Пушкінська вулиця (Житомир)
Пу́шкінська ву́лиця — одна з найдавніших вулиць міста Житомира.
| Пушкінська вулиця Житомир | |
|---|---|
 Вулиця Пушкінська на розі з Новим бульваром Вулиця Пушкінська на розі з Новим бульваром | |
| Район | Корольовський район |
| Колишні назви | |
|
Зелена вулиця (до 2 пол. XIX століття) Жандармська вулиця (з 2 пол. XIX століття) Пушкінська вулиця (з 1899 р.) | |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 2,0 км |
| Координати початку | 50°15′19″ пн. ш. 28°39′31″ сх. д. |
| Координати кінця | 50°16′07″ пн. ш. 28°41′37″ сх. д. |
| Транспорт | |
| Рух | двобічний, дві смуги |
| Покриття | асфальт |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Архітектурні пам'ятки | Будівля обласної бібліотеки для дітей |
| Заклади культури | Житомирське музичне училище імені Віктора Косенка |
| Парки | Парк культури та відпочинку імені Юрія Гагаріна |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
| Мапа | |
| |
 Пушкінська вулиця у Вікісховищі | |
Розташування
Вулиця знаходиться у центральній частині міста. Починається від вул. Професора Кравченка і закінчується на вул. Шевченка.
Історія
Почала формуватися у другій пол. XVIII ст. За 250 років існування вулиця зазнала істотних топографічних і топонімічних змін. На плані 1781 р. показана під назвою Зелена вулиця. Починалася на Петровській горі і закінчувалася кутком перед садибою адвоката Словацького — дядька видатного польського і українського поета Юліуша Словацького (в районі нинішнього Нового бульвару). Назва пояснювалася тим, що вулиця межувала з великим зеленим гаєм, що тягнувся від Петровської гори на південний схід суцільним масивом і виходив до берегів річки Тетерів. Пролягала на пагорбі вздовж південного берега безіменної річки, що починалася від ставка в районі нинішньої вул. Івана Кочерги та впадала у Кам'янку. З містом Зелена вулиця була зв'язана дорогою, що вела у так зване Передмістя (так називалася місцевість в районі нинішнього Майдану Корольова). З цієї дороги і виникла нинішня вулиця Театральна, а тоді вона називалася Глиняною.
У першій пол. ХІХ ст. Зелена вулиця продовжилася до Великої Бердичівської вулиці і лише за новим Генеральним планом Житомира 1847 р. вона прийняла ту конфігурацію, яка збереглася дотепер. У другій пол. ХІХ ст. були прокладені Молчанівська вулиця (нині Новий бульвар) та Старий бульвар, і Зелена від Молчанівської зробила поворот на південь, закінчуючись на Старому бульварі. Тоді ж вона змінила і назву на Жандармську вулицю (тут знаходилася губернська жандармерія). Згодом почало формуватися продовження Жандармської від Старого бульвару до Монастирської (тепер Шевченка) вулиці.
До кінця ХІХ ст. це продовження мало самостійну назву — Новожандармська вулиця, а стара частина вулиці у другій пол. ХІХ ст. носила назву Старожандармська вулиця. У 1899 р. обидві вулиці були об'єднані під новою назвою — Пушкінська вулиця — яка існує й дотепер. Характерно, що Пушкінська вулиця — одна з небагатьох великих історичних вулиць, яка має лише один дотичний до неї провулок. Це говорить про великий ступінь урбанізованості, високу щільність забудови вулиці на кшталт західноєвропейських міст, а також великі прибудинкові садиби, що засвідчує елітність помешкань вулиці у дореволюційні часи.
У 2016 році в пам'ять про співака і композитора Андрія Кузьменка Пушкінську вулицю було запропоновано перейменувати на вулицю імені Кузьми Скрябіна[1].
Антропонім «Пушкінська» досі існує за старими назвотворчими традиціями у формі прийменника (тобто відповідає на питання яка?), а не займенника (у сучасних традиціях антропонім, як правило, відповідає на запитання чия? або на честь кого?). Тобто вулиця яка? (на честь кого?) — Пушкінська, а не чия? — Пушкіна. У такій формі в місті існує з дореволюційних часів ще лише чотири антропоніми: Гоголівська, Новогоголівська, Бальзаківська та Лермонтовська вулиця.
