Південноарабська абетка

Південноарабська абетка (старопівденноарабські мови: 𐩣𐩯𐩬𐩵 (ms3nd); сучасна араб. المُسنَد‎ (musnad)) — абджад, який використовувався для запису древніх південноарабських мов (сабейської, мінейської, катабанської, хадрамаутської) та мови геєз (ця мова — ефіосемітська).[1] Серед цих давніх мов найдовше протрималася сабейська — зникла аж у шостому столітті. Зараз єдиним живим представником цих мов є мова разіхі (Rāziḥī), поширена в Ємені. Південноарабська абетка використовувалася на землях древнього Ємену (Сабейське царство, Катабан, Хадрамаут, Мінейське царство, Хім'яр), Ефіопії та Еритреї.

Південноарабська абетка
𐩣𐩯𐩬𐩵
Вид
абджад
Мови древні південноарабські, геєз
Період
 8 ст. до н. е. — 6 або 7 ст. н. е.
Походження
протосинайський алфавіт
  • Південноарабська абетка
Дочірні системи
 ефіопське письмо
Сестринські системи
 фінікійський алфавіт
Напрям справа наліво
U+10A60–U+10A7F
Ця стаття містить символи МФА та знаки описуваної системи письма. Якщо у Вас не встановлений відповідний шрифт, то замість юнікодівських символів Ви можете побачити знаки питання, квадратики або інші знаки.

Південноарабська абетка виникла у 8 ст. до н. е. від протосинайського алфавіту.[2] Напрям письма — справа наліво, хоча іноді трапляються написи бустрофедоном.[3] Кількість написів цим письмом — більше 15000 (сабейською мовою — близько 5000).[4] Є досить довгі написи.[3] Південноарабський алфавіт мав також курсивну форму — забур (zabūr). Забуром писали на дерев'яних дощечках.[1]

Знаки письма

Муснад (монументальне письмо)
Південноарабська абетка
Букви
𐩠 𐩡 𐩢 𐩣 𐩤 𐩥 𐩦 𐩧 𐩨 𐩩 𐩪 𐩫 𐩬 𐩭 𐩯 𐩰 𐩱 𐩲 𐩳 𐩴 𐩵 𐩶 𐩷 𐩸 𐩹 𐩺 𐩻 𐩮 𐩼
Транскрипція h l ḥ m q w s2 (š) r b t s1 (s) k n ḫ s3 (ś) f ʾ ʿ ḍ g d ġ ṭ z ḏ y ṯ ṣ ẓ
МФА [h] [l] [ħ] [m] [q] [w] [ɬ] [r] [b] [t] [s] [k] [n] [x] [s̪] [f] [ʔ] [ʕ] [ɬʼ] [g] [d] [ɣ] [tʼ] [z] [ð] [j] [θ] [tˢʼ] [θʼ]

Забур (курсивне письмо)


Забур (курсивна форма арабської абетки) не має знаку для звука ẓ; коли на письмі потрібно відобразити цей звук, то використовують букву для звука ḍ. Наприклад, слово 𐩣𐩰𐩼𐩧 mfẓr («міра ємності»), написане монументальною формою письма, курсивом (забуром) писатиметься як mfḍr.[5]

Порівняння з ефіопським письмом
Південноарабська
абетка		Ефіопське
письмо
БукваТранслітераціяМФАСкладовий знакТранслітераціяМФА
𐩠h[h]ሀhä[hə]
𐩡l[l]ለlä[lə]
𐩢ḥ[ħ]ሐḥä[ħə]
𐩣m[m]መmä[mə]
𐩤q[q]ቀḳä[kʼə]
𐩥w[w]ወwä[wə]
𐩦s2 (š)[ɬ]ሠśä[ɬə]
𐩧r[r]ረrä[rə]
𐩨b[b]በbä[bə]
𐩩t[t]ተtä[tə]
𐩪s1 (s)[s]ሰsä[sə]
𐩫k[k]ከkä[kə]
𐩬n[n]ነnä[nə]
𐩭ḫ[x]ኀḫä[χə]
𐩯s3 (ś)[s̪]
𐩰f[f]ፈfä[fə]
𐩱ʾ[ʔ]አʾä[ʔə]
𐩲ʿ[ʕ]ዐʿä[ʕə]
𐩳ḍ[ɬʼ]ፀṣ́ä[ɬʼə]
𐩴g[g]ገgä[gə]
𐩵d[d]ደdä[də]
𐩶ġ[ɣ]
𐩷ṭ[tʼ]ጠṭä[tʼə]
𐩸z[z]ዘzä[zə]
𐩹ḏ[ð]
𐩺y[j]የyä[jə]
𐩻ṯ[θ]
𐩮ṣ[tˢʼ]ጸṣä[t͡sʼə]
𐩼ẓ[θʼ]

Примітки
  1. «The world's writing systems». Edited by Peter T. Daniels, William Bright. Ст. 98. https://books.google.com.ua/books?id=ospMAgAAQBAJ&printsec=frontcover&hl=uk#v=onepage&q&f=false
  2. http://www.unicode.org/L2/L2008/08044-osa.pdf Ст. 1.
  3. Д. Дирингер, «Алфавит» (Перевод с английского И. М. Дунаевской, Г. А. Зографа, И. А. Перельмутера. Общая редакция, предисловие и примечания И. М. Дьяконова.). Стр. 272. http://publ.lib.ru/ARCHIVES/D/DIRINGER_David/_Diringer_D..html
  4. Digital Archive for the Study of pre-Islamic Arabian Inscriptions. Corpus of South Arabian Inscriptions. http://dasi.humnet.unipi.it/index.php?id=42&prjId=1&corId=0
  5. Leonid Kogan and Andrey Korotayev: Sayhadic Languages (Epigraphic South Arabian). Semitic Languages. London: Routledge, 1997. Ст. 223.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.