Флавії

Династія Флавіїв (лат. Flavii), іноді іменована також Першою династією Флавіїв — династія римських імператорів, яка правила у 69 — 96 рр. Засновник Веспасіан (69-79) — прийшов до влади після Громадянської війни (68 — 69). Після нього правили два його сини: старший Тит (79-81) і молодший Доміціан (81-96). Останній був убитий в результаті змови. Влада перейшла до династії Антонінів.

Стародавній Рим

Періоди

При Флавіях багато представників провінційної знаті були введені в сенат і стан Вершників. Ширше, ніж їх попередники Юлії - Клавдії, Флавії поширювали на провінціалів права римського і латинського громадянства, що сприяло розширенню соціальної бази імператорської влади. Проведена Флавіями політика відображала інтереси провінційної знаті, викликаючи в ряді випадків невдоволення сенату.

Перша династія Флавіїв

Династія Флавіїв (лат. Flavii), яка правила у 69 — 96 рр іменована часто також Першою династією. Засновником цієї династії є Веспасіан, який був визнаний сенатом і всіма легіонами та правив у (69 – 79 р. н. е.). За перші роки свого правління у зв’язку з повстаннями у Римській імперії, продовжував боротьбу проти Юдеї, Нижньої Германії і Північної Галії де повстання придушувались дуже грізно, часто з великою розрухою у містах. Подолавши повстання і встановивши спокій у державі, Веспасіан встановлює дружні відносини з римським сенатом, який, в свою чергу, видає спеціальні настанови про права, які були представленні Веспасіану як верховному правителю. Згідно з цією настановою Веспасіан отримує не тільки ті права, які мали його попередники( Август, Тіберій, Клавдій ), але і право видавати розпорядження, відміняючи попередній закон. Для населення Імперії, як військових так і громадських адміністраторів, розпорядження Веспасіана є обов’язковим. Веспасіан також щороку вибирався консулом. У 73р. приймає звання Цензора. Біля тисячі знатних провінційних рабовласників, переважно з Іспанії та Галії, були переселені в Рим і поповнили нові ряди римської знаті. Укріпивши таким чином соціальну базу Імперії, Веспасіан піднімає податки. До Риму включає нові території: Родос, Лікію, Візантій, Самос. При ньому розпочинається будівництво амфітеатру Флавіїв (Колізею). До кінця свого принципату 79 р. н.е. Веспасіану вдалося відновити фінанси Імперії, укріпити дисципліну армії, зберегти хороші відносини з Парфією – недавнім ворогом. Помирає Веспасіан у 79 році.

Наступником є його син Тіт Флавій Веспасіан, який був проголошений імператором у 79 р. і правив до 81 року. Тіт продовжує політику Веспасіана по відношення до провінційного населення. В 80 р. вперше римським консулом стає уродженець Африки. З сенатом Тіт підтримував згоду. При ньому завершено будівництво Колізея.

Вже після смерті Тіта влада переходить до другого сина Доміціана (81–96 р. н. е.), якого проголосили Імператором преторіанці. На противагу батьку і брату, Доміціан опирався на воїнів, часто вступав у конфлікт зі сенатом. Відновив практику масових роздач дарунків преторіанцям і бідній частині римського населення. Влаштовував розкішні вистави у цирках. Це відбивалось на казні, яку Доміціан відновив завдяки системі конфіскацій серед багатих сенаторів. Хотів укріпити економічне положення завдяки великим посівам зерна та зменшенню виноградництва. Здобутками римлян у війні є південно – західна частина Германії і війни в далекій Британії, де римляни здобули перемоги. Невдалими були війни на сході та війни проти дакійців яких очолював вождь Децебал. 89 р. новий імператор який був висунутий у Германії, викликло нове протистояння проти Доміціана, яке він подолав. Але повстання продовжувалися і в одному із них у 96 р. відбулася нова змова, у якій імператора було вбито. Так завершується династія Флавіїв.

Династична часова лінія

ДоміціанТитВеспасіан

Флавії у пізніші часи

В часи Костянтина Великого, який також носив ім'я Флавія лат. Flavius Valerius Aurelius Constantinus, це ім'я встановлюється, як складова частина титулу володаря. Через це часто Династія Костянтина називається другою династією Флавіїв. Перш за все так її позначають у англомовних країнах. У 4-6 ст. ім'я Флавія носять майже всі римські імператори, а також часто і високі посадовці імперії. Таким чином позначення "Флавій" у часи пізньої античності перетворилось на титул і показувало близькість до імператора.

Посилання

Див. також

Джерела

  • Stefan Pfeiffer. Die Zeit der Flavier. Vespasian, Titus, Domitian. Darmstadt 2009, ISBN 978-3-534-20894-4. (нім.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.