Програма «Каллікратіс»
Програма «Каллікратіс» — закон Грецької Республіки 3852/2010, який передбачає реформування адміністративного поділу Греції.
Новий поділ Греції на 7 децентралізованих одиниць за Програмою «Каллікратіс»
До прийняття закону Грецьким парламентом програма існувала під назвою Проект «Каллікратіс» (Σχέδιο Καλλικράτης). 27 травня 2010 року Грецький парламент прийняв програму[1]. Основною зміною стало скасування поділу на номи[2]. Хоча чинності новий адміністративний поділ Греції набрав з 1 січня 2011 року[3], перший тур місцевих виборів 7 листопада 2010 року відбувся відповідно до Програми[4].
Основні положення
- Перший, найнижчий, рівень самоврядування складатимуть муніципалітети, або деми (δήμοι), в результаті злиття низки нині існуючих муніципалітетів та громад. Вони перебуватимуть у віданні мера, або демарха (δήμαρχος), і муніципальної ради (δημοτικό συμβούλιο), які обиратимуться всенародно кожні 5 років. Муніципалітети будуть підрозділяютися на муніципальні відділи (δημοτικά διαμερίσματα) і, нарешті, громади (κοινότητες). Громади будуть мати свої власні ради, але їх роль буде чисто консультативною.
- Другий рівень самоврядування складатимуть існуючі 13 периферій Греції (περιφέρειες), у віданні периферіарха (περιφερειάρχης) і периферичної ради (περιφερειακό συμβούλιο), які всенародно обиратимуться кожні 5 років. Периферії будуть розділений на периферійні підрозділи (περιφερειακές ενότητες), які здебільшого, але не завжди, будуть збігатися географічно із номами Греції. Кожен периферійний район буде очолювати віце-периферіарх (αντιπεριφερειάρχης), який буде членом тієї самої партії, що й периферіарх.
- Третій, найвищий, рівень самоврядування складатимуть нові децентралізовані адміністрації, до складу яких увійдуть одна, дві або три периферії (за винятком Аттики і Криту). Адміністрація децентралізованих одиниць перебуватиме у віданні Генерального секретаря, який призначатиметься напряму урядом Греції, а також консультативної ради, яка у разі потреби звертатиметься до периферіарха і представників муніципалітетів.
Порівняльна таблиця
| Адміністративний поділ 1997 року | Програма «Каллікратіс» | |
|---|---|---|
| Деми | У сукупності 910 демів і 124 громад. Розділені на місцеві райони | Обмеження кількості демів до 326 шляхом примусового чи добровільного об'єднання демів. Деми об'єднуються у периферійна одиниці самоуправління, і в свою чергу діляться на комуни. |
| Номархії | Всього 57 номархій і 19 єпархій. | Скасовані. |
| Периферії | Всього 13 периферій. Периферіарх призначається урядом. | Залишилися в тих самих географічних межах. |
| Децентралізовані адміністрації | Не існували. | Утворено 7. |
| Муніципальні підприємства | Приблизно 6 000. | Скорочення до 2 000. |
| Місцеве фінансування | Державний бюджет, європейські програми, муніципальні податки, природні ресурси, місцевий бізнес, оренда. | Система 1997 року, але додається частка державних податків. |
| Вибори | Кожні 4 роки в жовтні. Відсотковий прохідний бар'єр — 42%. | Кожні 5 років, в червні. Мажоритарний принцип. |
Примітки
- Парламент принял план "Калликрат". Архів оригіналу за 9 березня 2012. Процитовано 28 жовтня 2010.
- Περιφερειακή Διοίκηση - Αυτοδιοίκηση | Το Πρόγραμμα Καλλικράτης(гр.)
- Текст Програми Калікратіса(гр.)
- New Kallikratis Plan Implemented in First Round of Elections
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.