Північно-Західна Русь

Північно-Західна Русь — в історичній літературі назва Новгородської та Псковської земель між XII і XVI століттями. Поряд з Подніпров'ям є найдавнішим осередком руської державності.

Хоча населення Північно-Західної Русі стало складовою частиною великоросів, воно довгий час зберігало місцеві мовні особливості й особливості в звичаях. Характерною рисою був також вічевий політичний устрій.

Особливу роль зіграла відсутність на Північно-Західній Русі татаро-монгольських руйнувань і влади Золотої Орди, а також участь в торгівлі та контакти з Західною Європою.

У Північно-Західній Русі утворилися північні великороси — одна з трьох великих етнографічних груп російського народу. [1].

Примітки
  1. Власова І. В.  / під ред. В. А. Александрова, І. В. Власової та Н. С. Поліщук // Росіяни. Монографія Інституту етнології і антропології РАН. — М., 1999. — С. 107-110.

Див. Також

Література
  • Яковець, Ю. В. Північно-Західна Русь в минулому і майбутньому російської цивілізації: розвінчання міфів. Доповідь до Міжнародної наукової конференції «Санкт-Петербург в діалозі цивілізацій і культур Сходу і Заходу» (Санкт-Петербург, 16-18 вересня 2000) МФК, 2003
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.