Цибульський Олександр Валерійович
Олекса́ндр Вале́рійович Цибу́льський (8 березня 1994 — 16 серпня 2014) — солдат Збройних сил України.
| Цибульський Олександр Валерійович | ||
|---|---|---|
.png.webp){kind=small} Солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
8 березня 1994 Бранкованове | |
| Смерть |
16 серпня 2014 (20 років) Благодатне | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2014 | |
| Приналежність |
 Україна | |
| Вид ЗС |
 Збройні сили | |
| Рід військ |
 Механізовані війська | |
| Формування |
 | |
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
.svg.png.webp){kind=small}
Життєвий шлях
Виховувався в багатодітній сім'ї, в якій молодша дитина — інвалід дитинства з діагнозом ДЦП. Закінчив Цебриківський професійний ліцей за двома спеціальностями: кухар-офіціант і електрогазозварник. В січні 2014 року підписав контракт до 2017 року на службу в Збройних силах України. Солдат за контрактом, навідник танку 28-ї окремої механізованої бригади.
З липня 2014-го перебував у зоні бойових дій. Загинув під час обстрілу терористами з РСЗВ «Град» біля села Благодатне (Амвросіївський район). Тоді ж полягли Віктор Булавенко, Олександр Друзь, Костянтин Костенко, Микола Прудій, Олександр Топал.
Без Олександра лишились батьки Тетяна Петрівна й Валерій Вікторович, бабуся, дві сестри — Ольга й Наталія.
Похований в селі Бранкованове 23 серпня 2014-го.
Нагороди та вшанування
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений
- орденом «За мужність» III ступеня (15.5.2015, посмертно)
- в Ширяївській ЗОШ № 2 відкрито меморіальну дошку випускнику Олександру Цибульському.
Джерела
- Цибульський Олександр Валерійович
- Указ Президента України від 15 травня 2015 року № 270/2015 «Про відзначення державними нагородами України»