Римарська вулиця (Харків)

Меморіальна дошка Є. Урюпіна, скульптор Володимир Кочмар

Римарська — одна з найстаріших вулиць Харкова. Історія вулиці починається у XVII столітті, коли на цій вулиці знаходилися помешкання лимарів чи римарів, які займалися вичинками шкір і виготовленням шорних виробів. Від цього вулиця отримала свою назву.

З 1799 по 1805 рр. на цій вулиці у будинку № 4 мешкав Харківський міський голова (а до цього купець ІІІ гільдії) Єгор Єгорович Урюпін. Урюпін як один з найближчих соратників Василя Каразіна відіграв важливу роль у заснуванні Харківського університету. Він кілька разів їздив у столицю імперії з ходатайствами до імператора про заснування університету в Харкові. Будинок, де мешкав Урюпін, зберігся до сьогодні. Він є найстарішою будівлею на Римарській (і одній з найстаріших в Харкові) і пам'яткою архітектури. У 2004 р. на будинку було розміщено відповідну меморіальну дошку, скульптор Володимир Кочмар.

У 1859 році на Римарській був відкритий Комерційний клуб, що влаштовував літні гуляння. Приміщення клубу багаторазово перебудовувалося, горіло, відновлювалося і знову перебудовувалося. У 1890-х роках зовні воно нагадувало одну з зал палацу Тюільрі в Парижі. Тоді ж у ньому почала працювати постійна Харківська оперна трупа. До 1915 року в опері з'явилися другий ярус та оточене колонами фоє. А пізніше театр був перетворений у Державну російську оперу. Опера розташовувалася на Римарській вулиці до 1991 року, коли театр перевели у нову будівлю на розі Сумської та Римарської. Старе приміщення передали Харківській філармонії. Наразі будівля вже вкотре реставрується і перебудовується.

Наприкінці XVIII століття на вулиці було побудовано великий дерев'яний будинок Мордвінова, де у 1820-х роках було відкрито військово-сирітський притулок. У 1860 році місцеве добродійне товариство відкрило у цьому будинку 3-класне жіноче училище, перейменоване пізніше у Маріїнську гімназію. Спочатку гімназія розташовувалася у приватному будинку, а в 1869 році для неї побудували окрему 2-поверхову будівлю. Довгі роки тут знаходилася українсько-англійська школа № 6, а нещодавно вона знову стала гімназією.

Наприкінці XIX — початку XX століття Римарська була забудована великими кам'яними будівлями, в яких мешкали чиновники, купці, духівництво. Пролетарі мешкали у невеликих кімнатах, так званих «доходных домах». З таких будинків донині збереглися № 20 (архітектор М. Ройтенберг, 1911 р.) та № 28 — «доходный дом и глазная лечебница профессора Бронштейна» (архітектор В. Величко, 1902 р.).

Саме на Римарській архітектором О. Ржепішевським були зведені два перших у Харкові кооперативних («компанійських») будинки (№ 6, 1912 р. і № 19, 1915 р.), квартири в яких були власністю їх мешканців — здебільшого лікарів, інженерів, художників. Після революції ці будинки були передані «трудовому народу», і комфортабельні квартири перетворилися на комуналки.

У березневі дні 1918 року у приміщенні колишнього Комерційного клубу був організований штаб з формування бойових революційних загонів, які відправлялися на фронт. У 1920-х роках у приміщенні оперного театру проходили з'їзди партії, комсомолу, профспілок. З 1920-х до кінця ІІ-ї Світової війни вулиця носила назву «вулиця Клари Цеткін».

У 1943 р. у будівлі театру на Римарській, 21 відбувся мужнародний судовий процес над військовими злочинцями. Пізніше на будівлі була встановлена пам'ятна дошка.

З 2006 р. за адресою вул. Римарська, 18 знаходиться офіс Організації «Патріот України» — громадського об'єднання, яке сповідує ідеї соціал-націоналізму і є одним з найрадикальніших в країні. З того часу у місті взагалі і на вулиці Римарській зокрема кілька разів на рік проводяться смолоскипі марші соціал-націоналістів.

А найбільшим потрясінням для Римарської вже у наші дні стала вирубка у 2009 році всіх дерев на вулиці для подальшого розширення проїжджої частини. Вулиця була розширена більш ніж на один метр з кожного боку. У результаті в деяких місцях тротуари стали настільки вузькі, що на них не можуть розминутися троє людей. Автомобільний рух вулицею значно зріс, але подібне навантаження для старенької та зритої підземними ходами Римарської може бути небезпечним.

Будинок № 23 по вулиці Римарській було побудовано у середині XIX століття. У 1912 році у ньому оселився лікар Марк Ісаакович Фрейман, який знайшов у підвалі будинку таємний підземний хід. А у 1913 році поблизу будинку утворилося провалля в землі. З тих самих пір будинок і його підземні ходи стали місцем постійних відвідань дигерів та інших дослідників підземель.

Практично під всією Римарською є таємні ходи, катакомби та підземні порожнини. Спелеологи стверджують, що цим підземеллям більше 200 років. Подібні катакомби знайшли і під Харківською Філармонією. Там навіть була віднайдена цінна знахідка — старовинний обруч, обтягнутий пергаментом, на якому тором зберігся напис івритом (єврейський священний текст XVII століття).

На вулиці знаходяться:

• РАГС Дзежинського району (будинок № 28)
• Управління ГІРФО ГУМВС України в Харківській області (будинок № 24)
• «7-й канал» та ТРК «Тоніс-Центр» (будинок № 23А)
• Харківська обласна філармонія (будинок № 21)
• Харківське обласне об'єднання Всеукраїнського Товариства «Просвіта» ім. Т. Г. Шевченка та Харківський осередок Організації «Патріот України» (будинок № 18)
• Харківська гімназія № 6 «Маріїнська гімназія» (будинок № 11)
• будинок міського голови Є. Є. Урюпіна — найдавніша споруда вулиці (будинок № 4)
• арт-рок-паб «Стіна» (підвал будинку № 13)

Крім того, між вулицями Римарською і Сумською розташовані будівлі ще двох театрів:

• Харківський академічний український драматичний театр імені Тараса Шевченка
• Харківський національний академічний театр опери та балету імені М. В. Лисенка

Будинки на Римарській

Будинок Є. Урюпіна

Харківська обласна філармонія

будинок Харківської «Просвіти», офіс Організації «Патріот України»

• У 1900-х роках на Римарській мешкав Микола Міхновський, засновник українського націоналізму.

• У 1920 році на Римарській мешкав Фелікс Дзержинський, на його честь пізніше було названо весь район.

• У будинку № 19 1925 — 1930 роках на Римарській жив відомий український радянський письменник Микола Хвильовий.

• Людмила Гурченко у шкільні роки навчалася у приміщенні тепершньої Маріїнської гімназії на Римарській.

• У 1930 році у приміщенні сьогоднішнього РАГСу Дзежинського району (вул. Римарська, буд. 28) реєструвала свій шлюб Клавдія Шульженко.
• У будинку № 6 до 1927 року мешкав видатний архітектор Віктор Естрович.

• Римарська вулиця — єдина у своєму роді. Вулиць з такою назвою у світі більше немає і не було
• у приміщенні старої опери у 1896 році Альфред Федецький провів перший кіносеанс в Україні
• у 1929 році знов-таки у приміщенні старої опери в ефір вийшла перша українська радіостанція

• На Рымарской жил Дзержинский, выходила замуж Шульженко и училась Гурченко
• Історія вулиць й площ Харкова
• Сторінка вулиці на сайті «Вулиці Харкова»