Пянида Борис Петрович
Борис Петрович Пянида (28 листопада 1935, село Дячкове, нині Диканський район, Полтавська область — 16 листопада 2020, селище Буди, Харківський район, Харківська область[1]) - видатний художник декоративно-ужиткового мистецтва України. Член Національної Спілки художників України (з 1966)[2]. Заслужений художник України.
Пянида Борис Петрович | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Народження |
28 листопада 1935
Дячкове, Диканський район, Полтавська область | |||
Смерть | 16 листопада 2020 (84 роки) | |||
Буди, Харківський район, Харківська область | ||||
Напрямок | художник-кераміст | |||
Звання | ||||
|
Життєпис
Борис Пянида народився 28 листопада 1935 року в селі Дячкове поблизу Диканьки на Полтавщині у бідній селянській родині.
У 1952 році вступив до Миргородського керамічного технікуму ім. М. Гоголя на художнє відділення. Навчався мистецтву рисунку та скульптури у вимогливого педагога Л. Станкевича. Малярські здібності переймав у здібного маляра-педагога О. Сухаревського.
З 1959 по 1996 рік працював на Будянському фаянсовому заводі, де разом зі своїми колегами створив унікальний стиль будянського фаянсу, який прославив продукцію заводу в усьому світі. Був одним із новатором у запровадженні складного художнього оформлення кераміки — підполив'яного розпису фарбами і солями металів.[3]
Борис Пянида помер 16 листопада 2020 року[1]
Його син Юрій — також кераміст[4]
Творчість
Борис Петрович є автором товарного знаку будянського фаянсу «Півник», який зареєстрований Держком винаходів СРСР 5 серпня 1967 року.[5]
Найвідоміші роботи художника:
- Фаянсові вироби
- тарель" Пожежа в степу" (1965)
- набір для молочних страв «Щедрий вечір» (1970)
- сервіз «Надія» (1979)
- набір для українськиї страв «Соняшники» (1983)
- сервіз «Берег» (1987)
- комплект для вареників «Чорнобривці» (1996)
- Графіка
- «Материнська хата» (1971)
- «Загинули козаченьки» (1971)
- «Портрет» (1973)
- «Зустріч» (1980)
Твори художника-кераміста експонувалися на багатьох виставках в Україні, на міжнародних художніх і промислових виставках-ярмарках, зокрема в Загребі, Токіо, Парижі, Лейпцигу, Познані, Ріо-де-Женейро, Монреалі. Посуд та тематичні роботи відомого українського майстра фаянсу Бориса Пяниди представлені в музеях Харкова, Києва, Запоріжжя, Полтави, Сум, Москви, Оренбурга, Чернігова, Диканьки, Миргорода та Опішні Полтавської області, Буд і Лозової Харківської області.[6]
Відзнаки на нагороди
- Заслужений художник України (1999)[7]
- Диплом другого ступеню Головного комітету Виставки досягнень народного господарства Української РСР (1982)
- Почесний диплом Міністерства легкої промисловості СРСР (1982)
- Стипендіат Харківської обласної державної адміністрації в області культури і мистецтва ім. С. Васильківського (2010)
Примітки
- Харківський художній музей. Борис Петрович Пянида (28.11.1935 - 16.11.2020). Процитовано 24 січня 2021.
- Казыло В.В. (2016). Дарующие радость. Культура Буд: этапы зарождения, становления, развития (російська). Харьков: Слово. с. 34–36.
- Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського. http://pkm.poltava.ua/. Процитовано 30.11.2020.
- Обласна виставка (рос.)
- Безрукова, Тетяна (2005). Буди - фаянсова столиця України (українською). Харків. с. 21.
- Образотворче мистецтво. https://ru.scribd.com/document/. Процитовано 30.11.2020.
- Харківський художній музей. https://artmuseum.kh.ua. 27.11.2020. Процитовано 27.11.2020.
Джерела
- Безрукова Т. М. Буди — фаянсова столиця України: краєзнав. замальовки, присвяч. 350-річчю Харкова / Т. М. Безрукова. — Х.: Торнео, 2005. — с.21
- Казыло В. В. Дарующие радость. Культура Буд: этапы зарождения, становления, развития / В. В. Казыло, Э. Ю. Нечитайло. — Харьков: Слово, 2016. — с. 34-36
- Ханко В. Феномен маестро фаянсу Бориса П'яниди з Буд, що на Харківщині / В. Ханко // Образотворче мистецтво. — 2019. — № 3. — с.114-117
- Пянида Борис Петрович
- Борис Петрович Пянида (28.11.1935 — 16.11.2020)
- Пішов у засвіти Борис Петрович Пянида
- Рости, цвіти, міцній, древо творче! (рос.)
- Національний музей
Посилання
- П'янида Борис Петрович
- Завершинський В. Цикл жіночих образів 1960–2000-х років у художньо-декоративному розписі Б. П. Пяниди: стильові та композиційні особливості // Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті. – 2018. – №1. – С. 34-39. https://tihae.org/pdf/t2018-01-05-zavershinsky.pdf