Птолемей Керавн
Птолемей Керавн (грец. Πτολεμαίος Κεραυνός) — цар Македонії, син єгипетського царя Птолемея І Сотера.
Птолемей Керавн | |
---|---|
грец. Πτολεμαίος Κεραυνός | |
36-й Цар | |
Початок правління: | 280 до н. е. |
Кінець правління: | 279 до н. е. |
| |
Попередник: | Лісімах |
Наступник: | Мелеагр Македонський |
| |
Дата народження: | 320 до н. е. |
Місце народження: | Пелла, Македонія |
Країна: | Македонії |
Дата смерті: | 279 до н. е. |
Дружина: | Арсіноя II |
Батько: | Птолемей I Сотер |
Мати: | Еврідіка I |
Біографія
Птолемей Керавн був сином від першої дружини Птолемея I — Еврідіки. Незадовго до смерті Птолемей Лаг оголосив своїм спадкоємцем і співправителем молодшого сина від Береніки. Побоюючись переслідувань з боку свого старшого брата, Птолемей втік з Єгипту в Македонію до Лісімаха. Прізвище своє Керавн (Блискавка) Птолемей отримав через те, що швидко і раптово робив сміливі вчинки. Коли Лісімах був розбитий Селевком I, Птолемей перейшов на службу до переможця. Селевк прийняв його як нещасного сина свого друга. Дізнавшись, що Селевк хоче їхати до Македонії, щоб царювати там, Птолемей вбив його і сам поїхав домагатися Македонського царства.
Царювання
При цьому Птолемей намагався домогтися підтримки народу, як син свого батька, Птолемея Великого, ім'я якого користувалося загальною повагою, і як месник за смерть Лісімаха. Насамперед, він вирішив залучити на свою сторону синів Лісімаха і став домагатися шлюбу з їх матір'ю та своєю сестрою Арсіноєю. Дітей він обіцяв усиновити, щоб, коли він займе місце їхнього батька, вони не могли нічого зробити проти нього з поваги до матері і названого батька. Брата свого, єгипетського царя, він просив про примирення, кажучи, що забув образу за викрадене ним у нього батьківське царство. Він всіляко лестив братові, щоб до Антігона Гоната, сина Деметрія, і Антіоха I, сина Селевка, з якими йому належало воювати, не додався ще третій ворог[1].
Укріплення влади
У 280 р. до н. е. Птолемей розбив Антігона Гоната й захопив владу над усією Македонією. З Антіохом I було укладено мир, а ще з одним небезпечним сусідом — епірським царем Пірром — Птолемей поріднився, видавши за нього заміж свою дочку. Позбувшись зовнішніх ворогів Птолемей вирішив позбутися своєї сестри та її синів, які могли претендувати на його владу. Птолемей запропонував сестрі одружитися. а її синів зробити співправителями.
Одруження
Весілля з сестрою було відсвятковано і Птолемей зробив сестру своєю царицею. Після того цариця відправилася до свого рідного міста Касандр в якому хотіла зустріти Птолемея як царя. Прибувши в місто Птолемей наказав своїм військам захопити фортецю, а синів сестри вбити. Арсіноя була відправлена у вигнання в Самотракію[2].
Війна з галлами
Галли, що шукали місця для своїх поселень у 279 році до н. е. напали на Грецію та Македонію. Птолемей не маючи іншого виходу, крім як вступити у війну вийшов на зустріч галлам зі своїм невеликим військом. Прогнозовано військо Птолемея було знищене, а сам він потрапивши в полон був страчений. Йому відрубали голову та насадили її на спис[3].
Примітки
- Юстін, 17.2
- Жигунін, с. 61
- Юстін, 24.5
Література
- Марк Юниан Юстин. Эпитома сочинения Помпея Трога «Historiarum Philippicarum». / Пер. А. А. Деконского и М. И. Рижского. Статья К. К. Зельина. // Вестник древней истории. 1954. № 2-4. 1955. № 1.
- Жигунин В. Д. Международные отношения эллинистических государств в 280–220 гг. до н. э. / Издательство Казанского университета. 1980.
- Рыжов К. Все монархи мира. Древняя Греция; Древний Рим; Византия / М.: Вече, 1999. — 656с. ISBN 5-7838-0342-1