопада 2015. Процитовано 5 жовтня 2015.(рум.)
  9. Архієпархія Кишинівська і Хотинська Архівовано 7 жовтня 2015 у Wayback Machine. Румунське церковне життя. (рум.)
  10. Глава МВД Арсен Аваков посетил Измаил и дал старт набору в местную патрульную полицию Архівовано 13 червня 2017 у Wayback Machine.(рос.)
  11. Аваков вводит в Измаил батальон Нацгвардии Архівовано 13 червня 2017 у Wayback Machine.(рос.)
  12. Коваль А. П. Знайомі незнайомці: Походження назв поселень України. — Київ: Либідь, 2001
  13. Измаилу обновили возраст, вид и городского голову (2000, 21-27 листопада 2008) (рос.)
  14. Подарок к 200-летию города Тучков Архівовано 24 лютого 2016 у Wayback Machine.(рос.)
  15. Ізмаїл Архівовано 22 жовтня 2021 у Wayback Machine.. Сторінка на mistaUA (рос.)
  16. після саморозпуску партії «Руський блок» (2013) можна казати про 6
  17. Обрані депутатами ради у виборчому окрузі: Одеська обл., Ізмаїльська міська рада. Архів оригіналу за 28 вересня 2016. Процитовано 7 вересня 2016.
  18. Измаильский городской совет VII созыва провел первую сессию и выбрал секретаря Архівовано 14 вересня 2016 у Wayback Machine.(рос.)
  19. Депутатские фракции. www.izmail-rada.gov.ua (російською). Архів оригіналу за 17 вересня 2016. Процитовано 7 вересня 2016.
  20. Загальні відомості про результати голосування: Ізмаїльський р-н, Ізмаїльська міська рада. // cvk.gov.ua
  21. Измаил Архівовано 7 липня 2017 у Wayback Machine.. Энциклопедический словарь Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона (рос.)
  22. Розподіл населення за рідною мовою Архівовано 20 липня 2018 у Wayback Machine.. Одеська область
  23. Архівована копія. Архів оригіналу за 18 квітня 2014. Процитовано 6 липня 2012.
  24. В Ізмаїлі відкрили відновлений морський вокзал. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 19 квітня 2019. Архів оригіналу за 19 квітня 2019. Процитовано 19 квітня 2019.
  25. С заседания сессии городского совета. www.izmail-rada.gov.ua (російською). Архів оригіналу за 18 вересня 2016. Процитовано 7 вересня 2016.(рос.)
  26. Розклад руху призначених пасажирських поїздів Інформація за номером поїзда 146. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 3 червня 2018.
  27. Розклад руху призначених пасажирських поїздів Інформація за номером поїзда 145 (Київ-Ізмаїл). Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 3 червня 2018.
  28. Измаильский аэропорт будет приватизирован Архівовано 24 червня 2016 у Wayback Machine.(рос.)
  29. Измаильский аэропорт законсервирован еще на четыре года Архівовано 30 червня 2016 у Wayback Machine. (рос.)
  30. Рішення міськвиконкому № 138 "Про погодження вартості проїзду в транспорті загального користування в режимі «маршрутне таксі». Архів оригіналу за 20 квітня 2015. Процитовано 6 березня 2015.
  31. Рішення міськвиконкому № 930 "Про погодження вартості проїзду в транспорті загального користування в режимі «маршрутне таксі» Архівовано 2019-08-16 у Wayback Machine.(рос.)
  32. В Ізмаїлі пройшов парад вишиванок Архівовано 11 червня 2015 у Wayback Machine.(рос.)
  33. Чари смарагдового міста (російською). 24 травня 2014. Архів оригіналу за 23 липня 2015. Процитовано 23 липня 2015.
  34. Ландшафтний заказник «Барановський ліс» створено в Одеській області Архівовано 23 липня 2015 у Wayback Machine.(рос.)
  35. Мільйон зелені — на всіх ізмаїльчан Архівовано 10 квітня 2013 у Wayback Machine.(рос.)
  36. Забуті таємниці міських садів Архівовано 23 липня 2015 у Wayback Machine.(рос.)
  37. Ізмаїл, Парк Пам'яті Архівовано 23 липня 2015 у Wayback Machine.(рос.)
  38. В ІЗМАЇЛІ ВІДКРИВСЯ СКВЕР ЗІ СВІТЛОМУЗИЧНИМ ФОНТАНОМ і БЕЗКОШТОВНИМ WI-FI Архівовано 23 липня 2015 у Wayback Machine.(рос.)
  39. Eroilor, Ismail Архівовано 14 березня 2016 у Wayback Machine.(рум.)
  40. Памятнику Суворову — 65! Архівовано 22 лютого 2016 у Wayback Machine.(рос.)
  41. Самоотверженный градоначальник Архівовано 16 лютого 2016 у Wayback Machine.(рос.)
  42. Пусть память светлой будет, будет вечной! Архівовано 16 лютого 2016 у Wayback Machine.(рос.)
  43. Пассажирам Черного тюльпана Архівовано 30 червня 2012 у Wayback Machine.(рос.)
