Пікіна Валентина Федорівна

Народилася в робітничій родині. Закінчила школу другого ступеня в Петрограді. У 1922 році вступила до комсомолу.

У 1924—1926 роках — вожата піонерського загону, заступник секретаря комітету РЛКСМ заводу «Північкабель» у Ленінграді.

У 1926—1929 роках — завідувач відділу праці та освіти молоді Василеостровського районного комітету ВЛКСМ Ленінграда. У 1929—1930 роках — завідувач відділу кадрів Ленінградського обласного комітету ВЛКСМ.

Член ВКП(б) з 1930 року.

У 1930—1936 роках — директор навчально-будівельного комбінату в Ленінграді; начальник відділу підготовки кадрів Ленінградського міського управління місцевої промисловості.

У 1936 році — секретар Ленінградського обласного комітету ВЛКСМ.

21 квітня 1936 — 22 листопада 1938 року — секретар ЦК ВЛКСМ.

28 листопада 1938 року заарештована органами НКВС СРСР. Репресована, 15 серпня 1939 року засуджена до восьми років позбавлення волі, відбувала покарання в Темниковському виправно-трудовому таборі НКВС в Мордовській АРСР. 23 серпня 1941 року засуджена до десяти років позбавлення волі і трьох років поразки в правах. З 1951 по 1954 рік — на поселенні в Красноярському краї. У 1954 році звільнена, реабілітована і відновлена в КПРС.

У 1954—1956 роках — слухачка Курсів перепідготовки при ЦК КПРС.

У квітні 1956 — грудні 1962 року — член Комітету партійного контролю при ЦК КПРС.

У грудні 1965 — червні 1984 року — член Комітету партійного контролю при ЦК КПРС.

З 1984 року — на пенсії в Москві.

Померла в Москві 21 квітня 1996 року. Похована на Головинському цвинтарі Москви.

• орден Леніна
• два ордени Трудового Червоного Прапора
• орден Дружби народів
• медалі

• Зенькович Н. Элита. Самые румяные вожди. Москва, ОЛМА Медиа Групп, 2008. (рос.)