Пушкарьова Наталія Львівна

Наталя Львівна Пушкарьова (рос. Пушкарёва Наталья Львовна, нар. 23 вересня 1959, Москва) російська історикиня, антропологиня, основоположниця жіночої та гендерної історії в радянській і російській науці, докторка історичних наук, професорка, завідувачка сектором етногендерних досліджень Інституту етнології і антропології РАН, Президентка Російської асоціації дослідників жіночої історії (РАДЖІ).

Пушкарьова Наталя Львівна
рос. Наталья Львовна Пушкарёва
Народилася 23 вересня 1959(1959-09-23) (62 роки)
Москва, СРСР
Місце проживання м. Москва, Росія
Країна  Росія
Діяльність історикиня, антрополог, викладачка університету
Alma mater МГУ
Галузь Історія, Антропологія
Заклад Інститут етнології та антропології ім. М. М. Миклухо—Маклая РАН
Звання професор
Ступінь доктор історичних наук
Вчителі Пашуто Володимир Терентійович
Відома завдяки: основоположник історичної фемінології та гендерної історії в радянській і російській науці
Особ. сторінка pushkareva.info

Життєпис

Народилася в Москві, в сім'ї відомого історика, доктора історичних наук, провідного наукового співробітника Інституту російської історії РАН Льва Микитовича Пушкарьова. Закінчила історичний факультет МДУ, аспірантуру і докторантуру інституту етнографії (нині Інститут етнології та антропології ім. М. М. Миклухо—Маклая РАН). З 1987 р. працює в цьому інституті, з 2008 р. завідує сектором етногендерних досліджень. Своїми головними вчителями в науці називає Володимира Пашуто, академіка РАН В. Л. Яніна, Ігоря Кона, професора Ю. Л. Безсмертного.

  • Батько — д.і.н., в.н.с. Інституту російської історії РАН Л. Н. Пушкарьов.
  • Мати — д.і.н., в.н.с. Інституту російської історії РАН І. М. Пушкарьова.
  • Син — к.і.н. А. М. Пушкарьов.

Наукова та викладацька діяльність

Головний результат дослідницької роботи Пушкарьової — створення радянської школи історичної фемінологіі та гендерної історії. Її кандидатська дисертація «Положение женщины в семье и обществе Древней Руси X—XIII вв.», захищена в 1985 р., поклала початок гендерних досліджень у радянській науці. Пушкарьова сформувала науковий напрямок, створивши методологічну та організаційну базу для розвитку фемінологічних і, ширше, гендерних досліджень в СРСР, а потім і в сучасній Росії. Дослідницька та науково-організаційна діяльність Пушкарьової отримала широке визнання як серед російських учених, так і за кордоном.

Пушкарьова є авторкою понад 400 наукових і понад 150 науково-популярних публікацій, у тому числі 9 монографій і біля десятка збірників наукових статей, в яких вона виступила як упорядниця, відп. редакторка, авторка передмов. В 19892005 рр. неодноразово читала лекції з історії російських жінок, жіночих та гендерних досліджень в університетах Росії (в Тамбові, Іваново, Томську, Костромі та ін.), країн СНД (у Харкові, Мінську), зарубіжних університетах (у Німеччині, Франції, США, Швейцарії, Австрії, Нідерландах, Болгарії, Угорщині).

Під керівництвом професоорки Пушкарьової написано і захищено кілька кандидатських і докторських дисертацій.

Редакторська та експертна діяльність

В 19941997 рр. — вела рубрику «История частной жизни» в історичному журналі «Родина». З 1996 р. є редакторкою рубрики «Культ предков» в журналі «Материнство». З 2007 р. Пушкарьова — головна редакторка щорічника «Социальная история».

З 1997 р. по теперішній час — член ряду редколегій і редакційних рад («Гендерные исследования», «Българска етнология» (Софія), журналів «Белые пятна российской и мировой истории», «Современная наука: Актуальные проблемы теории и практики» (серія «Гуманитарные науки»), «Историческая психология и социальная история», «Гласник САНУ» (Білград), «Адам и Ева. Альманах гендерной истории», «Словаря русского языка XI—XVII вв.», «Aspasia. Yearbook of gender history», книжкової серії «Гендерные исследования» та ін.), Міжвузовської наукової ради «Феминология и гендерные исследования». З 2010 р. — Вісника Тверського державного університету, Вісника Пермського державного університету, з 2012 р. — журналу «Историческая психология и социальная история» (Москва).

В 1996—1999 рр. — Член Наукової Ради Московського Центру гендерних досліджень, в 1997—2006 рр. — директорка навчальних і наукових програм, співорганізаторка Російських літніх шкіл з жіночих і гендерних досліджень. Член експертних рад РГНФ, Фонду Макартурів, фонду «Відкрите суспільство» («Фонд Сороса»), Канадського фонду гендерної рівності, експертка—евалюаторка VI Програми Євросоюзу 2002—2006 рр., Глава Експертної групи «Ради з консолідації жіночого руху в Росії».

Громадська діяльність

Наталія Пушкарьова — одна з лідерок феміністичного руху в Росії та країнах СНД.

З 2002 р. є президенткою Російської асоціації дослідників жіночої історії (РАДЖІ, www.rarwh.ru).

З 2010 р. член Виконкому «Міжнародної федерації дослідників жіночої історії» (МФДЖІ) і Глава Російського Національного комітету МФДЖІ.

Бібліографія

Дисертації

  • Кандидатська дисертація: «Положение женщины в семье и обществе Древней Руси X—XIII вв.»; захищена в 1985 р. на Історичному факультеті МГУ;
  • Докторська дисертація: «Женщина в русской семье X — начала XIX в. Динамика социо—культурных изменений»; захищена в 1997 р. у Вченій Раді Інституту етнології та антропології РАН.

Монографії

  • Женщины Древней Руси. М.: «Мысль», 1989.
  • Русские: этнотерритория, расселение, численность, исторические судьбы (XII—XX вв.). М.: ИЭА РАН, 1995 (в соавторстве с В. А. Александровым и И. В. Власовой) 2—е издание: М.: ИЭА РАН, 1998.
  • Женщины России и Европы на пороге Нового времени. М.: ИЭА РАН, 1996.
  • Women in Russian History from the Tenth to the Twentieth Century. New York: M.E. Sharp, 1997 (Heldt—Prise, «Book of the Year — 1997»).
  • Этнография восточных славян в зарубежных исследованиях (1945—1990). СПб.: «БЛИЦ», 1997.
  • Частная жизнь женщины в доиндустриальной России. X — начало XIX в. Невеста, жена, любовница. М.: «Ладомир», 1997.
  • «А се грехи злые, смертные…» Вып. 1. Сексуальная культура в допетровской России. М.: «Ладомир», 1999; вып. 2. (в 3 томах) Русская сексуальная и эротическая культура в исследованиях XIX—XX вв. М.: «Ладомир», 2004.
  • Русская женщина: история и современность. М.: «Ладомир», 2002.
  • Гендерная теория и историческое знание. СПб: «Алетейя», 2007.
  • Частная жизнь женщины в Древней Руси и Московии. М.: «Ломоносов», 2011.
  • Частная жизнь русской женщины в XVIII веке. М.: «Ломоносов», 2012.

Полный список научных и научно—популярных публикаций — на персональном сайте.

Посилання

Персональний сайт: www.pushkareva.info

Інтерв'ю

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.