Провулок Класичний (Харків)

Прову́лок Класи́чний — провулок у Шевченківському районі Харкова, у районі театру ім. Шевченка. Довжина 280 метрів. Починається від вулиці Римарської, від перехрестя з провулком Грабовського. Класичний провулок іде на захід, спускаючись похилим рельєфом до вулиці Клочківської. По вихідних днях у провулку працює книжковий блошиний ринок.

Провулок Класичний
Харків
Класичний провулок. Вид з Клочківської вулиці
Класичний провулок. Вид з Клочківської вулиці
Місцевість Центр
Район Шевченківський район
Загальні відомості
Протяжність 280 м
Координати початку 49°59′42″ пн. ш. 36°13′51″ сх. д.
Координати 49°59′40″ пн. ш. 36°13′46″ сх. д.
Координати кінця 49°59′40″ пн. ш. 36°13′39″ сх. д.
Поштові індекси 61057
Транспорт
Найближчі станції метро Історичний музей, 200 м
Рух одно- та двосторонній
Покриття асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі від № 1 до № 16
Архітектурні пам'ятки №8, підпорна стіна б/н
Медичні заклади Поліклінічне відділення міської поліклініки № 26
Забудова одно- та багатоповерхова
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа
 Провулок Класичний у Вікісховищі

Будівлі
  • № 2 — піцерія «Maranello»;
  • № 3 — на непарному боці провулку розташована цегляна підпорна стіна з контрфорсами, зведена в 1900 році за проектом невідомого архітектора. Пам'ятка архітектури, охоронний № 436;
  • № 6 — у цьому одноповерховому будинку в 1896—1897 роках мешкав російський художник М. О. Врубель, дружина якого отримала ангажемент у Харківському оперному театрі[1].
  • № 8 — житловий будинок, зведений у 1913 році за проектом архітектора Бориса Корнієнка. Пам'ятка архітектури, охоронний № 437. У будинку також розміщується Харківська міська поліклініка № 26 (поліклінічне відділення)[2];
  • № 10 — багатоквартирний 3-поверховий житловий будинок. На момент вересня 2020 року майже повністю демонтований (залишилась занедбана прибудова)[3];
  • № 12 — дворове місце належало дружині губернського секретаря Катерині Бліновій[4]. Тут стояв невеликий дерев'яний одноповерховий будинок її батьків, зведений ще в XIX столітті. У 1858 році Блінова збудувала одноповерховий дерев'яний будинок на кам'яному напівповерсі з залізним дахом за типовим проектом інженера Харківської казенної палати Денисенкова. У підвалі розташовувалися печі для опалення, кухня та три житлові кімнати для здачі в оренду. На другому поверсі знаходилися шість житлових кімнат, вхід в які здійснювався з дерев'яної галереї. У кожній кімнаті один з кутів займала піч та було по дві двері. У найбільших кімнатах вікна виходили на вулицю. Всі зручності розташовувалися на дворі. У тому ж 1858 році були побудовані дерев'яні житлові служби на кам'яному фундаменті, а зліва під ним був влаштований кам'яний льох з окремим входом. Більшу частину цієї будівлі пристосували для проживання прислуги. Будинок і колишні житлові служби вціліли до наших днів майже без змін[5].

Класичний провулок на мапах Харкова

На мапі Харкова за 1804 рік показана балка, якою пізніше пройде провулок. На мапі Харкова за 1817 рік вже показаний сам провулок.

  • Мапа Харкова 1804 року
  • Мапа Харкова 1817 року

Зображення
  • Будинок № 8
  • Будинок №10, 27 серпня 2015 року
  • Будинок №10,10 вересня 2019 року
  • Будинок №10, 14 вересня 2020 року
  • Продавець книг згортає торгівлю. На задньому плані підпорна стіна з контрфорсами

Примітки
  1. Е. А. Плотичер. История улиц и площадей Харькова. Район улицы Рымарской. Архів оригіналу за 8 травня 2021. Процитовано 10 грудня 2021.
  2. 26-я Городская Поликлиника Харькова
  3. Классический пер., 10 - Харьков | многоквартирный жилой дом. wikimapia.org (рос.). Процитовано 14 вересня 2020.
  4. Андрей Парамонов. Прогулки по Харькову. Дом Блиновых по Классическому переулку, 12
  5. Классический пер., 12 - Харьков | строение 1850-х годов. wikimapia.org (рос.). Процитовано 14 вересня 2020.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.