Пійпіт

Пійпіт — рідкісний мінерал сульфат калію та міді з формулою: K₂Cu₂O(SO₄)₂. Він кристалізується в тетрагональній сингонії і утворюється у формі голчастих кристалів та агрегатів. Окремі кристали квадратні в поперечному перерізі і часто порожнисті. Мінерал смарагдово-зелений (аж до чорного), зі склоподібним і жирним блиском.

Пійпіт
Зелені голчасті кристали пійпіту
Загальні відомості
Статус IMA	затверджений (А)[1]
IMA-номер	IMA1982-097
Хімічна формула	K2Cu2O(SO4)2
Клас мінералу	Сульфати (мінерали)
Nickel-Strunz 10	7.BC.40
Dana 8	30.2.7.1
Ідентифікація
Колір	Смарагдово-зелений, темно-зелений, чорний
Сингонія	Тетрагональна сингонія
Вид симетрії	I4
Спайність	Досконала, паралельно подовженню
Твердість	2.5
Блиск	Від склоподібного до жирного
Прозорість	Від прозорого до напівпрозорого
Колір риси	Жовтувато-зелений
Густина	3.0 - 3.1
Розчинність	Розчинний у воді, залишає осад
Оптичні властивості кристалів
Плеохроїзм	Чіткий; O = блідо-зелений, жовтувато-зелений; E = темно-зелений, блідо-жовтувато-зелений
Інші характеристики
Названо на честь	Пійп Борис Івановичd[2]
Типова місцевість	Great Fissure eruptiond[3]
Пійпіт у Вікісховищі

Названий на честь Бориса Івановича Пійпа (1906—1966), російського вулканолога, директора Далекосхідного інституту вулканології (Петропавловськ-Камчатський, РФ).

Вперше пійпіт був описаний 1982 року у вулкані Толбачик, Камчатка. Повідомляється також про його знаходження на горі Везувій, а також у шлаках в районі Бад-Емс (Рейнланд-Пфальц, Німеччина). Пійпіт виникає шляхом сублімації у фумарольному середовищі. Супутні мінерали включають галіт, сильвін, лангбейніт, тенорит, гематит, толбачит, долерофаніт, урусовіт, афтіталіт, пономаревіт, котунніт, халькоцианіт, софіїт, авер'євіт, федотовіт, аларсіт, алюмоключевськіт, набокоїт і ламмерит по типу місцевості на Камчатці. На Везувії це відбувається з параатакамітом.