Гематит

Гемати́т (рос. гематит; англ. hematite; нім. Hämatit m, Roteisenstein m) — староукраїнська назва — желізовець — це:

  1. чорний мінерал класу оксидів та гідроксидів, або
  2. низькофосфористий (до 0,1 %) ливарний чавун, що його виплавляють переважно з червоного залізняку.
Гематит
Загальні відомості
Статус IMA затверджений, основна назва (A′)[1]
IMA-номер IMA1962 s.p.
Хімічна формула Fe₂O₃[2]
Nickel-Strunz 10 4.CB.05[3]
Dana 8 4.3.1.2
Ідентифікація
Сингонія Тригональна сингонія[4]
Просторова група space group R-3cd[4]
Злам напівраковистий
Твердість 5,5—6
Блиск напівметалічний
Колір риси вишнево-червона
Густина 4,3—5,2
Інші характеристики
Названо на честь кров[5],
камінь[5],
кров
 Гематит у Вікісховищі
Вид гематиту через скануючий електронний мікроскоп — побільшенний 100x

Гематит — мінерал

«Гематит» з грецької — «кривавий камінь». Ця назва походить від характерного червоного кольору мінералу та фарб, виготовлених із нього.

Історія

Найдавніші розробки гематиту (червоного залізняку) зафіксовані у Свазіленді (т. зв. «Левова печера») і датовані 41-м тисячоліттям до Р. Х. Залишки численних ямних розробок гематиту виявлені на території Франції та Угорщини (вік — близько 35 тис. років). Цей «кривавий камінь» видобували в епоху каменю для виготовлення мінеральної фарби, яку широко застосовували для проведення магічних та обрядових дій протягом багатьох тисячоліть. Зокрема, в період неоліту в Південно-Східній Європі практикували обряд поховань з покриттям небіжчиків шаром червоної вохри, що потребувало значних обсягів видобутку гематиту. Можна вважати, що видобуток перших руд (пірит, гематит) розпочався 40–45 тис. років тому, і хоча їх використання не було пов'язане з отриманням металів, пошук матеріалів відмінних від традиційного каменю, відкривав нові можливості використання земних багатств.

Загальний опис

Мінерал класу оксидів та гідроксидів. Fe2O3.

Сингонія тригональна.

Густина 4,3—5,2.

Твердість 5,5—6.

Кристалічна структура гематиту

Кристали пластинчасті, ромбоедричні, таблитчасті, звичайно в суцільних, щільних, прихованокристалічних, листуватих, лускуватих, а також землистих агрегатах. Колір кристалічних відмін — залізо-чорний, землистих — яскраво-червоний. Блиск напівметалічний. Риса вишнево-червона.

Злом напівраковистий.

Крихкий.

Утворює щільні або пухкі псевдоморфозигематиту за магнетитом — мартит.

Гематит — звичайний мінерал скарнових родовищ.

Відомий також у багатьох гідротермальних родовищах: високотемпературних — з магнетитом, хлоритом, кальцитом; середньотемпературних — із сидеритом, баритом. Залізна руда.

Утворюється в оксидних умовах у родовищах і гірських породах різних генетичних типів.

В Україні є в Криворізькому залізорудному басейні.

При збагаченні гематитових руд застосовують комбіновані схеми, що включають гравітаційний і флотаційний методи. Гематит входить до складу залізистого обважнювача бурових розчинів.

Кровавик використовують як виробне каміння, а також для полірування виробів із золота.

Різновиди
Дрібнозернистий гематит з Бразилії
Зразок гематиту з бразилійських копалень

Розрізняють:

  • гематит бурий (гематит, частково заміщений лімонітом);
  • гематит вохристий (землиста відміна гематиту червоного кольору);
  • гематит глинистий (суміш глини з оксидами заліза);
  • гематит чорний (псиломелан);
  • гематит яшмовий (яшмоподібний гематит);
  • гематитогеліт (колоїдно-дисперсна відміна гематиту; зустрічається у бокситах).

Кривавик — щільний натічний, ниркоподібний різновид гематиту.

Гематит — чавун

Низькофосфористий (до 0,1 %) ливарний чавун, що його виплавляють переважно із червоного залізняку.

Див. також

Примітки
  1. International Mineralogical Association International Mineralogical Association: Commission on New Minerals and Mineral Names // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 1962. — Vol. 33. — P. 260–263. — ISSN 0026-461X; 1471-8022
  2. Raphisiderite
  3. Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
  4. mineralienatlas.de
  5. Chester A. H. A Dictionary of the Names of Minerals: Including their History and Etymology — Forgotten Books. — ISBN 978-1-333-71917-3

Література
  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Гематит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
  • Гематит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.