Пустовійтівка
Пустові́йтівка — село в Україні, Сумській області, Роменському районі. Населення становить 1252 особи. Орган місцевого самоврядування — Пустовійтівська сільська рада. Відоме з 1252 року. На ближньому хуторі Пустовійтівки народився Петро Калнишевський.
| село Пустовійтівка | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 Церква Св.Трійці (Миколаївська), пам'ятка архітектури національного значення | |||||
| Країна |  Україна | ||||
| Область | Сумська область | ||||
| Район/міськрада | Роменський район | ||||
| Рада | Пустовійтівська сільська рада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA59060110610075157 | ||||
| Основні дані | |||||
| Населення | 1252 | ||||
| Поштовий індекс | 42020 | ||||
| Телефонний код | +380 5448 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 50°46′42″ пн. ш. 33°34′31″ сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря |
119 м | ||||
| Водойми | р. Сула | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 42020, Сумська обл., Роменський р-н, с. Пустовійтівка, вул. Центральна, 69а | ||||
| Карта | |||||
  Пустовійтівка | |||||
 Пустовійтівка | |||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
Географія
Село Пустовійтівка розташоване на лівому березі річки Сула, вище за течією на відстані 1.5 км розташоване село Вовківці, нижче за течією на відстані 1 км — село Герасимівка, на протилежному березі — села Загребелля та Плавинище.
Річка у цьому місці звивиста, утворює лимани.
Поруч пролягає автомобільний шлях Н07.
Назва
За переказами, назва села Пустовійтівки походить від прізвища козака Пустовійта, який заснував тут перше поселення. За іншою легендою, населення села від самого початку складалось переважно з козаків на чолі з сільським отаманом. Тут мешкало лише декілька родин селян, які навіть не мали свого старшого — війта і тому були приписані до сусіднього поселення, де переважали селяни. Тому село і отримало свою назву від того, що посада війта була відсутня, або пуста, звідси Пустовійтівка. Архівні документи вказують на існування сусіднього села Війтівки. В 1629 році Війтівку спалив військовий загін московського царя і після цього вона вже не відродилася.
Історія
Історія села Пустовійтівки сягає в сиву давнину. Як засвідчують писемні джерела, котрі частково підтверджується архівним документами, перша згадка про село датується 1252 роком. В архівних джерелах є свідчення, що Пустовійтівка та Вовківці виникли після 1618 року і мали по 3-4 двори кожне. Масово почали селитись люди лише з 1624 року. За переписом в 1628 році Пустовійтівка вже мала 100 дворів, Війтівка — 50.
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР 1923—1933 та 1946—1947 роках.
Пам'ятки
- Наподалік від села розташований скіфський курган, пам'ятка природи — пагорб Золотуха, а також гідрологічний заказник місцевого значення — «Пустовійтівський заказник».
- У селі є дві культові споруди — Свято-Миколаївський храм.[1] і Свято-Троїцька церква.
Церква Святої Трійці
Церква уславилася тим, що була збудована у 1773 р. на кошти Петра Івановича Калнишевського. Старовинний храм був у прекрасному стані до 1929 року, коли його описав і сфотографував відомий мистецтвознавець Стефан Таранушенко. Через кілька років після цього церкву, як і сотні інших на Лівобережжі, зруйнували в рамках кампанії по боротьбі з релігією. Остов церкви перебудували на клуб. У 80-х роках ХХ ст. споруда вже перетворилася на напівруїну.[2] За часів В.А. Ющенка і за його сприяння козацьку церкву відбудували заново. Освячення відбулося 2006 року[3]
У червні 2013 року із церкви було викрадено 6 ікон (Івана Тобольського, Усікновення голови Івана Богословця, Спасителя, Вхід Господній в Єрусалим та 2 ікони Григорія Побідоносця), а також пожертвування прихожан[4].
Вшанування Петра Калнишевського
Розпорядженням Президента України Віктора Ющенка «Про заходи щодо вшанування пам'яті останнього кошового отамана Запорізької Січі Петра Калнишевського» 14 листопада 2005 року передбачено створення у селі Пустовійтівка Роменського району історико–меморіального комплексу «Батьківщина кошового отамана Петра Калнишевського».
Відомі люди
Інші відомі уродженці
- Коваленко Іван Маркович — новатор виробництва в нафтогазодобувній промисловості, буровий майстер Глинсько-Розбишівської партії Миргородської контори буріння Полтавської області. Депутат Верховної Ради УРСР 7—8-го скликань. Герой Соціалістичної Праці.