Північноалтайська мова

Північноалтайська мова (кумандинсько-челканська) — одна з двох гірсько-алтайських мов, мова челканців в кумандинців.

Північноалтайська мова
[[Файл:|300px|]]
Поширена в	Росія
Регіон	Республіка Алтай, Алтайський край
Носії	~10 000
Писемність	кирилиця
Класифікація	Алтайська сім'я Тюркська гілка Гірсько-Алтайська група
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-3	atv

Традиційно південно- та північноалтайська мови вважались однією мовою — алтайською. Однак відповідно до сучасних класифікацій тюркських мов вони є двома різними мовами. Ситуацію ускладнює те, що деякі з окремих південних і північних діалектів офіційно визнані окремими мовами нечисленних народів Росії (зокрема кумандинська та челканська).

За даними Всеросійського перепису населення 2002 року 65 534 осіб заявило, що володіє алтайською мовою.[1]. За оцінками, з них лише близько 10 тисяч розмовляє на діалектах північноалтайської, інші — південноалтайською. Відповідно до деяких даних, лише 2 % алтайців вільно володіє алтайською мовою.[2]

У складі північно-алтайської мови виділяють два діалекти:

• кумандинський діалект (къуманды / къубанды / къуўанды) ~8 000 осіб.
• челканський діалект (куу / къуу, чалкъанду / шалкъанду) ~2 000 осіб.

На основі культурно-етнографічних і деяких мовних ознак до північноалтайської зараховують також тубаларський діалект південноалтайської мови.

З північноалтайською мовою також межують, являючи собою, по суті, її діалекти, кондомська, шорська та нижньочулимська (мови -j-), на відміну від мов -z- мраської, шорської та середньочулимської, що входять до хакаської діалектної зони.

Північноалтайські діалекти зараховуються до хакаської групи тюркських (хакасько-алтайська підгрупа). Це, однак, сумнівно через інтервокальний -j- (у хакаських -z-). Імовірно, самостійне розгалуження тюркських мов -j-.

Писемність північно-алтайської мови здійснюється на кириличній основі. 2006 року в Алтайському краї видано абетку кумандинської мови[3].