  44. Болгарский Прометей Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine. (рос.)
  45. Разведчик с палитрой в руке Архівовано 26 червня 2012 у Wayback Machine. (рос.)
  46. Архівована копія. Архів оригіналу за 17 лютого 2016. Процитовано 12 лютого 2016.
  47. В Измаиле приступили к сносу самого большого Ленина в Одесской области. 12 лютого 2016. Архів оригіналу за 12 лютого 2016. Процитовано 12 лютого 2016. (рос.)
  48. https://www.rbc.ua/ukr/news/izmaile-snesli-eshche-odin-pamyatnik-leninu-1455702467.html Архівовано 27 лютого 2016 у Wayback Machine. (рос.)
  49. ІЗМАЇЛ — Парафія Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 6 березня 2015.
  50. [Храми зруйновані, але не забуті. Вірменська церква(рос.). Архів оригіналу за 16 жовтня 2014. Процитовано 6 березня 2015. Храми зруйновані, але не забуті. Вірменська церква(рос.)]
  51. У м. Ізмаїл Одеської області створено нову парафію УГКЦ. Архів оригіналу за 10 жовтня 2018. Процитовано 9 жовтня 2018.
  52. Сайт «БессарабiЯ.UA». Архів оригіналу за 29 березня 2020. Процитовано 29 березня 2020.
  53. Ізмаїл. Сity. Архів оригіналу за 13 грудня 2019. Процитовано 13 грудня 2019.
  54. Измаил.Сity: что вы найдете на обновленном сайте и зачем мы сделали перезагрузку. Измаил.City (рос.). Архів оригіналу за 10 квітня 2020. Процитовано 13 грудня 2019.
  55. Ізмаїл (місто). Ефірне телебачення та радіомовлення в Україні. 26 жовтня 2015. Архів оригіналу за 22 червня 2017. Процитовано 12 грудня 2015.
  56. Розташування передавачів та номери каналів ТБ Архівовано 20 листопада 2015 у Wayback Machine. // ЦИФРОВЕ ЕФІРНЕ ТЕЛЕБАЧЕННЯ УКРАЇНИ
  57. «ТВ Измаил» О нас. Архів оригіналу за 3 березня 2020. Процитовано 30 березня 2020.
  58. Измаильское телевидение в «цифре»: теперь 24 часа качественно нового эфира (видео). Архів оригіналу за 10 квітня 2020. Процитовано 30 березня 2020.
  59. Первый Измаильский. Архів оригіналу за 19 березня 2020. Процитовано 30 березня 2020.
  60. Журнал «Бессарабский вернисаж». Архів оригіналу за 2 липня 2020. Процитовано 1 червня 2020.
  61. Старейшая газета Измаила отмечает свой 75-летний юбилей. Архів оригіналу за 10 квітня 2020. Процитовано 30 березня 2020.
  62. «Измаил». Исторический трехсерийный фильм
  63. Премьера исторического фильма «Измаил» (первая серия) | Бессарабия Информ — Новости Измаила, Килии, Рени и Болграда. Бессарабия ИНФОРМ (ru-RU). 25 листопада 2016. Архів оригіналу за 1 лютого 2019. Процитовано 31 січня 2019.
  64. Новый исторический фильм об Измаиле. Часть 3 — Новости Придунавья (ru-RU). Архів оригіналу за 1 лютого 2019. Процитовано 31 січня 2019.
  65. Фильмы, которые снимались в Измаиле Архівовано 15 лютого 2020 у Wayback Machine. (рос.)
  66. Турнір Олександра Суворова та його герой Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.(рос.)
  67. Звёздный опыт: «королева кунг-фу» мирового кинематографа Синтия Ротрок поделилась мастерством со спортсменами Бессарабии. Архів оригіналу за 6 листопада 2019. Процитовано 22 березня 2020.
  68. В Измаиле количество пострадавших от кишечной инфекции возросло до 732 Архівовано 28 червня 2016 у Wayback Machine.(рос.)
  69. Количество людей, отравившихся шаурмой в Измаиле, увеличилось до 63 человек, — мэр города Архівовано 22 липня 2016 у Wayback Machine.(рос.)
  70. Визначено перелік лікарень для госпіталізації пацієнтів з COVID-19. Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 2 вересня 2020.
  71. COVID-19: в опорных больницах Одесской области заполнено уже больше половины коек, хуже всего ситуация в Измаиле (рос.)
  72. С сегодняшнего дня Измаил в оранжевой зоне по карантину: что запрещено (рос.)
  73. Біляївка та Ізмаїл — у червоній зоні через загрозу коронавірусу
  74. «Города содружества Тирасполя». novostipmr.com (рос.). Архів оригіналу за 13 листопада 2013. Процитовано 8 липня 2015.
  75. I.Л. Адабаш Архівовано 15 вересня 2011 у Wayback Machine. на сайті Федерації літакового спорту Росії
  76. В Ізмаїлі відкрили меморіальну дошку на честь відомого головного лікаря Анатолія Якушева Архівовано 17 жовтня 2021 у Wayback Machine. (рос.)

Див. також

Джерела та література

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.