Прусська військова академія

Прусська військова академія; Прусський штабний коледж, Прусський військовий коледж[1]; Берлінська військова академія (нім. Preußische Kriegsakademie) — військова академія Пруссії, а потім Німеччини, що діяла в 1810-1915 роках. Розташовувалася в м. Берліні — Ліхтерфельде, на вулиці Унтер-ден-Лінден № 74.

Споруда Пруської військової академії. Архітектор — Карл Фрідріх Шинкель.

На початках у 1801 р. це була «Академія молодих офіцерів піхоти та кавалерії» (нім. Akademie für junge Offiziere der Infanterie und Kavallerie), що пізніше стала відома як «Загальна військова школа» (нім. Allgemeine Kriegsschule). Цей навчальний заклад офіційно був заснований Герхардом фон Шарнхорстом у м. Берліні 15 жовтня 1810 р. як один з трьох офіцерських коледжів. Його будівля була розроблена Карлом Фрідріхом Шинкелем, коли це була Об'єднана артилерійська та інженерна школа.

Призначення академії — давати вищу військову освіту офіцерам всіх родів військ. Навчання тривало три роки. Число учнів — близько 400. Вступати в академію мали право всі офіцери, які прослужили в армії більше 3 років. Всі іспити — письмові.

Навчання в цьому закладі персоналу було обов'язковою умовою для призначення у Генеральний штаб Пруссії (пізніше до Генерального штабу Німеччини). Карл фон Клаузевіц був одним з перших учнів цієї академії у 1801 році (до моменту перейменування), в той час як інші учасники включали польових маршалів фон Штайнмеця, фон Мольтке, фон Блюменталя в 1820-х і 1830-х роках.

Ернст Еміль фон Лоренц, який служив командувачем армії Сполучених Штатів Америки у 1889 р., був випускником цього навчального закладу, а також — полковник армії США Альберт Коаді Ведемейєр, який служив пiд час Другої світової війни.

Директори
  • Карл фон Клаузевіц (1818—1831)
  • Йоганн Георг Еміль фон Браузе (1834—1836)
  • Отто Август Рюлє фон Лілієнштерн (1837—1847)
  • Карл Ліцман (1902—1905)
  • Куно Арндт фон Штойбен (1913—1914)

Примітки
  1. Langenscheidt's Encyclopaedic Dictionary of English and German Language «Der Große Muret-Sander», Part I, German-English, First Volume A–K, 9th edition 2002, page 955.

Джерела
  • (нім.)Louis von Scharfenort: Die Königlich Preußische Kriegsakademie. 1810—1910. Mittler, Berlin 1910.
  • (нім.)Karl Demeter: Das Deutsche Offizierskorps in Gesellschaft und Staat 1650—1945. 2. neubearbeitete und wesentlich erweiterte Auflage. Bernard & Graefe, Frankfurt am Main 1963.
  • (нім.)Militärgeschichtliches Forschungsamt (Hrsg.): Deutsche Militärgeschichte 1648—1939. 6 Bände. Bernard & Graefe, München 1983, ISBN 3-88199-112-3.
  • (нім.)Bernhard von Poten (Hrsg.): Handwörterbuch der gesamten Militärwissenschaften. 9 Bände. Velhagen & Klasing, Leipzig 1877—1880.
  • (нім.)Bernhard Schwertfeger: Die großen Erzieher des deutschen Heeres. Aus der Geschichte der Kriegsakademie. Akademische Verlags-Gesellschaft Athenaion, Potsdam 1936.
  • (нім.)Volker Schobeß: Die preußische Kriegsakademie und ihre Erfolgsgeschichte bis 1914. In: Das Kriegshandwerk der Deutschen. Preußen und Potsdam 1717—1945. Trafo Verlag, Berlin 2015, ISBN 978-3-86464-055-1.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.