Публій Ліціній Красс Муціан
Публій Ліциній Красс Муціан (182—130 роки до н. е.) — політичний та військовий діяч Римської республіки, великий понтифік з 132 до 130 року до н. е.
| Публій Ліціній Красс Муціан | |
|---|---|
| лат. Publius Licinius Crassus Mucianus | |
| Ім'я при народженні | лат. Publius Mucius Scaevola |
| Народився |
180 до н. е. або не пізніше 169 до н. е. Стародавній Рим |
| Помер |
130 до н. е. або 130 до н. е.[1] невідомо ·загиблий у бою |
| Країна | Стародавній Рим |
| Діяльність | Ancient Roman politician, Ancient Roman military personnel |
| Суспільний стан | шляхтич[1] |
| Посада | едил, давньоримський сенатор[2] і консул[2][3] |
| Рід | Licinii Crassid |
| Батько | Публій Муцій Сцевола[3][1][1] або Публій Ліциній Красс |
| Мати | Liciniad |
| Брати, сестри | Публій Муцій Сцевола[1][1] |
| У шлюбі з | невідомо, невідомо і невідомо |
| Діти | Ліцинія Красса Молодша[1][1], Ліцинія Старша[1][1] і Публій Ліциній Красс Дівіт |
Життєпис
Походив з родини нобілів Муціїв. Син Публія Муція Сцеволи, консула 175 року до н.е, та Ліцинії, доньки Публія Ліцинія Вара. Втім за невідомих обставин й коли був усиновлений Публієм Ліцинієм Крассом Дівом, консулом 205 року до н. е. Звідси його ім'я — Публій Ліциній Красс Муціан.
Про його діяльність до 132 року до н. е. мало відомостей. Він був прихильників роду Клавдієв Пульхрів, породичався з ними. Також він підтримував реформ Тіберія Семпронія Гракха. У 132 році до н. е. після смерті великого понтифіка Публія Корнелія Сціпіона Назіки Серапіона новим головою колегії понтифіків обрано Муціана.
Наступного — 131 року до н. е. — його обрано консулом разом з Луцієм Валерієм Флакком, жерцем-фламіном Марса. Під час своєї каденції домігся прийняття свого закону, що дозволяв в дні календ, нон і нундін витрачати на їжу 30 асів, а в інші дні споживати не більше 3 фунтів (близько 980 грамів) сухого та копченого й 1 фунта (327,4 грамів) солоного м'яса.
Того року почалося повстання Аристоніка у колишньому Пергамському царстві. Муціан не допустив спробу свого колеги Флакка відправитися на війну проти пергамців. Флакк не мав права залишати Італію, тому що був жерцем. Утім за згодою сенату та народу сам Муціан відправився на війну проти Аристоніка. Це був перший випадок, коли великий понтифік добровільно залишив Італію (його попередник Серапіон був вигнаний). Проте у війні з Аристоніком Муціан зазнав невдачі — був розбитий у 130 році до н. е. при фортеці Левкаї (поблизу Смірни) й загинув.
Родина
Дружина — Клавдія, донька Гая Клавдія Пульхра, консула 177 року до н. е.
Діти:
Джерела
- Friedrich Münzer: Licinius 72). // Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft (RE). Band XIII,1, Stuttgart 1926, Sp. 334—338. (нім.)
- Digital Prosopography of the Roman Republic
- Thomas Robert Shannon Broughton The Magistrates of the Roman Republic — Society for Classical Studies, 1951. — ISBN 0-89130-812-1, 0-89130-811-3
- Любкер Ф. Licinii // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 768–772.