Псевдотсуга Мензіса

Псевдотсуга Мензіса[1], або псевдотсуга тисолиста[2], або дуґласія тисолиста[3] (Pseudotsuga menziesii (Mirb.) Franco) — вид псевдотсуги, вічнозелена хвойна рослина, батьківщиною якої є прибережні та гірські райони західної Північної Америки від західної Британської Колумбії до центральної Каліфорнії та до Альберти і Нью-Мексико углиб материка. Входить до складу родини соснових (Pinaceae).

Псевдотсуга Мензіса
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
(без рангу): Голонасінні (Gymnosperms)
Відділ: Хвойні (Pinophyta)
Клас: Хвойні (Pinopsida)
Порядок: Соснові (Pinales)
Родина: Соснові (Pinaceae)
Рід: Pseudotsuga
Вид:
Псевдотсуга Мензіса (P. menziesii)
Біноміальна назва
Pseudotsuga menziesii
(Mirb.) Franco, 1950
Деревина Pseudotsuga menziesii — Тулузький музей
Pseudotsuga menziesii — Тулузький музей

Ботанічна характеристика
Шишка дугласії тисолистої

Дерево висотою до 50–75(115) м, діаметром до 1,5–2,0(4) м. Стовбур циліндричний. У молодому віці кора гладка, тонка, сіра, у старшому товста, оскільки з віком формується незначний корковий шар. Крона пірамідальна, з повислими гілками. Хвоя плоска, довжиною 1,5–3,0 см, тонка, світло-зелена, знизу дві білі смуги. Розташована вона неправильно гребінчаста. Бруньки вкриті лусками, гострі, блискучі.

Чоловічі стробіли мають вигляд жовтих колосків, жіночі — зелено-пурпурових шишечок. Шишки повислі, яйцеподібно-циліндричні, довжиною 7–12 см. Покривні луски трилопатеві, середня лопать загострена, витягнута, дуже виступає за насіннєві луски. Дозріває у вересні першого року. Насінини ромбічні, завдовжки до 7 мм. Маса 1000 штук насінин сягає 8–14 г.

Екологічна приуроченість

Швидкоросла, світлолюбна, середньо-вибаглива до родючості ґрунту. Високопродуктивна, запас деревини може сягати до 1000 м³ з одного гектара

Різновиди і сорти

Деякі автори виділяють більше 10 видових різновидів; є також безліч сортових форм, в тому числі багатоствольних, компактних, з сизої і сизо-зеленою хвоєю. Серед сортів з незвичайною формою крони виділяються багатостовбурна і плоско вершина форма 'Compacta', карликова 'Densa' і поникла 'Glauca Pendula'.

Сортові форми псевдотсуги Мензиса трапляються в садах вкрай рідко. Разом з тим як природні, так і сортові різновиди не тільки надзвичайно морозостійкі, але і не страждають від весняного сонця.

Широке поширення в садах отримав схожий на пишну блакитну ялину сорт 'Glauca' (різновид Pseudotsuga menziesii var. Glauca) — Псевдотсуга сиза, іноді виділяється в окремий вид. У порівнянні з береговою формою псевдотсуги Мензиса, що росте на узбережжі Тихого океану, Псевдотсуга сиза має гірське походження (Скелясті гори США). Вона не дуже великих розмірів, як берегова різновид (Псевдотсуга тисолиста) — висота псевдотсуги сизої на батьківщині не більше 40-50 м, — але зате вона більш невибаглива та холодостійка і тому добре росте навіть в більш північних районах.

Ареал

Зростає в Північній Америці вздовж берегів Тихого океану. В Європу псевдосуга була завезена наприкінці 19 ст. і наш час поширена в лісах Німеччині і Швейцарії.

Систематика

Вид поділяється на два підвиди:

Цікаві факти

Найвища Псевдотсуга Мензіса мала 119,8 метрів заввишки, 4,6 метрів у діаметрі і була, ймовірно, найвищим деревом на землі.[4]

Дослідження з радіоактивним вуглецем-14 доводять, що доросла особа постачає своїх нащадків, яким не вистачає сонячного світла у підліску, поживними речовинами через підземну мережу симбіотичних грибів. Таким чином батьківське дерево підтримує ріст молодої парослі. На основі цього експерименту вчені припускають наявність соціальних зв'язків у рослин.[5]

Псевдотсуга в Україні

В Угольсько-Широколужанському заповідному масиві, що в Тячівському районі Закарпатської області, біля контори Угольського лісництва (при північній околиці с. Мала Уголька) на невеликій площі зростають насадження псевдотсуги, завезені сюди понад 100 років тому[6]. Дерева добре прижились і плодоносять.

Одне дерево можна знайти у Сирецькому дендропарку в Києві.

Псевдотсуга в Угольсько-Широколужанському заповідному масиві (Україна)

Див. також

Примітки
  1. Д. Н. Доброчаева, М. И. Котов, Ю. Н. Прокудин и др. Определитель высших растений Украины. — К: Наук. думка, 1987. — С. 40.
  2. Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю.Н и др. Определитель высших растений Украины. — К: Наук. думка, 1987. — С. 40.
  3. Pseudotsuga menziesii // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  4. Top 10 tallest tree species of the world | Wondermondo. www.wondermondo.com (англ.). Процитовано 16 квітня 2017.
  5. DocumFeed (28 лютого 2014). What Plants Talk About (Full Documentary). Процитовано 10 березня 2018.
  6. «Карпати очима допитливих».— Львів, 1976

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.