Пам'ятки
№ 24 Водонапірна вежа
Однією з архітектурних візиток Житомира є старовинна водонапірна вежа на Пушкінській вулиці, пам'ятка промислової архітектури кінця 19 ст. У 1960-х роках в зв'язку з докорінною реконструкцією водопровідного господарства міста вежа втратила своє основне значення, але не була розібрана. З 1984 року після реконструкції в ній влаштовано ресторан.
№ 26 Житомирська обласна філармонія
У центральній частині міста, поруч з водонапірною баштою на Пушкінській вулиці в 1855 році було побудовано міський театр за проектом архітектора І. В. Штрома. Театр побудований тільки завдяки зусиллям Волинського губернатора — Синельникова Н. П.З 1945 театр має назву Житомирський обласний український музично-драматичний театр. 1981 йому присвоєно ім'я I. A. Кочерги. В 1966 театр переїхав в нове, спеціально для нього збудоване приміщення на Соборній площі. З цього часу в будинку по вул. Пушкінській, 26 влаштувався міський Будинок культури, а з серпня 1982 в ньому працює Житомирська обласна філармонія.
№ 27 Жіноче духовне училище
№ 36 Житомирська обласна бібліотека для дітей
Будинок було збудовано у 1897 році спеціально для Житомирської російської публічної бібліотеки. У цьому будинку, до якого вже у повоєнний час зробили прибудову західного крила, з 1937 року на базі публічної відкрилася обласна наукова бібліотека. З 1979 року, після переїзду обласної наукової бібліотеки у нове приміщення на Новому бульварі, 4, у будівлю на Пушкінській, 36 переїхала обласна бібліотека для дітей.
№ 42 Природничий факультет Житомирського державного університету імені Івана Франка
У 1870 році на щойно заснованій Новожандармській вулиці було споруджено триповерховий будинок в стилі неокласицизму для першого в історії Житомира вузу — єврейського вчительського інституту. У будинку в різні роки діяли Друга чоловіча гімназія, Волинський політехнікум ім. Леніна, Житомирський хіміко-керамічний технікум, філія Промислової академії, технікум механічної обробки деревини. Тимчасово тут розміщувалися Житомирський державний педагогічний інститут ім. І. Франка (у перші повоєнні роки) та Житомирський загально-технічний факультет КПІ. З 1970 року тут знаходиться природничий факультет Житомирського державного університету імені Івана Франка.
Джерела
Мокрицький Георгій Павлович. Вежа на Пушкінській: до 100-річчя Житомирського водопроводу / Мокрицький Георгій Павлович. — Житомир: Волинь, 1998. — 48 с. : фотогр., схеми. — (Пам'ятки рідного міста. Кн. 6). — Бібліогр.: с. 46. — ISBN 966-7390-28-4.
Мокрицький Георгій Павлович. Вулиці Житомира / Мокрицький Георгій Павлович ; [худож. В. Кондратюк та ін.]. — Житомир: Волинь, 2007. — 640 с. : ілюстр., фотогр., карти, табл., діагр. — (Енциклопедія Житомира. Т. 1). — Бібліогр.: с. 633—638. — ISBN 966-690-84-Х.
Мокрицький Георгій Павлович. Житомир: архітектур.-краєзн. ілюстр. путівник-довід. / Мокрицький Георгій Павлович ; за ред. авт. ; пер. англ. О. Табунщика ; фотознімки авт. — Житомир: Волинь, 2007. — 224 с. : ілюстр., фотогр. — ISBN 986-690-105-6.
Мокрицький Георгій Павлович. Пам'ятки Житомира: енциклопедія: Пам'ятки археології, історії та монументального мистецтва / за заг. ред. Г. Мокрицького. — Житомир: Волинь, 2009. — 243 с. : фотоілюстр., схеми. — (Енциклопедія Житомира. Т. 2. Кн. 1). — Бібліогр.: с. 52-62. — ISBN 966-690-105-Х.
Пушкінська, 42 : історія будинку: архітектур.-краєзн. нарис / Мокрицький Георгій Павлович. — Житомир: Волинь, 2001. — 32 с. : фотогр. — (Пам'ятки рідного міста. Кн. 13). — ISBN 966-7390-81-0.