Підвисоцька волость

Підвисоцька волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Уманського повіту Київської губернії з центром у селі Підвисоке.

Підвисоцька волость
Центр Підвисоке
Площа 29 810 (1886)
Населення 11 220 осіб (1886)
Густота 34.4 осіб / км²

Станом на 1886 рік складалася з 14 поселень, 12 сільських громад. Населення — 11220 осіб (5571 чоловічої статі та 5649 — жіночої), 1410 дворових господарств[1].

Земля волості
Площа, десятин У тому числі орної, дес.
Сільських громад 104318672
Приватної власності 1891311682
Іншої власності 466370
Загалом 2981020724

Основні поселення волості:

  • Підвисоке — колишнє власницьке містечко при річці Бондарка за 18 верст від повітового міста, 2272 особи, 334 двори, православна церква, школа, водяний і 3 вітряних млини. За 4 версти — лісова контора. За 15 версти — лісова контора.
  • Давидівка — колишнє власницьке село при річці Ятрань, 324 особи, 50 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, 2 водяних млини.
  • Лебединка — колишнє власницьке село при річці Ятрань, 517 осіб, 77 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, 2 водяних млини.
  • Левківка — колишнє власницьке село при річці Синюха, 728 осіб, 122 двори, православна церква, школа, постоялий будинок, водяний млин, сукновальня.
  • Перегонівка — колишнє власницьке село при річці Ятрань, 1717 осіб, 265 дворів, православна церква, школа, постоялий двір, 3 постоялих будинки, водяний млин, сукновальня.
  • Покотилівка — колишнє власницьке містечко при річці Ятрань, 880 осіб, 112 дворів, православна церква, 2 єврейських молитовних будинки, школа, постоялий будинок, 26 лавок, водяний млин, базари по вівторках.
  • Полонисте — колишнє власницьке село при річці Ятрань, 648 осіб, 97 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, 2 водяних млини.
  • Розсохуватець — колишнє власницьке село при річці Синюха, 791 особа, 113 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, водяний млин.

Старшинами волості були:

  • 19091910 роках Панфутій Григорович Коваль[2],[3];
  • 19121913 роках Дорофій Денисович Горбатенко[4],[5];
  • 1915 року Сила Дмитрович Ковальчук[6].

Джерела

Посилання

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  2. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1909 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1909. XX + 214 + 261 с.
  3. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1910 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1910. XVI + 252 + 289 с.
  4. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1912 г. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1912. XX + 289 + 275 + 68 с.
  5. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1913 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1912. XXI + 286 + 293 + 75 с.
  6. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1915 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1915. XXI + 244 + 290 + 62 с.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.