Публій Бебій Італік
Публій Бебій Італік (? — після 90) — політичний діяч Римської імперії, консул-суффект 90 року, поет.
| Публій Бебій Італік | |
|---|---|
| Народився |
1 століття Каноза-ді-Пулья, Провінція Барлетта-Андрія-Трані, Апулія, Італія |
| Країна | Стародавній Рим |
| Діяльність | політик, письменник, поет |
| Знання мов | латина |
| Посада | давньоримський сенатор |
Життєпис
Походив з роду Бебіїв з м. Канузій (сучасне м.Каноза-ді-Пулья) у Південній Італії. Син Публія Бебія. Замолоду прибув до Риму. Когномен «Італік» Бебій отримав у зв'язку з тим, що був членом громади або гуртка під назвою «Італіки».
Під час війни у 69 році за імператорську владу підтримував Флавіїв. Тому після приходу до влади Веспасіана отримав від нього посаду народного трибуна. Надалі служив з успіхом імператору Доміціану. За успіху у війні проти германського племені хатів у 83 році Бебій отримав нагороду від Доміціана. З 84 до 87 як імператорський легат-пропретор керував провінцією Лікія—Памфілія. У 90 році став консулом-суффектом разом з Гаєм Аквілієм Прокулом.
Родина
Свого часу був відомим поетом у Римі. Найбільш значущим твором Бебія була поема «Латинська Іліада», в якій помітний вплив грецької поезії. Втім повністю оцінити цей твір складно через те, що дотепер збереглися лише декілька уривків.
Джерела
- Der Neue Pauly, Stuttgart 1999, T. 2, c. 393. (нім.)