Про обертання небесних сфер
Про обертання небесних сфер (лат. De revolutionibus orbium coelestium) — основна праця астронома XVI століття Миколая Коперника, опублікована в 1543 році в Нюрнберзі.
Про обертання небесних сфер | ||||
---|---|---|---|---|
лат. De Revolutionibus Orbium Coelestium ano | ||||
![]() | ||||
Жанр | трактат | |||
Автор | Миколай Коперник[1] | |||
Мова | латина | |||
Опубліковано | 1543[1] | |||
Видавництво | Johannes Petreiusd | |||
| ||||
![]() |
У цій книзі була вперше в християнській Європі запропонована геліоцентрична модель світу, за якою Сонце є центром Всесвіту, а планети рухаються навколо нього. Система світу Коперника протистояла натомість загальновизнаній на той момент геоцентричній моделі Птолемея, де центром була нерухома Земля. Книга Коперника справила величезний вплив на розвиток наукової революції в Європі Нового часу і на формування нового наукового світогляду. На ідеї Коперника спиралися продовжувачі, які розвивали коперніківську систему світу, — Джордано Бруно, Галілей, Кеплер і Ньютон.
Книга Коперника латиною вийшла накладом 1000 примірників у Нюрнберзі з анонімною передмовою, складеною, найімовірніше, без відома Коперника, де викладені теорії оголошено суто математичними гіпотезами, зручними для обчислень.
Згодом трактат перевидано у Базелі (1566). У 1616 році Ватикан вніс книгу Коперника у перелік заборонених, в якому значилась до 1828 року. Це не завадило її перевиданню у 1617 році в Амстердамі та всім дальшим передрукуванням.
Кілька розділів книги присвячено питанням плоскої і сферичної тригонометрії.