Проєкт Донецького метрополітену

Доне́цький метрополіте́н — запланований метрополітен, повільними темпами до 2010 року споруджувався у Донецьку, після велось лише незначне виділення коштів на відкачування води. Станом на 2012 рік об'єкт знаходився в занедбаному стані та частково затопленим. За деякими версіями, продовження будівництва на понівеченому застарілому обладнанні неможливе[1].

Донецький метрополітен
Опис
Країна  Україна
Місто Донецьк
Дата відкриття невідомо
Маршрутна мережа
Кількість ліній 3 (проєкт)
Ширина колії 1520 мм
Схема маршрутів

 Донецький метрополітен у Вікісховищі

Історія

Питання будівництва метрополітену в Донецьку порушувалося ще з 1976 року.

1993 року розпочато будівництво, запуск першої лінії планувався на 2005 рік, але через систематичне недофінансування строки проекту змінюються. Передбачалось[джерело?], що першою гілкою метро буде «Пролетарсько-Київська лінія», що буде складатися з 10 км залізничного полотна й комунікацій (4 км із яких на поверхні, 6 км — під землею), шести станцій, депо й інженерного корпусу — ділянка зв'яже центр міста з великим житловим масивом «Східний».

До Євро-2012 між Макіївкою та «Донбас-Ареною» планувалося також побудувати міні-метро — наземну естакаду від «Донбас-Арени» до парку «Піонерський» завдовжки 14 км[2].

19 квітня 2012 року Державна адміністрація залізничного транспорту України («Укрзалізниця») почала роботу[3] над проєктом Донецького метрополітену, який будуватиметься відкритим способом[4]. Міністр інфраструктури України наголосив, що обраний наземний спосіб будівництва метро через значну економію коштів, за приклад взято Дубайський метрополітен. Проєкт метрополітену планувалося реалізувати не пізніше 2013 року, а відкрити першу лінію — не пізніше грудня 2014 року.

4 лютого 2013 року губернатор Донецької області Андрій Шишацький висловився за повне закриття проєкту у зв'язку із фінансовими труднощами[5].

Через Російсько-українську війну на сході України будівництво метрополітену у Донецьку зупинилося.

Лінії

Проєктом передбачалося побудувати три окремі лінії й близько 50 станцій:

  • Пролетарсько-Київська лінія
    • опис: лінія Донецького метрополітену, що будується. Будівництво розпочато 1993 року. Передбачалося, що перша гілка метрополітену складатиметься з 10 км залізничного полотна й комунікацій (4 км із яких на поверхні, 6 км — під землею), 6 станцій, депо й інженерного корпусу — ділянка з'єднає центр міста з великим житловим масивом «Східний».
    • довжина 21 км,
    • 2 електродепо,
    • 15 станцій
  • Петровсько-Червоногвардійська лінія
    • довжина 25 км,
    • 17 станцій
  • Гірняцько-Макіївська лінія
    • довжина 20 км,
    • 15 станцій

Дві останні лінії повинні були з'єднати Донецьк з Макіївкою.

Станції

  • У Будьонновскому районі будувалися станції: «Лівобережна», «Мушкетівська», «Червоне містечко»
  • У Ворошиловському районі — станція «Політехнічний інститут»; планувалися станції: «Площа імені Леніна», «Білий Лебідь», «Паркова».
  • У Калінінському районі планувалися станції: «Калінінська», «Проспект Ілліча», «Донецьк-2», «Проспект Миру», «Шахтобудівна», «Швидкісне шосе».
  • У Київському районі планувалися станції: «ДОНВУГІ», «Шахтарська», «Вєтковські ставки», «Вокзальна».
  • У Кіровському районі планувалися станції: «Маріупольська», «Кіровська», «Площа Свободи», «Озерна», «Текстильник», «Рутченково».
  • У Куйбишевському районі планувалися станції: «Академічна», «Площа 26-ти Бакинських комісарів», «Коксохімзавод», «Вулиця Олімпієва», «Жовтнева».
  • У Ленінському районі планувалися станції: «Спортивна», «Куйбишевська», «Завод Машинобудівник», «Одеська», «Південна».
  • У Петровському районі планувалися станції: «Шахта № 29», «Петрівка», «Площа Перемоги».
  • У Пролетарському районі будувалися станції: «Чумаківська», «Пролетарська»; планувалися станції (відповідно до плану від 1997 року): «Східна», «Донська сторона».

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.