Унтер-ден-Лінден
Унтер-ден-Лінден (нім. Unter den Linden — «під липами») — найвідоміший бульвар Берліна, який отримав свою назву завдяки липам, що прикрашають його.
Унтер-ден-Лінден Німеччина | |
|---|---|
| нім. Unter den Linden | |
 Унтер-ден-Лінден, на передньому плані Берлінський собор | |
| Населений пункт | Берлін |
| Назва на честь | linden treed |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 1390 ± 1 м |
| Координати | 52°30′59″ пн. ш. 13°22′51″ сх. д. |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | ↑16347 ·R (Мітте) |
| Мапа | |
| |
 Унтер-ден-Лінден у Вікісховищі | |
Короткий опис
Довжина вулиці становить 1 390 м, максимальна ширина — 60 м. Вулиця веде від Бранденбурзьких воріт та Паризької площі до Палацового моста (нім. Schlossbrücke) через річку Шпрее, де Унтер-ден-Лінден переходить далі у вулицю Карл-Лібкнехтштрассе (нім. Karl Liebknecht-Straße).
Західна частина вулиці, що йде від Бранденбурзьких воріт і що проходить через парк Великий Тіргартен, називається зараз Вулицею 17 червня (нім. Straße des 17. Juni) — на згадку про народне повстання 17 червня 1953 р.
Історія
У XVI столітті ця історична вісь міста була простою ґрунтовою дорогою, прокладеною в 1573 році за наказом бранденбурзьеого курфюрста Йоганна Георга. Ця дорога поєднувала Берлінський міський палац і Тіргартен, що був місцем полювання аристократів.
Після Тридцятилітньої війни Фрідріх Вільгельм I (курфюрст Бранденбургу) вирішив прокласти нові алеї та парки, оскільки замок та Тіргартен були понищені. Архітектори й садівники курфюрста об'їхали багато країн Європи, аби набратися досвіду де-інде. Врешті в 1647 р. за наказом Фрідріха Вільгельма було прокладено алею в голландському стилі за планами графа Йогана Мауріца ван Нассау-Зіген. Так мисливська дорога перетворилася на променадну алею, де було висаджено 1000 горіхів та 1000 лип. Проте перші липи були вирубані вже в 1658 році.
У 1770 р. Фрідріх II вирішив забудувати алею парадними будівлями. Для цього було знесено 44 будинки, що не відповідали уявленням курфюрста. На їхньому місці було збудовано 33 особняки для вищої знаті й просторі будинки для заможних городян.
У 1820 році були висаджені нові липи, цього разу в чотири ряди. Колона Перемоги, що спершу була навпроти Рейхстагу, була встановлена на алеї, яка продовжувала Унтер-ден-Лінден. Зараз це Вулиця 17 червня.
Унтер-ден-Лінден зазнала серйозних руйнувань під час Другої світової війни. Відбудовуючи вулицю після війни, влада НДР не дуже переймалася відтворенням культурної спадщини, так на вулиці з'явилися посольства соціалістичних держав та інші представницькі будівлі епохи соціалізму.
У кінці 1990 року було вирішено провести реконструкцію вулиці, центральна променада було відновлена по всій її довжині. Зараз це одна з найулюбленіших вулиць як берлінців, так і туристів.
Визначні будівлі на вулиці Унтер-ден-Лінден
| Північний бік | Південний бік |
|---|---|
|
|
Пам'ятники
Фрідріх Вільгельм Бюло фон Денневітц
Герхард фон Шарнгорст
Август фон Гнайзенау
Література
- Harald Neckelmann: Unter den Linden — Flanieren und Amüsieren. Sutton Verlag, Erfurt 2009, ISBN 978-3-86680-538-5
- Walter Schimmel-Falkenau: Kommen und Gehen Unter den Linden. Berlin Story Verlag, 2006, ISBN 3-929829-34-7
- Günter de Bruyn: Unter den Linden. Siedler-Verlag, 2002, ISBN 3-88680-789-4
- Carl-Georg Böhne, Werner Schmidt: Unter den Linden — Ein Spaziergang von Haus zu Haus. Haude & Spener, Berlin 2000, ISBN 3-7759-0428-X
- Helmut Engel und Wolfgang Ribbe (Hrsg.): Via triumphalis. Geschichtslandschaft «Unter den Linden» zwischen Friedrich-Denkmal und Schloßbrücke, Akademie Verlag, Berlin 1997, ISBN 3-05-003057-7
- Winfried Löschburg: Unter den Linden: Gesichter und Geschichten einer berühmten Straße. Buchverlag Der Morgen, 1982;
Neuauflage Christoph Links Verlag, Berlin 1993, ISBN 3-86153-024-4 - Die Bau- und Kunstdenkmale in der DDR. Hauptstadt Berlin I; Seiten 139—189, Hrsg. Institut für Denkmalpflege im Henschelverlag, 1984