Диканський район

Межує з Зіньківським, Котелевським, Полтавським, Решетилівським та Шишацьким районами Полтавської області.

	Зіньківський район
Шишацький район		Котелевський район
Решетилівський район	Полтавський район

Річки: Ворскла, Ковжиха, Вільхова Говтва, Доброшин, Бистра, Кратова Говтва, Середня Говтва, Гараганка.

Корисні копалини: газоконденсат, піски будівельні, цегельна і керамзитова сировина.

У районі створений Регіональний ландшафтний парк «Диканський» площею 12176 га, до складу якого увійшли Бузковий та Ялиновий гаї, Писарівщинський парк, Кочубеївські дуби, зоологічний об'єкт Фесенкові горби та геологічний об'єкт — виходи пісковиків в с. Брусія (нині — у межах с. Михайлівки). Пам'ятка природи державного значення — Парасоцьке урочище біля Диканьки[2].

Диканський район утворений 7 березня 1923 р.

Вже в перші місяці війни 3188 жителів Диканщини мобілізовані до лав Червоної Армії, із них тільки 318 було добровольцями. Кількасот евакуйованих на Схід країни були мобілізовані у 1942 році. Після повернення Червоної Армії і до закінчення війни мобілізовані на фронт ще понад 4000 осіб. До Книги Пам'яті по району занесені понад 4 тис. імен вояків і партизан, що не повернулися з фронтів німецько-радянської війни, або загинули в тилу ворога від рук німецьких солдат.

Для «охорони тилу і боротьби з ворожими парашутистами, розвідниками і диверсантами, затримання дезертирів і невідомих осіб» був створений районний винищувальний загін (командир Т. Г. Колодій, комісар Ю. П. Завгородній) у 200 осіб, озброєних гвинтівками, пістолетами, рушницями, пляшками «КС» — з запалювальною рідиною[3].

Район має власний гімн.

До складу району входить 57 сільських населених пунктів і районний центр — селище міського типу Диканька.

У районі створено 27 сільськогосподарських підприємств у тому числі 17 товариств з обмеженою відповідальністю. Діють 28 фермерських господарств.

Спеціалізація Сільськогосподарське рослинництво зерново-буряківничого напрямів. Площа с/г угідь — 55,7 тис. га, в тому числі орної — 44,6 тис. га, лук і пасовищ — 9,1 тис. га.

Головні культури: пшениця, ячмінь, кукурудза, гречка, соняшник, цукровий буряк.

Найголовніші промислові підприємства району: ТОВ «УкрОлія», ВАТ «Диканський міжгосподарський комбікормовий завод», ТОВ «Інверт», підприємства газозберігаючого i газотранспортного комплексу. 76 підприємств малого і середнього бізнесу.

1990 року мешкало 23 тис. осіб.

Розподіл населення за віком та статтю (2001)[4]:

Українську мову вибрали за рідну 95,31 %, російську — 3,87 % населення, згідно з переписом 2001 року[5].

Чисельність місцевого населення налічує 20,3 тис. осіб, у тому числі: міського — 8,2 тис. осіб (40,4 %), сільського — 12,1 тис. осіб (59,6 %)[6]. Серед населення переважно українці[7].

У районі — 13 загальноосвітніх шкіл (1997 учнів); 15 дитячих дошкільних закладів (617 дітей).

Працюють 3 лікарні, 3 амбулаторії, 14 фельдшерсько-акушерських пунктів.

Є 11 будинків культури, 5 сільських клубів, 18 бібліотечних філій, дитяча музична школа. Дитячо-юнацька школа олімпійського резерву з гірськолижного спорту (с. Стасі). В 1959 р. створений і функціонує Диканський державний історико-краєзнавчий музей, Диканська картинна галерея, 2 громадських музеї.

Пам'ятки архітектури: Троїцька церква (1730 р.) Миколаївська церква (1794 р.) (архітектор Львов) з дзвіницею (1810 р.), архітектор Луїджі Руска, Тріумфальні ворота (1827 р.), споруджені архітектором Луїджі Руска на честь приїзду царя Олександра І.

• Пам'ятки монументального мистецтва Диканського району
• Пам'ятки історії Диканського району

Неподалік від Диканьки знаходяться:

• Відслонення пісковиків в урочищі Брусія (с. Михайлівка).
• Лісосмуга Ізмаїльського поблизу с. Дячкового (5 га).
• Фесенкові Горби, загальнозоологічний заказник (70,2 га).
• Ботанічна пам'ятка природи Пустовітка поблизу с. Василівка.
• Писарівщанський парк, пам'ятка садово-паркового мистецтва (16 га), закладений на початку 19 ст..
• Заповідне урочище Яворівщина (с. Міжгір'я) (75 га).

• Облікова картка: Диканський район, Полтавська область^{[недоступне посилання з липня 2019]}