Про дерева і левітацію

«Про дерева і левітацію» — поетична збірка Олександра Клименка, вийшла друком 2017 року у видавництві «Discursus»[1]. До збірки ввійшли верлібри, написані у різні роки, а також поема «Великдень з мамою, або Земля тримається на китах»[2]. Вірші з поетичної збірки були надруковані в прозовій книжці письменника «Supraphon» (2006)[3], журналі «Золота пектораль» (2013), «Українській літературній газеті» (2016)[4], антології українського верлібру «Ломикамінь» (Львів: ВА «Піраміда», 2018).

«Про дерева і левітацію»
Автор Олександр Клименко
Країна  Україна
Мова українська
Жанр верлібри
Видавництво «Discursus»
Видано 2017
Тип носія друк (оправа)
Сторінок 62
ISBN 978-617-7236-86-2

В оформленні обкладинки використано картину Еґона Шіле «Будинки і сосни, Модлінг». Автор книжки «виступив не лише як поет, а й як дизайнер обкладинки, по-своєму осмисливши картину славетного австрійця[5].

З видавничої анотації

Книжка «Про дерева і левітацію» Олександра Клименка  — випадання з повсякденності у метафізику, це розповідь про людське життя, яке проростає з важкого коріння, щоб левітувати з повітряною легкістю в художній уяві митця. Дерева, помножені в поетичних рядках О. Клименка на горизонти і води, нагадують читачеві, що світ, який народжується у творчих візіях, може стати найважливішим прижиттєвим надбанням — еквівалентом справжньої віри, надії, любові[6].

Відгуки

Петро Коробчук:

У поезіях Олександра можна почути моцартівську печальну радість чи бетховенське глибоке дихання. Трагізм Альбіноні чи пантеїзм Вівальді. Втім, казати про це — зайве. Варто просто читати не дуже прості вірші. Омузичені внутрішньо і зовнішньо. Акордовані серцем і гармонізовані душею. Всуціль синкоповані. Але синкопи — світлі й теплі. Як ото літній дощ. Відкриті для всіх, хоча й не всім зрозумілі. Глибокі й високі. Як небо. Як дерева. Як вода чи трава. Хто до чого доріс.

Нашарування тропів, які на перший погляд забігають один перед одним, не витворюють какофонії звуків, барв, почуттів. Навпаки — тут маємо своєрідний симфоджаз: у кожного інструменту — свій голос, разом з тим вони звучать злагоджено і гармонійно. Під орудою Олександра Клименка[7].

Степан Процюк:

Пережив цієї ночі стан духовної події. Радості. Вкотре усвідомив розуміння глибин метафізичних кореневищ, які може побачити лише поезія. Читав поетичну книжку Олександра Клименка «Про дерева і левітацію». Вже нечасто потрясають вірші. Але ті, які зачаровують — перечитую завжди. Крихкі метафізичні сполуки тоненької книжки стали тривкішими заліза. У світі тонких алегорій Клименка дуже комфортно. Я навіть зумів побачити там обриси інших життєвих сценаріїв, які не вдалося зреалізувати. Наче світосприйняття поета трохи інше, ніж моє — але ірраціональне знає краще, хто близький, а хто далекий…[8]

У музичному мистецтві

Вірш «Присвята Майлзу Девісу» використано в творі «Satory II» (1997) Андрія Карнака, написаному для тріо САТ[9].

Переклади

У 2021 році збірка «Про дерева і левітацію» вийшла друком у перекладі польською мовою у видавництві «Anagram» (за сприяння грантової програми підтримки перекладів Translate Ukraine Українського інституту книги). Для польського видання автором було зроблено зміни, тому і назва книжки змінилася на «W powietrzu nad brzegiem rzeki» («У повітрі над берегом ріки»)[10]. Переклав збірку краківський поет Марек Вавжинський, художнє оформлення «W powietrzu nad brzegiem rzeki» здійснила львівська художниця Леся Квик.

Примітки

Джерела

  • Петро Коробчук. Імпровізації поета-музиканта Олександра Клименка: «Ми — безсмертні, як осінній вітер...» [Текст] / П. Коробчук // Золота пектораль. — 2013. — № 3. — С. 78-79.
  • Олександр Клименко. Верлібри [Текст] / О. Клименко // Золота пектораль. — 2013. — № 3. — С. 79-82.
  • Олександр Клименко. Це потойбіччя теж не вічне [Текст] / О. Клименко // Світязь : альм. Волинської обл. орг. Нац. спілки письм. України. 2012. — Вип. 1/18. — С. 67-72.
  • Олександр Клименко. Великдень з мамою, або Земля тримається на китах [Текст] / О. Клименко // Українська літературна газета. 2016. — № 21 (28 жовт.). — С. 10-11.
  • «Ломикамінь», антологія українського верлібру (Львів: ВА «Піраміда», 2018).

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.