Пільниц

Палац-замок Пільніц (нім. Schloss Pillnitz) — заміська резиденція саксонських монархів з династії Веттінів, розташована на березі річки Ельби в межах сучасного Дрездена.

Пільниц
51°00′32″ пн. ш. 13°52′12″ сх. д.
Країна	Німеччина[1]
Розташування	Дрезден[1]
Тип	шато[1]
Стиль	Архітектура Відродження
Дата заснування	1790
Пільниц Пільниц (Німеччина)
Медіафайли у Вікісховищі

Наприкінці XVII століття курфюрст Йоганн Георг IV придбав маєток Пільніц для своєї фаворитки, графині фон Рохліц. Пізніше його наступник Август Сильний доручив архітекторам М. Д. Пеппельману і 3. Лонглюну збудувати на березі Ельби легкий палац в «китайському стилі». У 1791 році в палаці була підписана Пільніцка декларація.

Палацово-парковий ансамбль складається з трьох основних будівель: Водний палац (Wasserpalais, 1721-22) на річці Ельба, Нагірний палац (Bergpalais, 1722-23) і Новий палац епохи класицизму (Neues Palais,1819-1826)), що сполучає їх. Від Водного палацу елегантні східці ведуть прямо до річки.

Будівлі оточені англійським парком, який у кінці XVIII століття прийшов на зміну регулярній композиції. У центрі розташований ставок з великим фонтаном. Замок гармонійно вбудований в навколишній ландшафт річкової заплави, пагорбів і виноградників. У 2004-09 рр. Дрезденська долина Ельби з палацами Пільніця була зачислена до пам'яток Всесвітньої спадщини.

Після Листопадової революції 1918 року палацовий ансамбль націоналізували. Його приміщення займають два музеї: Музей прикладного мистецтва (Kunstgewerbemuseum) і Замковий музей (Schlossmuseum).