Прудій Микола Васильович
Мико́ла Васи́льович Пруді́й (22 травня 1995 — 16 серпня 2014) — солдат Збройних сил України.
| Прудій Микола Васильович | ||
|---|---|---|
.png.webp){kind=small} Солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
22 травня 1995 Великі Будища | |
| Смерть |
16 серпня 2014 (19 років) Благодатне | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2013-2014 | |
| Приналежність |
 Україна | |
| Вид ЗС |
 Збройні сили | |
| Рід військ |
 Механізовані війська | |
| Формування |
 | |
| Війни / битви | Війна на сході України | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
.svg.png.webp){kind=small}
Життєвий шлях
Виріс у багатодітній сім'ї. Після закінчення 9 класів Великобудищанської школи навчався в Гадяцькому професійному аграрному ліцеї, тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва. У листопаді 2013 року пішов на військову службу за контрактом. Водій 28-ї окремої механізованої бригади.
З початку липня 2014-го перебував у зоні бойових дій. Загинув під час обстрілу терористами з РСЗВ «Град» біля села Благодатне (Амвросіївський район). Тоді ж полягли Віктор Булавенко, Олександр Друзь, Костянтин Костенко, Олександр Топал й Олександр Цибульський.
Без Миколи лишились мама, 2 брати, дві сестри.
Похований у селі Великі Будища, Гадяцький район.
Нагороди та вшанування
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений
- орденом «За мужність» III ступеня (15.5.2015, посмертно)
- в Гадяцькому вищому професійному аграрному училищі відкрито меморіальну дошку випускникам Ігорю Жадьку, Анатолію Лифарю, Руслану Пономаренку, Миколі Прудію.
Джерела
- Прудій Микола Васильович
- Микола Васильович Прудій
- Небесна Гвардія[недоступне посилання з липня 2019]
- У Великих Будищах поховали Миколу Прудія
- Указ Президента України від 15 травня 2015 року № 270/2015 «Про відзначення державними нагородами України»