Пінскер Марк Семенович
Марк Семенович Пінскер (рос. Марк Семено́вич Пи́нскер; нар. 24 квітня 1925, Москва — пом. 23 грудня 2003, Москва) або Марк Шлемович Пінскер (рос. Марк Шлемо́вич Пи́нскер) — відомий радянський математик у галузях теорії інформації, теорії ймовірностей, теорії кодування, ергодичної теорії, математичної статистики та телекомунікаційних мереж.
Пінскер Марк Семенович | |
---|---|
Народився |
24 квітня 1925 Москва, СРСР |
Помер |
23 грудня 2003 (78 років) Москва, Росія |
Країна |
СРСР Росія |
Діяльність | математик, інформатик |
Alma mater | механіко-математичний факультет МДУd і Московський державний університет імені М. В. Ломоносова[1] |
Галузь | Теорія кодування і теорія інформації |
Заклад | The Institute for Information Transmission Problems of Russian Academy of Sciencesd |
Ступінь | доктор фізико-математичних наук |
Науковий керівник | Колмогоров Андрій Миколайович |
Аспіранти, докторанти | V. N. Koshelevd[1] |
Нагороди |
Навчання
Марк Пінскер закінчив механіко-математичний факультет Московського державного університету імені М. В. Ломоносова в 1949 році. У 1950-х роках під керівництвом Андрія Колмогорова вивчав стохастичні процеси.
1963 року захистив дисертацію доктора фізико-математичних наук, а 1973-го йому присвоєно звання професора[2]
Наукова діяльність
Починаючи з 1955 року Марк Пінскер працював у Лабораторії з розробки наукових проблем дротового зв'язку АН СРСР, пізніше перейменованої в Лабораторію систем передачі інформації АН СРСР. У 1961 році вона була перетворена в Інститут проблем передачі інформації АН СРСР (нині — ІППІ Російської Академії наук, Москва), а Пінскер очолив Лабораторію № 1 створеного інституту[3].
З 1991 року обіймав посаду головного наукового співробітника.
Наукові інтереси
Серед його досягнень класична стаття про теорію ентропії динамічних систем, в якій введено максимальне розділення з нульовою ентропією, пізніше відоме як розділення Пінскера. Його роботи з математичної статистики були присвячені переважно застосуванням теорії інформації, включаючи асимптотично достатні статистики для параметричної та непараметричної оцінки. Він також отримав помітні результати в теорії комутаційних мереж та проблем складності в теорії кодування.
Нагороди
1978 року Інститут інженерів з електротехніки та електроніки нагородив Марка Пінскера премією Клода Шеннона, а 1996 року отримав Медаль Річарда Геммінга.[4]
Примітки
- Математична генеалогія — 1997.
- Быховский М. А. Пионеры информационного века: История развития теории связи — М.: Техносфера, 2006. — 376 с. — (История электросвязи и радиотехники; Вып.4).
- http://www.iitp.ru/upload/content/873/Kuleshov.pdf
- IEEE Richard W. Hamming Medal Recipients. IEEE. Процитовано 29 травня 2011.